«Держава розглядає інвесторів як валютні «мішки»: топи SMRK, Horizon Capital, SID Venture Partners про інвестиційні гойдалки в Україні

«Держава розглядає інвесторів як валютні «мішки»: топи SMRK, Horizon Capital, SID Venture Partners про інвестиційні гойдалки в Україні

А також – про «бусифікацію» засновників бізнесів і довіру до українського ринку

«Держава розглядає інвесторів як валютні «мішки»: топи SMRK, Horizon Capital, SID Venture Partners про інвестиційні гойдалки в Україні
Фото автора

Наскільки (не)успішним був останній рік для інвесторів в технологічну індустрію і чого вони чекають від держави. Ці питання обговорювали топи венчурних та інвестиційних фондів на панельної дискусії під час заходу щодо 3-ї річниці «Дія.City». Mind занотував найцікавіші меседжі.

Ганна Шувалова, принципал Horizon Capital:

– Останній рік був успішним для нашого фонду. Завершили фандрейзинг нового фонду на $350 млн й активно інвестуємо. За цей час зробили п’ять інвестицій, зосередившись на технологічному секторі. На відміну від інших галузей технологічний сектор продовжував зростати навіть у 2022 році, попри війну. Було певне падіння, але загалом він зберіг стійкість у 2023–2024 роках. Ця динаміка пов'язана не тільки з подіями в Україні, а й із глобальними тенденціями, які варто враховувати.

Те, що нам вдалося залучити $350 млн, свідчить про стійкість бізнесу навіть у воєнних умовах. Це також демонструє довіру іноземних інвесторів, які бачать потенціал України. Технологічні компанії орієнтовані на експортні ринки, генерують виручку у валюті й менш залежні від ризиків, пов’язаних із бойовими діями.

Основний актив IT-галузі – це люди. Саме тому важливо працювати з державою, щоб утримувати спеціалістів у країні: створювати для них умови для розвитку, врегулювати процеси бронювання.

Окрім закриття фонду, однією з найважливіших угод став продаж «Датагруп-Volia» та lifecell. Наш фонд давно інвестує в «Датагруп-Volia» і ще до початку повномасштабної війни розпочав переговори з французькою стратегічною групою NJJ щодо залучення їх як інвестора. Це була складна угода: ми об’єднували два активи – «Датагруп-Volia» та lifecell, створювали велику диверсифіковану телеком-групу. Також допомогли залучити кредитне фінансування від наших партнерів-інвесторів. Загальна сума угоди, разом із капітальними інвестиціями NJJ в Україну, становила $1,5 млрд. Ця угода стала найкращою угодою року.

Читайте також: Топ-угода – 2024: чому після злиття lifecell із «Датагруп-Volia» на ринку може початися пекельна конкуренція

Але тут мова не тільки про гроші, а й про довіру до українського ринку. На відміну від наших технологічних інвестицій, це локальна компанія, що працює виключно в Україні. Прихід великого міжнародного інвестора – це сигнал, що довіра до ринку зростає, а завдяки ефективній співпраці з державою можна керувати ризиками, пов’язаними з війною.


Олександр Косован, CEO MacPaw, співзасновник інвестиційного фонду SMRK:

– За останній рік в інвестиційному полі накопичилося багато негативу. Головна проблема, яку бачу, – державі не потрібні інвестори та інвестиції. Робиться надто мало, а подекуди навіть навпаки – ухвалюються рішення, що шкодять інвестклімату й не створюють умов для капіталовкладень.

Але інвестиції потрібні: країні – для виживання, компаніям – для розвитку. На жаль, держава цього не розуміє. З нещодавніх прикладів: одного з моїх партнерів нещодавно «бусифікували». У нас немає інструментів, щоб захистити інвесторів, яких небагато, а вони нам вкрай потрібні. Потрібні зміни. Я не кажу, що інвестори – це якась окрема каста, але вони мають вплив, бо створюють бізнеси, підтримують стартапи й допомагають економіці розвиватися.

Зараз ми, як інвестори, фактично не інвестуємо в Україну. Ми вкладаємо кошти в захищені юрисдикції – у США та інші країни. А це проблема для України: вона втрачає ВВП, податки. Ці кошти йдуть за кордон. І це легко виправити: зняти валютні обмеження, забезпечити захист прав інвесторів і стартапів, інтелектуальної власності. Але держава цього не робить. Проблем завжди багато як у держави, так і в бізнесу. Але це не привід спускати руки, а привід змінюватися.

З позитивного: попри війну, в Україні є люди, які створюють бізнеси. За останні кілька років ми інвестували в понад сім компаній, які вже зараз продають у країни НАТО та по всьому світу. Потенціал є. Хоча, на жаль, ми втрачаємо людей – і це факт. Держава їх не цінує.

Натомість інвесторів держава розглядає як «валютні мішки», яких можна доїти, створюючи штучні проблеми. Це величезна помилка. В ОАЕ ти приїжджаєш – і маєш усе: інфраструктуру, умови, легкість ведення бізнесу. Просто бери й працюй. В Україні потрібно закладати додаткові ризики. Це відштовхує глобальні компанії. Чому в нас немає міжнародних кампусів? Бо вони стикаються з цими проблемами й просто йдуть.


Валерій Красовський, співзасновник, CEO Sigma Software, співзасновник SID Venture Partners:

– Ми почали інвестувати у продукти партнерів ще 2008 року. Перші інвестиції були успішними, і ми зрозуміли, що цей напрямок може бути системним. Заснували SID Venture Partners у лютому 2022 року, буквально за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення. Вкладаємо на ранніх стадіях, переважно у стартапи з українськими фаундерами, але їхня юрисдикція – здебільшого американська або англійська.

Читайте також: Співзасновник SID Venture Partners: «Зараз вигідніше купувати держоблігації, ніж інвестувати у стартапи»

Часто ідеї для продуктів народжуються саме через сервісні контракти. Наприклад, до нас звернувся американський видавничий дім Hearst, який володіє Cosmopolitan і багатьма іншими медіа. У них була проблема – шахраї крали рекламні місця на їхніх сайтах, замінюючи рекламу своєю.

Продуктові компанії, які працювали на цьому ринку, пропонували банальне рішення: блокування IP-адрес за чорними списками. Але це неефективно, бо IP-адресу можна легко змінити. Ми створили систему, яка в реальному часі відстежує зміни на сайті, виявляє підміну, бере гроші з шахраїв, а потім їх блокує. Запустили компанію, яка займалася цим, і через 3–4 роки продали її великому американському гравцю. Це приклад того, як із сервісного бізнесу можна створювати успішні продуктові компанії, адже сервісні компанії мають доступ до реальних бізнесів.

Ще один важливий напрям – Defense. Через війну ми зараз найшвидше у світі впроваджуємо оборонні технології. Якщо в США якийсь Defense-продукт проходить шлях від розробки до впровадження за рік-два, то в нас це відбувається за декілька тижнів. Ми вже проінвестували понад 5 українських Defense-компаній, а також створили Defense Builder – перший приватний акселератор для оборонних стартапів. Крім того, ми запускаємо фонд, який допомагатиме компаніям переходити з «гаражної» стадії до рівня, коли вони стають цікавими для великих інвесторів. Ми вже випустили сім компаній у першому наборі, зараз іде другий набір, де випустимо ще сім компаній.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло