Припекло: чому Землю накрила аномальна спека та до яких наслідків це може призвести
До чого тут війни, перебої з водою та стагнація ринку праці
За даними Служби зміни клімату Copernicus, цього тижня ми пережили найтепліший день на планеті у новітній історії. В понеділок, 22 липня 2024 року, середньодобова глобальна температура на Землі досягла нового рекордно високого значення – 17,16°C. Це перевищує попередні рекорди: у 17,09°C, встановлений лише за день до цього, 21 липня 2024 року, та 17,08°C – цю температуру було зафіксовано минулоріч, 6 липня 2023 року.
Кліматологи зі служби Copernicus зазначають, що понеділок 22 липня був найспекотнішим днем за всю історію вимірювань, які ведуться з 1940 року. Температура наступного дня, 23 липня була дуже схожою – 17,15°C.
Що тут такого надзвичайного?
Хоча температура 21 липня 2024 року (17,09°C) майже не відрізнялася від попереднього рекорду 17,08°C, досягнутого 6 липня 2023 року, різниця між ними та новим рекордом від 22 липня є більшою, ніж типові відмінності в щоденних коливаннях альтернативних наборів даних.
«Що дійсно вражає, так це те, наскільки велика різниця між температурою останніх 13 місяців і попередніми температурними рекордами. Зараз ми перебуваємо на повністю незвіданій території. І оскільки клімат продовжує теплішати, ми неодмінно побачимо ще нові рекорди, які будуть побиті в наступні місяці та роки», – сказав Карло Буонтемпо, директор Copernicus.
Його аналіз показує, що і в 2023, і в 2024 році спостерігалися річні максимуми, значно вищі за ті, що були зафіксовані раніше. Ще однією ознакою тенденції глобального потепління є той факт, що десять років з найвищими середньорічними максимальними добовими температурами припадають саме на останній період з 2015 по 2024 рік.
Найближчими днями, як свідчать останні дані кліматичних досліджень, ми можемо побачити дещо нижчі температури по всій Землі. Причина цього – перехід від кліматичного явища Ель-Ніньйо, яке приносить додаткове потепління, до протилежного – Ла-Нінья, яке приносить більш низькі температури повітря.
Проте це не відміняє доведеного факту раптового середньодобового зростання глобальної температури, пов’язаного із значно вищими за середні температурами на переважній частині Антарктиди.
Глобальна хвиля аномальної спеки стала приводом для чергового звернення Антоніу Гутерріша, генерального секретаря ООН. Він закликав до посилення заходів для захисту вразливих верств населення та працівників, а також підвищення стійкості громад в умовах кліматичної кризи.
«Давайте дивитися фактам в обличчя. Екстремальні температури – це вже не одноденне, тижневе чи місячне явище. Якщо і є щось, що об'єднує наш розділений світ, то це те, що ми всі все більше відчуваємо спеку. Земля стає гарячішою і небезпечнішою для всіх і всюди», – сказав він.
Гутерріш, який є відвертим критиком нафтової, вугільної та газової промисловості, також звернув увагу на причини критичної ситуації. «Ми знаємо, що є її рушійною силою – це зміна клімату, спричинена викопним паливом та діяльністю людини. І ми знаємо, що ситуація буде погіршуватися», – заявив він.
Характер кліматичних змін теж змінюється
Зміни клімату, спричинені парниковими газами від спалювання викопного палива, а також забруднення повітря не просто посилюють спеку, а роблять її хвилі тривалішими, інтенсивнішими та частішими.
У той час як спекотні території Землі стають ще спекотнішими, прохолодні нагріваються втричі швидше, ніж у середньому по планеті. «Практично будь-який показник, пов'язаний із хвилями спеки, який ви можете собі уявити, погіршується і, за прогнозами, надалі ще значно погіршуватиметься», – стверджує Джейн Болдуїн, наукова співробітниця Обсерваторії Землі при Колумбійському університеті.
У спеки безліч очевидних негативних наслідків – від посух, лісових пожеж і порушення балансу екосистем загалом до інфраструктурних проблем, наприклад, збоїв в енергопостачанні та постачанні води. А також – серйозних проблем зі здоров'ям людей.
Кліматичні зміни, як розповідав Mind, підвищують рівень побутової агресії, психічних розладів, інсультів, теплових ударів, гострої ниркової недостатності й насильницьких смертей.
