Оракул енергетичних ринків із Далласа: «Стратегічна мета США – заблокувати росії експорт зрідженого газу»

20 січня новообраний Президент США Дональд Трамп офіційно займе своє крісло. Готуючись до інаугурації, він раз по раз привертає до себе увагу несподіваними та провокативними заявами, діючи як справжній шоумен.

Наприклад, ще торік американський лідер пообіцяв завершити війну в Україні «протягом 24 годин» після повернення до Білого дому. Також він використав гасло «Drill, baby, drill», щоб донести «великому народу Америки» обіцянку збільшити видобуток нафти і газу задля «масштабного зниження цін», якого «ніхто раніше не бачив».

Наближаючись до офіційного обіймання посади, Трамп змінює уявлення про реальність. Так, 7 січня він заявив, що російсько-українська війна виявилася «набагато складнішою», ніж очікувалось, тому він планує її завершити вже не «протягом 24 годин», а «раніше, ніж за пів року».

Немає підстав сподіватися й на потужне зростання видобутку американської нафти та її експорту, щоб викликати обвал цін на світовому ринку, який може залишити москву без грошей на війну в Україні.

Так вважає співрозмовник Mind – знаний американський бізнесмен, дослідник, фахівець з енергетичної економіки Анас Альхаджі, який є керуючим партнером консалтингової компанії Energy Outlook Advisors (Даллас, США). До цього він обіймав посаду головного економіста NGP Energy Capital Management – провідного інвестиційного фонду Північної Америки (вийшов на ринок 1988 року під назвою Natural Gas Partners).

Прогнози Анаса Альхаджі щодо цін на енергоносії, геополітичних ризиків і стратегії ОПЕК+ відзначаються високою точністю, і через це він отримав прізвисько Оракул енергетичних ринків.

В інтерв’ю Mind він розповів про особливості великого бізнесу в американській сланцевій галузі та в індустрії LNG, що допомогло компанії Venture Global стати лідером в експорті американського зрідженого газу, а також як російська агресія проти України сприяє глобальним інтересам США на газовому ринку.

Крім того, доктор Альхаджі визначив ключові події і тренди в енергетичній геополітиці, що заслуговують особливої уваги 2025 року.

– Що нині відбувається в американському нафтогазовому секторі? Яких змін ви очікуєте після інавгурації Дональда Трампа?

– Видобуток природного газу та нафти в США б’є рекорди. Показники виробництва й експорту зрідженого газу в Штатах не просто вийшли на високий рівень, а сягнули історичного максимуму.

Є всі передумови, щоб американська індустрія ЗПГ продовжила зростати й посилюватися на глобальному рівні. Вона вже стала важливою частиною зовнішньої політики США.

– У певних колах є очікування, що повернення Трампа до Білого дому сприятиме подальшому зростанню виробництва та експорту нафти в США, і це спровокує якщо не обвал, то значне падіння нафтових цін на світовому ринку. Як наслідок, доходи державного бюджету росії настільки впадуть, що в путіна закінчаться гроші на війну в Україні. Як ви оцінюєте такі перспективи?

– Президент Трамп не зможе суттєво збільшити видобуток нафти, як це було під час його першої каденції. На це є кілька причин.

По-перше, процентні ставки значно вищі.

По-друге, американська нафтова галузь почала відновлюватися після економічної кризи 2015 року, тобто близько десяти років тому, коли відбулося скорочення видобутку на 1 млн барелів на добу.

По-третє, сланцева індустрія в США зараз перебуває під контролем великих нафтових мейджорів.

Інакше кажучи, часові горизонти для зростання в малих і середніх нафтових компаній значно коротші, ніж у великих корпорацій. Проте невеликі, але потужні гравці вийшли з гри. Як наслідок, ринок отримав певні обмеження та не в змозі прискорити нарощування видобутку.

