Підвищення військового збору до 5% та податку на прибуток банків до 50%. Як депутати забезпечать додаткові потреби армії на 500 мільярдів гривень?
І чому перегляд податкових ставок неминучий у будь-якому разі
Верховна Рада впритул підійшла до підвищення податків, яке депутати та представники Міністерства фінансів анонсували ще влітку. Доопрацьований податковий законопроєкт №11416-д, який був зареєстрований у парламенті 30 серпня, ВР спробувала розглянути в першому читанні 3 вересня. Але документу не вистачило голосів: «за» проголосували 224 депутати із 226 необхідних, тому законопроєкт було відправлено на повторне перше читання. Як може змінитися податкова політика в Україні, вивчав Mind.
Що зрештою буде з новими податками? Законопроєкт №11416-д зазнав істотних змін у порівнянні з початковою версією.
Спочатку Кабінет Міністрів, який розробляв податкові поправки, пропонував цілий калейдоскоп змін. Вони зводилися переважно до підвищення чинної ставки військового збору та до його запровадження для нових категорій платників податків.
Зокрема уряд пропонував збільшити базову ставку військового збору з 1,5% до 5%; запровадити 1% військового збору для юридичних осіб на загальній системі, для компаній, які обрали 3 та 4 групу єдиного податку, та для фізосіб-підприємців 3-ї групи; запровадити 30% військового збору для ювелірного бізнесу; стягувати військовий збір у розмірі 15% при першій реєстрації автомобілів в Україні й у розмірі 5% під час продажу нерухомості фізособами.
Також була ініціатива встановити спецставку акцизу на рівні 0,1 євро з 1 літра газованих солодких напоїв і стягувати ПДВ зі всіх посилок вартістю дорожче 45 євро (зараз неоподатковувана сума становить 150 євро).
При доопрацюванні законопроєкту багато зі згаданих норм було усунено. Зате з'явилися нові. До сесійної зали парламенту законопроєкт №11416-д потрапив із такими ключовими нововведеннями:
- базова ставка військового збору все ж зросте з 1,5% до 5%;
- фізособи-підприємці 1–2 груп єдиного податку сплачуватимуть військовий збір у розмірі 10% мінімальної зарплати щомісяця;
- підприємці 3-ї групи єдиного податку також сплачуватимуть військовий збір, але в розмірі 1% їх доходу (виручки);
- ставка податку на прибуток для банків у 2024 році зросте з 25% до 50%;
- інші учасники фінринку (крім страховиків) сплачуватимуть податок на прибуток за ставкою 25% замість 18%;
- у АЗС з'явиться обов'язок сплачувати авансові внески з податку на прибуток. Для газових заправних станцій мінімальний аванс становитиме 30 тис. грн, для мультипаливних АЗС – 60 тис. грн.
Отже, уряд відмовився від ідеї вводити військовий збір (по суті, податок з обороту) для юросіб, для ювелірного бізнесу в тому числі, військовий збір для покупців нових авто та для продавців нерухомості, а також від запровадження акцизного податку для газованих напоїв і від зниження до 45 євро вартості посилок, які не оподатковуватимуться ПДВ.
Перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк, коментуючи фінальну редакцію законопроєкту №11416-д, заявив, що загалом стало «набагато краще, ніж було».
Як зміниться державний бюджет і його витрати? Якщо з підвищенням податків поки що не склалося, то Рада змогла ухвалити в першому читанні законопроєкт №11417, який передбачає чергове коригування державного бюджету на 2024 рік. Свій голос «за» віддав 301 депутат.
Доходи держбюджету зростуть на 215 млрд грн, до 1,98 трлн грн, витрати – на 438 млрд грн, до 3,75 трлн грн. Бюджетний дефіцит збільшиться на 220 млрд грн, до 1,8 трлн грн.
При цьому важливо уточнити, що заплановано додатково скорочення деяких статей витрат. Воно торкнеться кількох міністерств та інших органів влади (суди, Держгеонадра, Держтуризм тощо). Загальна сума «економії» становитиме близько 67 млрд грн.
Таким чином, державний бюджет щодо витрат і перерозподілу коштів у 2024 році буде розширено майже на 500 млрд грн. Ця сума корелює з тими цифрами, які озвучували депутати та міністр фінансів Сергій Марченко ще тоді, коли розпочалися розмови про потребу в підвищенні податків.
За словами Марченка, до кінця 2024 року необхідно мобілізувати додаткові 500 млрд грн, щоб покрити критично важливі потреби. Само собою, насамперед це потреби безпеки та оборони.
З огляду на текст законопроєкту №11417 основну надбавку отримають Міноборони, МВС, Головне управління розвідки та СБУ. Їм у підсумку дістанеться «плюс» 494 млрд грн.
У зв'язку з цим податкові доходи зростуть на 184 млрд грн (у тому числі завдяки підвищенню / введенню нових податкових ставок), понад 200 млрд грн держбюджету додатково принесуть внутрішні запозичення (військові облігації).
Чому підвищення податків не уникнути? Голова фінансово-податкового комітету Ради Данило Гетманцев критично висловився з приводу провального голосування за поправки до Податкового кодексу та заявив, що ризики недофінансування армії «кратно зросли».
Але немає сумнівів у тому, що парламентарі таки затвердять зміни до податкового законодавства. Річ у тому, що ухвалений у першому читанні законопроєкт №11417 про збільшення витратної частини держбюджету на 2024 рік тісно пов'язаний із переглядом податкових ставок. Саме податки здебільшого й покриватимуть бюджетні витрати.
Альтернатив для наповнення держбюджету насправді немає. Міжнародне фінансування, сума якого 2024 року досягне $38 млрд, неможливо використати з оборонною метою. Залишається хіба що емісія, але це найгірший варіант, який може призвести до глибокої девальвації гривні.
Звісно, підвищення податків – варіант теж не найкращий. Але ані Кабмін, ані депутати від цього сценарію вже точно не відмовляться.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