У містах асфальт, бетон, сталь, скло створюють «тепловий острів», температура в якому може бути на 5°С вищою, ніж в околицях міста.
Це означає, що періоди сильної спеки ставатимуть дедалі серйознішим і дорожчим фактором життя в усьому світі – від прямого впливу на здоров'я до навантажень на інфраструктуру.
Вплив кліматичних змін на економіку
Негативний вплив спеки на здоров'я і працездатність людей веде до загальноекономічних втрат, сповільнює зростання ВВП і погіршує добробут навіть у найзаможніших країнах. «Температура понад 39°С може вбити. Але навіть якщо вдається уникнути летальних випадків, висока температура багатьох позбавляє працездатності, а люди, які в спеку продовжують працювати, втрачають продуктивність», – попереджає Міжнародна організація праці.
Найнебезпечніше спека – для працівників аграрного та будівельного секторів, які працюють на відкритому повітрі, та для літніх людей, частка яких у робочій силі зростає у зв'язку із загальною тенденцією старіння населення. Дослідження показало, що після того як температура в Індії досягає 27°С, кожен додатковий градус знижує продуктивність працівників, зайнятих в агропромисловому секторі та ручною працею, на 4%.
Від спеки страждають і офісні працівники. Підвищення температури повітря на кожен градус після того, як вона досягла 25°С, знижує продуктивність когнітивної діяльності на 2%.
Зокрема, якщо дуже спекотно, у людини порушується відчуття часу, пильність і здатність виконувати навіть прості арифметичні дії.
Клімат і конфлікти
Взаємозв'язок між кліматичними змінами та конфліктами привертає дедалі більше уваги як вчених, так і політиків. Зокрема, декларація за підсумками кліматичної конференції ООН COP28, опублікована в грудні 2023 року, піднесла питання кліматичних змін, конфліктів, нестабільності та гуманітарних криз на вищий міждержавний політичний рівень.
Щоб системно дослідити причинно-наслідковий зв'язок між кліматичними змінами та конфліктами, експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) у свіжому дослідженні зіставили дані про погоду та збройні конфлікти за десятилітній період з 2013 до 2022 року у 168 країнах.
Підхід МВФ полягав у зіставленні щомісячних даних про температуру, кількість опадів та інтенсивність конфліктів на рівні 2504 субрегіонів, на які дослідники розділили країни світу. Дослідження охопило понад 300 000 спостережень в усіх групах країн за рівнем доходів та економічного розвитку – розвинених економік; країн, де формується ринкова економіка; та економік, що розвиваються.
Експерти МВФ дійшли висновку, що зростання середньої температури та кількості опадів не має зв'язку з виникненням збройних конфліктів, але надмірна спека посилює конфлікти там, де вони вже розгорілися. Підвищення середньомісячної температури на кожен 1% збільшує інтенсивність конфліктів – вимірювану як частка загиблих від усього населення субрегіону – на 0,2%.
Розрахунки МВФ показали, що кореляція між температурою, кількістю опадів і початком конфліктів статистично незначуща, тобто кліматичні зміни самі по собі не стають тригером збройних конфліктів. Цей результат цілком логічний, вказують автори, адже конфлікти пояснюються цілим комплексом чинників, включно з якістю інститутів, політичною ситуацією, соціально-економічними умовами.
Але при обмеженні вибірки тільки тими субрегіонами, де на момент різких погодних змін збройні конфлікти вже почалися, розрахунки показали сильний взаємозв'язок між перевищенням температурної норми та інтенсивністю конфлікту. Кожен 1% підвищення температури повітря протягом місяця порівняно з нормою посилює інтенсивність конфлікту на субрегіональному рівні на 0,2% – тобто спека посилює збройні конфлікти, призводячи до збільшення кількості їхніх жертв.
Отриманий взаємозв'язок температурних шоків і збільшення інтенсивності конфліктів оцінює втрати людських життів і не враховує інші деструктивні наслідків конфліктів, пов'язаних із руйнуванням людського і фізичного капіталу, зазначають економісти МВФ. Проте, вказують вони, глобальний масштаб майбутнього збитку може бути керованим – він безпосередньо залежить від якості державної політики, насамперед у сфері клімату, та сили державних інститутів.
Це підкреслює, наскільки ризики глобального потепління є серйозними для миру і безпеки, та наскільки важлива боротьба зі зміною клімату та політика, яка дає змогу запобігати конфліктам та прискорювати їх врегулювання, резюмують автори.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
