Саудівська Аравія готується перейти в наступ: як відмова від обмежень нафтовидобутку може позначитися на війні в Україні
І чому правило «сильніші разом» змінилось іншим – «рятуйтесь хто як може»
Завершення війни росії проти України – один із ключових дипломатичних треків світового порядку денного цієї осені. Він пов’язаний із розвитком подій на нафтовому ринку, оскільки доходи від експорту чорного золота безпосередньо впливають на агресивну політику кремля, його здатність фінансувати озброєння армії та гібридні спецоперації за кордоном.
Лідер нафтового картелю ОПЕК – Саудівська Аравія – прагне бути впливовим посередником, аби закріпитися у статусі миротворця в російсько-українській війні. Про це заявив очільник МЗС королівства принц Фейсал бін Аль Сауд на 79-й сесії Генасамблеї ООН. Він наголосив на необхідності докладати «всі можливі зусилля» для припинення «кризи» та врегулювання «суперечок». Водночас, за інформацією Financial Times, уже з грудня Ер-Ріяд планує змінити тактику й відмовитися від обмежень у видобутку нафти, щоб, знизивши ціну, збільшити власну частку на ринку.
Mind розібрався, як це вплине на розстановку сил і здатність кремля воювати проти України.
Чому Саудівська Аравія готова збільшити нафтовидобуток?
Оскільки саудитам не вдається контролювати нафтовий ринок через погану дисципліну всередині ОПЕК, він буде «затоплений» чорним золотом. Ключовим розчаруванням стало те, що деякі члени картелю, зокрема Ірак і Казахстан, частково ігнорують скорочення видобутку та качають сировини більше, ніж передбачено їхніми квотами.
Генеральний секретар ОПЕК Хайтам аль-Гаїс відвідав обидві країни в серпні й отримав обіцянки, що ті скоригують свої майбутні плани видобутку, аби компенсувати минулий надлишок пропозиції.
Але Ер-Ріяд дедалі переймається тим, як дотримуються квот інші учасники домовленостей. Тому розглядає план, що передбачає відмову від скорочення видобутку швидше, ніж очікувалося влітку, повідомляє FT з посиланням на співрозмовників у галузі.
Міністр енергетики КСА принц Абдулазіз бін Салман раніше заявляв колегам-чиновникам із країн ОПЕК+, що домовленості «мають працювати надійно, як швейцарський годинник, а не мати вигляд швейцарського сиру». Він мав на увазі, що коли метою картелю є штучне утримання ціни на високому рівні, то учасники угоди ОПЕК+ погано справляються зі своїм завданням.
Ціна питання та питання ціни
З кінця 2022 року альянс ОПЕК і союзників-виробників нафти, таких, як росія і Казахстан, (ОПЕК+) різко скоротив видобуток, аби підтримати достатньо високими ціни для світової економіки та свої доходи від експорту.
Натомість нафта марки Brent у вересні коштує близько $73 за барель, навіть попри те, що війна Ізраїлю з ХАМАСом у Газі загрожує перерости в ширший регіональний конфлікт. Такий рівень ціни на 20% нижче, ніж у вересні 2023 року, і близький до найнижчого рівня за останні три роки. Це гарна новина для світової економіки, яка зараз намагається подолати наслідки коронакризи, військових дій в Україні та на Близькому Сході. Проблеми з промисловим зростанням у Європі та США, а останнім часом – ще й в Китаї, також знижують попит на нафту, що сприяє ослабленню цін.
З іншого боку, глобальна пропозиція є досить великою, оскільки країни за межами альянсу видобувають багато нафти – передусім це стосується США, а також Канади і Бразилії. Проте всередині ОПЕК+ є незгодні, які видобувають більше, ніж повинні відповідно до взятих на себе зобов’язань – це Казахстан, росія та Ірак.
Оскільки заходи картелю не спрацьовують, настрої серед його учасників тепер, схоже, змінюються від «Разом ми сильні» до «Рятуйся, хто може». Очікується, що Саудівська Аравія, найбільший у світі виробник нафти, збільшить видобуток із грудня. Розрахунок Ер-Ріяда простий: якщо не вдається захистити ціни наближеними до рівня $100 за барель, то треба захистити частку на ринку. Інші країни можуть вчинити аналогічно, що призведе до значного падіння ціни.
Чого очікує Ер-Ріяд?
Якщо справа дійде до конфліктів усередині ОПЕК+, то Саудівська Аравія має «найкращі карти на руках». Ніде більше нафта не видобувається за такою низькою собівартістю, як у цій пустельній державі. За даними МВФ, саудитам потрібна ціна на нафту близько $100 за барель, щоб збалансувати свій бюджет, оскільки наслідний принц Мухаммед бін Салман прагне профінансувати низку мегапроєктів, що лежать в основі амбітної програми економічних реформ.
Якщо надлишок пропозиції призведе до обвалу цін, бюджет Ер-Ріяда здатен це витримати завдяки наявним фінансовим резервам чи випуску суверенних боргових зобов’язань, тоді як конкуренти будуть витіснені з ринку.
«Королівство може спробувати стати «останнім, хто вижив», – коментують аналітики Bernstein Research. Десять років тому, наприклад, Саудівська Аравія використовувала цю тактику, намагаючись захистити свою частку ринку від стрімкого зростання видобутку сланцевої нафти в США. У результаті ціна на нафту впала нижче $30 за барель.
Як це позначиться на війні в Україні?
Серед ринкових аналітиків зараз вважається найбільш імовірним, що саудити збільшать видобуток, як це потайки вже роблять Казахстан, росія та Ірак, приховуючи порушення домовленостей в альянсі. Складна схема дозволених обсягів виробництва, за допомогою якої ОПЕК+ прагне задовольнити інтереси всіх членів, мала на меті утримати загальну пропозицію стабільною.
Однак росія, наприклад, і досі прагне фінансувати загарбницьку війну в Україні, тому потребує надприбутків. Крім того, «у картелі стає дедалі важче підтримувати дисципліну, оскільки надія на розподіл майбутнього зростання перетворюється на боротьбу за відстоювання власної позиції», вказують аналітики Bank of America. Вони прогнозують, що за межами ОПЕК+ у наступні п'ять років, імовірно, буде видобуто стільки нафти, що ці обсяги покриватимуть понад 80% очікуваного зростання попиту.
Через тиск альтернативних виробників, над якими альянс ОПЕК+ не владний, Саудівська Аравія прагне зберегти вплив на ринку, навіть якщо це призведе до скорочення її доходів.
Зниження цін на нафту здатне також знизити войовничість країн, які її експортують, відносно до своїх безпосередніх сусідів. Такого висновку дійшов дослідник Каллен Хендрікс, який проаналізував відомості про політику 153 країн починаючи з 1947 року.
Він з’ясував, що «межа миролюбності» проходить на рівні ціни нафти у $77 за барель. За вищої ціни країни-експортери агресивніші від країн-імпортерів більш ніж на 30%. Що, власне, і є основною економічною причиною, що спонукала путінський режим вдатися до повномасштабного вторгнення в Україну. Проте є передумови, що через маніпуляції рф із домовленостями за угодою ОПЕК+ ринкова ситуація з наступного року зміниться не на його користь.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
