Феномен Стівена Кінга. Чому варто подивитися новий фільм «Мавпа» від Короля горору?
І чому світ міг ніколи не дізнатися про хист великого письменника
Хоча Стівен Кінг і не має українського коріння, іноді складається враження, ніби він – таємний нащадок Лесі Українки та Івана Франка. Хоча, звісно, все це перебільшення (у людини просто присутній здоровий глузд), Кінг завжди й дуже активно підтримував Україну. З початком повномасштабного вторгнення він навіть обірвав усі контакти з російськими видавництвами, а саме там він був автором номер один за обсягом друку. І все ж завдяки не політичним поглядам, а таланту й важкій праці Кінг став Королем горору й одним із найвідоміших авторів у світі. Сьогодні спробуємо дізнатися, як саме він здобув такі почесні титули.
Улюбленець Голлівуду
20 лютого в українських кінотеатрах стартує новий горор «Мавпа», що був знятий за однойменним оповіданням Кінга. Кожна екранізація робіт Стівена – це справжня подія у світі кіно. Але цей фільм дуже відрізняється від аналогів завдяки стильній, оригінальній подачі так темному гумору.
І все ж Кінг встановив певні рекорди щодо появ його розповідей на великих екранах. Як так вийшло?
Дійсно, фільмографія Стівена Кінга нараховує понад 60 фільмів. Серед них – культові стрічки, такі, як «Зелена миля», «Воно», «Сяйво» та багато інших. Є, звичайно, і маленькі, не дуже помітні фільми, зняті за його оповіданнями, але ж сама кількість вражає. Чому? Тому що Кінг відкритий до співпраці та має дуже багато історій.
Кінг давно й активно підтримує молодих режисерів, які не мають коштів, щоб заплатити за хороші сценарії або придбати бодай якісь права на екранізацію. Культовий автор багато років тому пішов їм назустріч і започаткував проєкт, який має назву «Доларові дітки Кінга». Суть полягає в тому, щоб продавати права на свої розповіді режисерам-початківцям і студентам лише за один долар!
Одним із молодих режисерів, котрий потрапив під таку щедру роздачу, був Френк Дарабонт. У свої юні роки він отримав права на оповідь «Жінка в кімнаті» лише за долар – і це був, як то кажуть, старт його кар’єри. Набагато пізніше, коли цей режисер набрався досвіду, він купив права на твір Кінга «Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка» (уже не в рамках «акції»). Трошки скоротивши назву, ви точно зрозумієте, який саме фільм у нього вийшов.
Стівен Кінг і Френк Дарабонт
«Втеча з Шоушенка» дебютувала в 1994 році та здобула сім номінацій на премію «Оскар». Так, жодної статуетки стрічка не виграла, але вже багато років посідає перше місце в рейтингу IMDB найкращих фільмів в історії. І, як бачимо, його появі дуже посприяв Кінг.
Кадр із фільму «Втеча з Шоушенка»
Загалом Кінг міг би легко стати кінокритиком: від дуже уважно стежить за новинками кіно й часто дає свою оцінку фільмам. Наприклад, коли 2022 року в прокат вийшов трилер «Над безоднею», Кінг дав свою оцінку в соцмережах: «Динамічно, захопливо й дуже-дуже страшно. Шкода, що це написав не я».
Кадр із фільму «Над безоднею»
До речі, Кінг уже подивився і фільм «Мавпа» і встиг поділитися своїми враженнями. Він написав таке: «Ви ніколи не бачили нічого подібного до фільму «Мавпа». Це божевілля найвищого рівня! Як людина, яка час від часу сама занурюється в божевілля, я кажу це із захопленням!».
До екранізацій своїх робіт він ставиться прискіпливо. Наприклад, класична екранізація Стенлі Кубрика «Сяйво» Кінгу не до вподоби. Насамперед через Джека Ніколсона в головній ролі. За словами письменника, його персонаж мав божеволіти поступово, а не бути психопатом від самого початку.
Становлення Короля горору
Як уже можна зрозуміти, Кінг писав не тільки в жанрі жахів, але саме горори були і є його візитівкою. Часом людей навіть жахало, як в однієї людини може бути стільки моторошних думок? Можливо, це пов’язано з дитинством автора: коли йому було лише чотири роки, він став свідком загибелі друга, якого збив потяг.