Четверта причина, що пояснює сповільнення в нафтовій галузі, пов’язана з дефіцитом фінансування. Багато інвестиційних фондів сьогодні втратили до неї інтерес. Зміни в їх пріоритетах зумовлені або низькою маржинальністю проєктів, або кліматичними амбіціями.

Пʼята причина пов’язана з особливостями ставлення великих нафтових корпорацій до масштабування бізнесу. Їх справжній інтерес до концентрації сланцевих активів пов’язаний із прагненням мати суцільний контроль над  виробництвом і експортом нафти в США, а не тільки збільшити прибутки від сланцевої нафти. Ми вже спостерігали таку поведінку нафтових мейджорів у минулому. Проте вони ніколи не визнають цього публічно.

І нарешті, шоста причина, яку я хочу згадати у відповіді на ваше запитання.

– Чи можуть «молекули свободи» американського ЗПГ повністю замістити російський газ на ринках країн Європи та Азії?

– Ні. Але американський ЗПГ вже замістив значну частку російського газу. В найближчі сім років експорт американського ЗПГ також продовжить потужне зростання.

Стратегічна мета США – заблокувати росії можливості розвивати проєкти для експорту ЗПГ. Санкції Вашингтона проти Arctic LNG 2 (флагманський проєкт російської компанії «Новатек». – Mind) є частиною цієї стратегії та жодним чином не стосуються війни в Україні.

– Серед американських компаній на ринку ЗПГ останнім часом особливе місце посіла Venture Global. Завод Plaquemines, який вона запустила в експлуатацію під кінець грудня 2024 року, не тільки перетворив її на найбільшого експортера ЗПГ у США, а й затвердив лідерство Америки на глобальному газовому ринку. З чим пов’язаний успіх Venture Global?

– Окрім глобальної візії та переконання, що США мають величезні запаси дешевого природного газу, підхід Venture Global до великих ЗПГ-проєктів є новаторським: ефективнішим і швидшим у порівнянні з традиційним. Він зумовлений баченням і знанням ринку.

– Що ви можете сказати про майбутнє Venture Global?

– Я налаштований оптимістично і щодо бізнесу Venture Global, і щодо ЗПГ загалом.

– Кліматичні амбіції та «зелений» порядок денний не зашкодять?

– Уже третій рік поспіль ми спостерігаємо відхід від кліматичних цілей урядів, компаній і фінансових інституцій.

– Третій рік триває і повномасштабна війна росії проти України. Як російська агресія позначилася на світовому енергетичному ринку? Хто найбільше виграв, а хто – навпаки програв?

– Війна та санкції змінили глобальні енергетичні потоки – у нафті, природному газі, ЗПГ, вугіллі й електроенергії. Головний виграш – у США. Найбільше втратила Європа. Росія продовжує продавати нафту, газ, ЗПГ і вугілля, однак на інші ринки та з дисконтом.

У будь-якому разі саме Європа зазнала найпотужнішого удару: енергетична криза не лише призвела до значного збільшення витрат на енергію для споживачів, а й призвела до рецесії та сповільнила зростання в економіці регіону.

– Якщо згадати минулий 2024 рік, якими найважливішими подіями і тенденціями в енергетичній геополітиці він був відзначений?

– Найважливішою подією нафтового ринку став успіх ОПЕК+ у досягненні трьох цілей: стабільності ринку, низької волатильності цін та убезпеченні ринку від обвалу цін.

– А за якими подіями та тенденціями ви рекомендуєте спостерігати протягом 2025 року для найкращого розуміння ринку?

– Перш за все це російсько-українська війна. Прискіпливої уваги варте й економічне зростання в Китаї. Також треба дивитися на зусилля Дональда Трампа скасувати Inflation Reduction Act (IRA – Закон про зниження інфляції, яким адміністрація Джо Байдена створила фінансові стимули для збільшення інвестицій у «зелену» енергетику і декарбонізацію. – Mind). І врешті-решт, це реформа Міжнародного енергетичного агентства та її наслідки.

---