Ексочільник ОГТСУ Сергій Макогон: «На Печерських пагорбах ще залишились агенти кремля і не тільки в питаннях газу»
Про ймовірність остаточного припинення газового транзиту, молдовське питання та словацько-угорський спротив
Цьогорічні передріздвяні дні відзначилися подіями, знаковими для газового ринку Європи. Президент України Володимир Зеленський під час участі в засіданні Європейської ради у Брюсселі підтвердив, що транспортування російського газу українською територією закінчиться в останній день поточного року, коли спливе чинний контракт між «Нафтогазом» та «Газпромом». Він також виключив будь-які домовленості навколо транзиту, що дозволять росії «заробляти додаткові мільярди на нашій крові».
Зі свого боку, США продовжили санкції щодо російських структур, які були причетні до будівництва газопроводу «Північний потік – 2», а також оператора проєкту – швейцарської компанії Nord Stream 2 AG. «Ми продовжимо працювати й гарантувати, щоб росія ніколи не змогла використовувати свої енергетичні ресурси як зброю для політичної вигоди», – заявив заступник речника Державного департаменту Ведант Пател під час брифінгу.
Водночас Словаччина й Угорщина, нині очолювані проросійськими політиками, посилюють тиск на Київ, аби «Газпром» зберіг український експортний маршрут. Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в неділю навіть попрямував на перемовини до москви, аби порадитися з владіміром путіним, як примусити Україну до нової газової угоди.
Підривну діяльність агенти кремля та «Газпрому» продовжують не тільки в Європі, а й у Молдові та навіть серед українських можновладців. Тому останню крапку в напруженій історії з газовим транзитом ставити зарано. Про ймовірні сценарії подальшого розвитку подій Mind поговорив із Сергієм Макогоном, ексочільником держкомпанії «Оператор газотранспортної системи України».
– Ви першим почали публічно закликати не продовжувати транзит російського газу після 2024 року. Як ви сприйняли останню заяву Володимира Зеленського про відмову України від будь-яких угод?
– Я радий цьому. Тому що на третій рік війни ми не можемо дозволяти ворогу заробляти $6,5 млрд щорічно на експорті газу через Україну до Європи. А будь-яка угода з «азербайджанським» газом – то оборудка, погоджена з путіним, бо це буде той самий російський газ.
Читайте також: Сергій Макогон: «Важливо, щоб жодна молекула російського газу під час війни не потрапляла в ЄС через нашу територію і рф не отримувала дохід від його експорту»
Ми не припинили транзит у лютому 2022 року, щоб надати можливість європейцям знайти нових постачальників газу. І багато країн це зробили. А хто хотів продовжувати купувати російський газ та посилати мільярди євро у скарбницю кремля тепер, будуть вимушені припинити це.
І знаєте, коли ти довго над чимось працюєш і в підсумку бачиш якийсь прогрес, то це викликає задоволення.
– До заяви Зеленського ви оцінювали у 10% ймовірність укладання нової угоди, що дозволить продовжити великий газовий транзит Україною. Як змінилися ваші очікування?
– Тепер я залишаю 1%. Думаю, угода можлива лише як частина широких домовленостей про повне завершення або припинення війни в Україні.
Наприклад, я давно кажу, що погоджуватися на транзит є сенс лише за умови, якщо нам повернуть контроль над Запорізькою АЕС. Тоді буде значне досягнення. Та наразі це майже нереально, бо для росії це означатиме втратите обличчя.
– Чи здатні суперечки навколо постачання російського газу в Молдову ще якось вплинути на український транзит?
– Ситуація в Молдові та Придністров’ї, безумовно, має певний вплив. Я активно займаюся цим питанням. У деталях не буду розповідати, але там не все так критично через завершення транзитної угоди між «Нафтогазом» і «Газпромом», як може здаватися.
– Розкажіть конкретніше?
– Наприклад, у Молдови є можливості для збільшення власної генерації. Вони також спроможні купувати додаткову електроенергію в Румунії або, за певних умов, навіть в Україні або в Європі через Україну.
– Тобто ситуація не настільки критична, як може здаватися?