Також його талант частково пов’язують зі спадковістю. Як виявилося, його батько теж писав оповідання. Трагічно, але всі вони були втрачені. Ще трагічніше те, що сам Кінг не читав жодного твору батька. Таких помилок у своїй сім’ї він не повторював, тож син Стівена – Джозеф Кінг – продовжив династію, ставши письменником. До того ж дуже відомим!
Але, перш ніж починати звинувачувати Кінгів в «кумівстві», варто зазначити, що Джозеф вирішив не користуватися сімейним прізвищем і брендом «Кінг» у своїй кар’єрі: він друкується виключно під псевдонімом Джо Гілл.
Стівен Кінг із сином Джозефом
Батьку за роботи сина точно не доводиться червоніти: впевнено рекомендуємо їх для ознайомлення. Багато творів Джо Гілла теж були екранізовані. Серед них – «Чорний телефон», «Роги», «У високій траві» та «Замок і ключ», що став популярним шоу на Netflix.
Цікаво, що сам Стівен Кінг, який багатьом допоміг зі стартом кар’єри, ледь не зашкодив собі самому на початку власного шляху. Його проривною роботою став роман «Керрі», але був ризик, що світ його так ніколи не побачить, тому що Кінг викинув його у смітник!
Табіта і Стівен Кінги
Дійсно, Стівен у певний момент розчарувався в романі та просто позбувся його. Добре, що Табіта, дружина автора, дістала рукопис буквально зі смітника й таємно зайнялася його просуванням. Зрештою, одне з видавництв погодилося надрукувати його – і в 1974 році про Стівена Кінга дізнався весь світ! Через два роки після виходу дебютний роман письменника був екранізований: фільм отримав дві премії «Оскар».
Який можна зробити висновок? Ніколи нічого не викидайте без дозволу дружини!
Стівен одружений із Табітою вже понад 50 років. Їхній будинок у Бангорі, штат Мен, легко впізнати: його оточують готичні ковані ворота з кажанами та павутиною – ідеальна резиденція для Короля жахів.
Літературний титан
Ще один секрет Стівена Кінга – важка праця. Так, звучить банально, але в нього немає звички, як у багатьох авторів, чекати музу з келихом коньяку й місяцями налаштовуватися на робочий процес.
Як сам Кінг розповідав під час спільної лекції з Джорджем Мартіном (автором «Гри престолів»), він пише щодня, включно зі святами. Ставить собі мету писати щонайменше 2000 слів на день – це вдвічі більше, ніж стаття, яку ви зараз читаєте!
Його організованість уже давно почала працювати на нього: у портфоліо Кінга 65 романів і понад 200 опублікованих оповідань, а загальний тираж його книжок перевищує 350 млн примірників по всьому світу.
Цікаві факти
До речі, середній обсяг книжок Кінга становить 400 сторінок, найдовша серед усіх – «Протистояння» (1100 сторінок). Ну а найбільший цикл – «Темна вежа», котра також отримала екранізацію й уже зараз перетворюється на серіал. Над цим циклом автор працював приблизно 30 років.
Скільки творів зараз у роботі у Кінга, невідомо, але понад 20 чекають на свої кіноадаптації. Серед них «Людина, що біжить», римейк фільму 1987 року з Арнольдом Шварценеггером, який має вийти у прокат уже цьогоріч. Головні ролі в новій екранізації виконають Ґлен Пауелл, Джош Бролін, Колман Домінго і Лі Пейс.
Наразі найпопулярніша (суто комерційно) екранізація серед робіт Кінга – це стрічка «Воно» 2017 року. Фільм зібрав у прокаті $701,8 млн, його обожнюють навіть ті, хто не може назвати себе фанатом горорів. Так само майбутній фільм «Мавпа» за багатьма ознаками спрямований не тільки на аудиторію прихильників фільмів жахів, а й на пересічного глядача, який не проти гострих емоцій і чорного гумору.
Нагадаємо, що фільм «Мавпа» виходить в український прокат 20 лютого. Тож приємного перегляду!
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
