Секрети сильних бізнесів: про що говорили власники успішних компаній на Grand Board

Минулого тижня в Києві відбулася конференція Grand Board «Сильні бізнеси: стратегії масштабування», що зібрала понад 500 учасників. Завданням заходу був обмін досвідом між підприємцями – представники провідних компаній мали змогу зі сцени поділитися своїми практиками бізнесу.

Mind відвідав захід на запрошення організаторів, бізнес-спільноти Board, та розповідає про ключові інсайти, почуті на конференції

Завдяки чому виживає бізнес в Україні?

Наскрізною ідеєю, яку озвучила на початку заходу Ірина Бєрющева, СЕО та засновниця Board, була необхідність спільного вирішення бізнес-завдань – у рамках організацій чи партнерств. І фокус більшості виступів був саме на партнерстві, а не на конкуренції.

Учасники говорили про оптимізм і проактивність, без яких неможливі великі справи. Співвласник «Нової Пошти» В’ячеслав Климов посилив цю ідею: «Якщо війна не зупиняє життя, то чому ми повинні зупиняти бізнес?» Він наголосив, кожному бізнесу зараз потрібна адаптивна стратегія: крім розвитку на внутрішньому ринку, варто розробити стратегію міжнародної експансії.

Однак і Україна є великим ринком, що підтвердив Сергій Параска, співвласник бренду STIMMA, розказавши, що уже під час війни вони відкрили 20 магазинів, а також вкладаються в побудову логістичного центру та запуск автоматизованої лінії.

Засновник Netpeak Group Артем Бородатюк відмітив креативність українців, а розвиток людського капіталу всередині компанії назвав нагальною потребою через брак кадрів. За неможливості знайти потрібну людину варто інвестувати в розвиток власних спеціалістів.

Та не креативністю єдиною живе українське підприємництво. Руслан Шостак, президент TERWIN, засновник Eva та Varus, наголосив на потребі для бізнесу «підглядати» та шукати можливості у світі. І йдеться не про сліпе копіювання, а радше про перевірку гіпотез, яку ідею можна адаптувати до локального ринку, а яку – ні.

Що найбільше турбує українських підприємців?

Серед нагальних проблем спікери виділяли скорочення внутрішнього ринку, у тому числі через еміграцію. Як реакцію на це Олексій Кравець, співзасновник «Море Пива» та Hop Hey, запропонував «слідувати за споживачем й інвестувати в нові перспективні напрями, які відповідають попиту». Тобто розширювати лінійку продуктів, навіть якщо вони далеко виходять за межі звичних для торгової марки. Для «Море Пива» це наразі безалкогольна продукція та сидр.

Геннадій Вацак, засновник кондитерського дому «Вацак», також фокусувався на розширенні бізнесу. На власному прикладі він пояснив, як із невеличкої сімейної компанії вирости до загальноукраїнських масштабів.

Емоційно забарвленим був виступ Євгена Клопотенка, шеф-кухаря, засновника брендів «100РОКІВ», «100ШОП», MAKITRA. Він розказав, як організовує свої бізнеси через підбір людей у команду, як подорожує країною в пошуках «скарбів» місцевих кухонь, які мають перспективу виходу на масовий ринок. Він акцентував на якостях, що потрібні для ефективної співпраці. Окремо наголосив на можливостях користуватися грантовими ініціативами для створення нових бізнесів і проєктів, які надає держава та міжнародні партнери.

На викликах для українського бізнесу зупинився Андрій Длігач, голова Advanter Group і засновник Board. Серед них він виділив:

• непередбачувані дії держави, що можуть швидко погіршити умови ведення бізнесу;
• дефіцит кваліфікованих кадрів, який стрімко зростає;
• непрогнозованість ситуації в Україні та на внутрішньому ринку.

У рамках побудови здорової атмосфери для ведення бізнесу не варто забувати й про ESG-принципи (англ. environmental, social, governance – «довкілля», «соціальна сфера», «корпоративне управління»). Василь Ябрик, власник групи компаній Yabryk Manegement Group, ідеолог і засновник брендів «Крайна», «Файно Фрут», «Сакура», «Moeco», нагадав про соціальні ініціативи як важливу частину сучасного бізнесу. Наприклад, його компанія відкрила публічний бювет на своєму виробництві. А в майбутньому планує поступово відновлювати та реставрувати занедбані бювети по всій Україні.

Окрім цього, розробки у військовій сфері мають бути динамічні – треба розуміти, що будемо робити за місяць, що робитиме ворог, як він адаптується до наших змін. Борис Дрожак також вказав на ризики експорту для тих продуктів, що можуть бути легко скопійовані.

У підсумку можна зазначити, що воєнні реалії ще більше підсвітили скіли та якості підприємців і бізнес-лідерів. Проактивне розв’язання питань, розуміння необхідності розвитку команд, співпраці на українському та міжнародному рівні – під такими гаслами українське підприємництво входить у наступний рік.