– Загалом так. Це тільки може коштувати дорожче. Наприклад, днями стало відомо, що Молдова закуповуватиме 100 МВт*год електроенергії з атомної електростанції «Чорнавода» у Румунії. Її вартість близько 80 євро за МВт*годину, тоді як зараз ціна закупівлі на придністровський МДРЕС 65 євро. Але в Молдові є механізми субсидій і державних компенсацій, які дозволяють зменшити фінансовий тиск для населення завдяки допомозі від ЄС, хоч тарифи і підвищуються.
Тому для правобережної Молдови особливих проблем я не бачу. Потрібно лише докласти трохи зусиль, і все можливо вирішити. Вже почали будівництво певних ліній електропередач до Румунії, які дозволять стати більш енергонезалежними від Тирасполя. Проте залишаються ризики через саботаж на рівні внутрішніх сил. Наприклад, відтерміновується розв'язання низки ключових питань, пов’язаних із відведенням землі. Але, як кажуть, криза – це влучний момент для важких рішень, що здатні відкрити нові можливості.
Щодо конкретно Придністров’я, то там ситуація така. Росіяни дуже зацікавлені продовжити постачати туди газ. Бо газ – це єдиний важіль, який дозволяє їм утримувати Придністров’я у своїй орбіті впливу. Тамтешнє населення сплачує за газ символічні суми, місцева промисловість теж працює доволі ефективно завдяки дешевому паливу від «Газпрому». Це вигідно і для кремля, і для місцевої влади – цього угруповання «Шериф».
І «Газпром» може продовжити постачання в так звану ПМР через Туреччину та Трансбалканський газогін. Але зараз їм вигідно підсилювати цю істерію, щоб змусити Україну продовжити транзит і в Молдову, і до ЄС.
Та загалом припинення великого транзиту Україною дає унікальну змогу Молдові розв’язати питання із сепаратистами у Придністров’ї. Наприклад, можна поставити умову, що коли місцева влада не здатна забезпечити населення газом і електрикою, то вона має передати управління регіоном законній молдавській центральній владі.
У такому разі Кишинів зможе постачати газ Трансбалканським газогоном або через Україну. Це не є проблемою. Щодо електрики – тут трохи складніше, але якщо постачати газ на Молдовську ДРЕС, то це питання теж може бути розв'язане. Впевнений, що Європа та США знайдуть необхідні фінанси для підтримки Кишинева. І це означатиме початок реінтеграції Молдови.
Читайте також: Фінансист Олександр Савченко: «Транзит нафти і газу є реальним інструментом у геополітиці, який допомагає Україні не вдавати суб'єктність, а бути справжнім суб'єктом на міжнародній арені»
– Який сценарій ви вважаєте найімовірнішим?
– Думаю, росіяни продовжуватимуть нагнітати напруженість. Можливо, вони тимчасово припинять постачання газу з 1 січня – десь на один-два тижні. Чому саме так? Бо на МДРЕС створені запаси вугілля, достатні для її роботи протягом двох тижнів. А потім «Газпром» може відновити постачання через Туреччину, щоб показати, як він «рятує» населення так званої ПМР.
У Києві є лобісти, які прагнуть організувати транзит російського газу саме через Україну, але тільки для Молдови. Я вважаю це принципово неправильним рішенням. Навіщо нам це робити? Щоб заробити $10 млн на транзиті в Молдову? Це не варте того, щоб допомагати росії зберігати свій вплив у Придністров’ї, де вона тримає військові бази.
Якщо росіянам так важливо постачати туди за безцінь свій газ, то нехай роблять це через Туреччину та витрачають на транзит додаткові кошти. Україна не блокуватиме газ, який ітиме Трансбалканським газогоном.
– Ви згадали про київських лобістів, які по суті працюють на «Газпром». Можете назвати імена?
– Скажімо так. На Печерських пагорбах ще залишились агенти кремля і не тільки в питаннях газу.
– Ви сказали, що не проти транзиту. Як тоді має бути організована торгівля російським газом?
