Національний кешбек: хто зможе взяти участь, скільки грошей повернуть за покупки і хто «пролітає повз касу»
Бюджет урядової ініціативи – 3 млрд гривень із потенціалом збільшення до 6 млрд вже наступного року
Уже за півтора тижня в Україні для споживачів запрацює програма компенсації 10% вартості товарів українського виробництва. Відповідний порядок надання грошової допомоги «Національний кешбек» Кабінет Міністрів затвердив на засіданні 20 серпня. Загальний бюджет програми до кінця року – 3 млрд грн.
Попри те що програма заявлена як флагман підтримки виробників товарів made in Ukraine, у ній дуже багато застережень, на яких хедлайнери – Мінекономіки та Міністерство цифрової трансформації – вважали за краще не акцентувати.
Mind розбирався, як працюватиме національний кешбек і який ефект може принести.
Коли програма запрацює? Для споживачів «Національний кешбек» відкриється з 2 вересня.
За тиждень до цього запрацює портал на базі «Дія» для виробників, які зможуть на ньому зареєструвати штрих-коди українських товарів, які у такий спосіб братимуть участь у програмі.
Ухвалено принципове рішення про дію програми на весь 2025 рік.
Які товари підпадають під «Національний кешбек»? Теоретично – всі, виробники яких виявили таке бажання і чиї штрих-коди починаються з 482. Також ця можливість відкрита для приватних торгових марок ритейлерів.
Дві основні категорії, для яких очікується найбільший обсяг кешбеку – продукти харчування та медикаменти: на них припадає максимум у споживчому кошику українця.
Виняток зроблено для підакцизних товарів, таких, як тютюн та алкогольні вироби.
Як це працюватиме на практиці? Для участі у програмі споживачеві знадобиться окрема банківська картка – вона може бути віртуальною – в одному з банків-партнерів. При скануванні товару, що бере участь у програмі, Податкова служба фіксуватиме трансакцію, і на картку перераховуватиметься пропорційна сума кешбеку. Для сторонніх операцій чи зарахувань ця карта використовуватися не зможе – з неї можна буде лише розрахуватися за послуги згідно із затвердженим переліком.
Загалом готовність долучитися до програми вже виявили понад пів десятка банків, зокрема всі державні та monobank. Їхній список із часом розширюватиметься. Швидше за все, банки самі активно пропонуватимуть своїм клієнтам відкрити таку картку через пуш-повідомлення.
Отоварити кешбек можна буде після 20 числа наступного місяця за такими напрямками: оплата комуналки, ресторани, послуги спортклубів, кінотеатрів тощо. Також цими грошима можна заплатити за військові облігації, транспортні послуги й мобільний зв'язок. Компанія, яка надає ці сервіси, має бути зареєстрована в Україні – тобто оплатити підписку на умовний «Нетфлікс» не вийде.
Які підводні камені? Їх достатньо:
- оплачувати покупку можна лише карткою;
- не всі 100% товарів українського виробництва автоматично підлягають кешбеку;
- здійснювати купівлю потрібно лише в точках та у виробників, що знаходяться на загальній системі оподаткування. Це автоматично відсікає весь малий бізнес, зокрема виробників українських брендів одягу, які переважно зареєстровані як ФОП;
- максимальна сума нарахованого кешбеку – 3000 грн на місяць;
- перешкодою може стати відносно невисока фінансова та технологічна грамотність тих представників населення, які найбільше потребують підтримки додатковими грошима – людей похилого віку.
Хто стане бенефіціарами цієї програми? Ритейл, який може очікувати незначного перетікання споживачів до них і збільшення обороту, а також банки-учасники програми, які матимуть можливість заробити на комісії та збільшенні клієнтської бази.
Незначною мірою – споживачі, які не лінуватимуться використовувати переваги цієї програми.
Чи потребують українські товари симулювання попиту? Дискусійне питання в період, коли головним орієнтиром для споживача стала ціна.
У січні – липні 2024 року в Україну імпортували товарів на суму $39,1 млрд, що на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року, свідчать дані Державної митної служби. Однак це товари, які не є безпосередньо споживчими та ті, що на сьогодні не можуть бути заміщені українськими аналогами: автомобілі, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, паливно-енергетичні товари.
Нардеп Ярослав Железняк виступив категорично проти ініціативи, написавши, що зараз є більш логічні напрямки, куди можна витратити 3 млрд бюджетних грошей.
«І найцікавіше: «За розрахунками вплив на ВВП оцінено як зростання в 0,25 процентного пункту… Замість матюка просто нагадаю, що це все відбувається в тій же реальності, де нам не вистачає вже 500 млрд для армії», – зазначив він.
У чому реальне підґрунтя запуску? Перше – піар-ефект для влади. За неофіційними даними, Володимир Зеленський хоче публічно презентувати «Національний кешбек» у своїй промові на День незалежності, 24 серпня.
Ще один чинник – сподівання, що грошима кешбеку споживачі гаситимуть борги за комунальні послуги. Загальна заборгованість українців за ЖКП на середину 2024 року, за підрахунками засновника Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, становила понад 200 млрд грн.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
