Український харчопром під час війни: як змінюються смаки споживачів і чи встигають за ними виробники
Головні тренди галузі та до чого тут держава
Повномасштабне вторгнення, яке розпочала росія в лютому 2022 року, впливає на різні галузі промисловості, зокрема фуд-сектор, змінюючи при цьому не тільки виробничі процеси, а й смаки людей. Спеціально для New Food Summit 2024 було проведене дослідження, результати якого доволі чітко вказують напрямки цих змін. Також присутні на заході говорили про те, які тенденції зараз проявляються в галузі та які плани у провідних виробників на майбутнє. Mind занотував основні факти та меседжі.
Чинники, які впливають на зміну настроїв і смаків українців
Перше, про що треба знати, – про фактори впливу на так зване меню війни. Є три основні групи:
- Стрес та емоційне виснаження.
- Підвищення вартості харчових продуктів та їжі загалом.
- Зовнішні чинники – блекаути, тривоги, обстріли та їхні наслідки.
Якщо говорити про першу групу чинників, то основна проблема – це нерегулярне харчування, тривалі проміжки між прийманням їжі тощо. Стрес сприяє тому, що люди загалом вживають більше солодощів – так би мовити, «заїдають тривогу». Також збільшилися продажі алкоголю, бо багато хто з дорослих українців саме в такий спосіб знімає стрес.
Серед основних тенденцій можна виділити:
- збільшення кількості напівфабрикатів у меню – коли приготувати їжу потрібно швидко;
- перемикання на продукти, які можуть довго зберігатися – тут свою роль відіграли літні блекаути;
- заготовки на зиму – це традиційно для українців, але саме зараз до закруток і консервування все більше долучається й молодь.
Війна стала причиною того, що українці п’ють значно більше гарячих напоїв. Термос з ароматним чаєм або термокухоль із кавою – не просто must have, а тренд цього року. Де б не застала тривога – можна зробити кава-паузу, а додавши до напою щось солодке, ще й знизити рівень стресу.
Цікаво: 45% українців кажуть, що суттєво змінили своє звички в харчуванні, а 47% – зовсім ні. Це означає, що вони харчуються так само, як і до 22 лютого 2022 року.
Ресторани vs їжа вдома
На початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну ситуація з ресторанами миттєво та кардинально змінилася. І це цілком зрозуміло: люди масово виїжджали, комендантські години розтягувалися на добу, а іноді й більше.
Але поступово ситуація стала поліпшуватися: заклади вистояли в періоди блекаутів, розробили нові меню, пропонують багато позицій у форматі «з собою».
Читайте також: Доставка в укриття, столики для одинаків і кухарі із зарплатою айтівця. Як змінилися українські ресторани за час війни
Натомість є багато людей, які раніше були активними гостями ресторанів, барів чи бістро, але зараз змінили свої звички та більше їдять вдома. Тут свою роль відіграє не тільки фінансова складова, а й інші – наприклад, бажання побути разом із найближчими людьми у спокої, більше часу проводити в родинному колі тощо.
Довідка: за 2022 рік в Україні припинили працювати приблизно 7000 ресторанів. Починаючи з 2023 року якась кількість відновила роботу, до того ж почали відкриватися й нові. Відновлювалися успішні та відомі, а от нові заклади відкриваються частіше у форматі стріт-фуду або ж маленької кав’ярні.
Головні тренди та нові напрямки фуд-сектору
В Україні 20% усього промислового виробництва – це харчова промисловість. Останнім часом ця галузь стає все більше високотехнологічною, орієнтованою на експорт.
Виробники продуктів харчування та напоїв в Україні – оптимісти. Більшість великих гравців ринку не зупинилися в розвитку: на виробництвах використовують інноваційні технології, аби продукти не просто могли зрівнятися з європейськими, а й обійти їх у показнику якості. Також численні українські виробники докладають активних зусиль, щоб пройти численні сертифікації та перевірки.
Тож серед сьогоднішніх трендів українського харчопрому можна виділити декілька найголовніших.
Перехід на європейські стандарти якості
Харчова промисловість станом на зараз є неоднорідною. Є компанії, які вже рухаються в напрямку експорту, завоювання європейських ринків. Це можливо лише за умови застосування інноваційних технологій і дотримання високих стандартів якості.
На думку власників великих компаній, саме зараз – найкращий час розвиватися, йти вперед. Не потрібно чекати, коли закінчиться війна, бо ці роки потім не надолужити. Саме так вважає, зокрема, Борис Шестопалов – співвласник GFS Group та агропродовольчого парку Volia Agri-Food Park Vinnytsia. «Головна можливість українського виробника та переробника – це брати вітчизняну сировину (цукор, яйця, олію, борошно, м’ясо тощо) і конвертувати гривню у валюту. Це має бути базовий тренд», – каже він.
А генеральний директор ПрАТ «Оболонь» Ігор Булах переконаний, що вихід на нові ринки допоможе не лише бізнесу, а й країні. «Маємо скористатися шансом, який сьогодні нам дає увага всього світу до України. Ми пробуємо перевищити європейські стандарти. Я всім раджу це робити, щоб назавжди прибрати думки про те, що українські товари можуть бути неякісними».
Інвестиції в масштабування бізнесу
Є підприємства, які не вважають за потрібне під час війни вкладатися у виробництво, розширювати його, але це шлях в нікуди. Зокрема багато гравців цього ринку вбачають сенс у тому, щоб саме зараз, у «темні часи», проходити міжнародну сертифікацію та аудит ритейлерів – це надасть змогу якнайшвидше вийти на європейські ринки в майбутньому.
Основні інвестиції, на думку багатьох експертів і фахівців – це виробничі. Також український бізнес у цьому кластері говорить про потребу запровадження інноваційних технологій на всіх етапах виробничого процесу – це не тільки розвиток, а й поліпшення якості.
Взаємодія з держорганами
Сертифікація, стандартизація – важлива робота держави, яка дозволяє зробити українську продукцію дорожчою на експортних ринках. Ця робота триває постійно, але вона рутинна й малопомітна.
Тарас Качка – заступник міністра економіки, торговий представник України – каже так: «Держава навряд чи може випереджати бізнес, це погано, але якщо вона відстає – це біда. Зараз ми еволюціонуємо в одному темпі, і це добре».
Україна впевнено йде до Європи й колись стане повноправним партнером. На харчову промисловість у такому разі чекає багато змін – нові регламенти, нові стандарти якості, вимоги до упаковки тощо. Зараз, як кажуть представники бізнесу, потрібно працювати на випередження, і саме держава може допомогти в цьому. Також відкрите питання – реформа освіти. Якщо не почати навчати дітей сьогодні за європейськими стандартами, то за 10 років просто не буде кому працювати.
«Поки йде війна, поки над нами тяжітиме наше минуле тридцятирічної давнини, ризик буде великим. Ми намагаємося працювати з ним. Насамперед це стосується грошей та інвестицій. Ми реалізуємо різноманітні проєкти, як-от компенсація відсоткових ставок, гранти тощо», – каже Тарас Качка. І наголошує, що робота ведеться й у напрямку збільшення кількості цікавих проєктів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