– Так, я загалом не проти транзиту. Якщо це приносить Україні прибуток, я тільки за. Але не під час війни. Зараз ми не маємо жодних бонусів від цього. Фактично ми просто дозволяємо «Газпрому» заробляти $6,5 млрд, і водночас рф продовжує знищувати нашу енергосистему й атакувати міста. Це неприйнятно. Якщо в майбутньому буде якась мирова угода, тоді можна буде повернутися до цього питання – але виключно на наших умовах.
Торгівля має відбуватися на кордоні України та росії. Це мають бути анонімні торги, коли «Газпром» не знатиме, кому саме продає газ. Щоб не було можливості надавати політичні знижки потрібним компаніям і країнам. Покупці мають самі вирішувати, куди далі його відправляють. Наприклад, польська компанія може придбати газ, частину поставити до Польщі, частину продати в Молдову, а залишок закачати в наші ПСГ.
Також потрібно ввести додаткове мито на російський газ, щоб кошти від його продажу йшли в державний бюджет на відновлення України.
Якусь незначну маржу залишити росіянам, але більшу частину доходів маємо забирати ми для відбудови країни. Можливо, ще варіант, як у випадку з Іраком, коли ООН запровадила програму «Нафта в обмін на продовольство», яка діяла близько 10 років.
У будь-якому разі дуже важливо, щоб ми не дозволили росіянам поновити свій вплив на Європу. Всім потрібно провести роботу над помилками й побудувати нову стратегію енергетичної безпеки Європи, яка буде прозорою та захищеною від енергетичної корупції.
Читайте також: Експерт Сергій Вакуленко: «Австрія впорається без українського газового транзиту. Набагато складніше буде Словаччині»
– Чи існують ризики, що газогін «Північний потік – 2», наразі заблокований санкціями, зрештою запрацює?
– У короткостроковій перспективі – ні. Але в майбутньому, після закінчення війни, це можливо. Ми маємо бути реалістами. Якщо так станеться, ми повинні конкурувати з «Північним потоком – 2» на рівних, прозорих умовах.
– Що це означає?
– За європейськими правилами, «Північний потік – 2» не може належати «Газпрому». Це має бути незалежна компанія. Тож росіяни можуть продати його європейцям, чинити за європейським законодавством. Як я вже згадував, російський газ має продаватися через анонімні біржові торги, тоді ринок працюватиме прозоро. Але частина транзиту має залишитися за Україною, цей газ може йти до країн Центральної Європи. А «Північний потік – 2» орієнтований на ринок Німеччини.
– Які наслідки ви прогнозуєте для «Газпрому» від припинення українського транзиту?
– «Газпром» перебуває у скрутному фінансовому стані. Він з 2021 року фактично втратив 110 млрд кубометрів експорту на преміальний європейський ринок газу. Жодні постачання до Китаю чи на ринки колишнього СРСР не можуть це компенсувати. Тому торік російський монополіст показав 629 млрд рублів збитку, а його акції впали до найнижчого рівня з 2009 року. Зараз 50% експорту до ЄС, що залишився, йде через Україну, а ще 50% – через Туреччину. Коли ми зупинимо транзит, «Газпром» втратить половину свого експортного доходу з європейського ринку.
Варто додати, що 70% видобутку «Газпром» постачає за дуже низькими цінами на внутрішній ринок рф. Там уже почали говорити, що потрібно збільшувати ціни на газ для населення. Це може викликати соціальне невдоволення, зростання інфляції, послаблення економіки та зниження популярності влади загалом. Для нас це дуже добра ознака.
– Тож головний висновок – у тому, що припинення українського транзиту посилює проблеми «Газпрому», на бізнесі якого тримається путінський режим?
– Саме так. Ми маємо розуміти, що путін почне думати про припинення війни, лише коли економічно не зможе її продовжувати. Тому так важливо скорочувати доходи кремля від експорту нафти та газу. Наші західні партнери постійно посилюють санкційний тиск на рф. Фактично вже заблокований розвиток ЗПГ у рф, а експорт нафти значно ускладнився. Маю надію, що скоро Європа повністю заборонить імпорт будь-якого російського газу – трубопровідного та зрідженого. Тому рішення Президента не продовжувати транзит є правильним.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
