Інвестиції замість грантів. Що чекає на український бізнес у 2025 році

Грантова й міжнародна підтримка впродовж тривалого часу лишалися стабільним джерелом фінансування різноманітних українських проєктів. Проте припинення фінансування з боку одного з найбільших донорів, агенції USAID, змінює усталені правила гри – і ці зміни матимуть «ефект доміно»: перегляд американських принципів «м’якої сили» впливатиме на стратегію Європейського Союзу та інших гравців. Внаслідок цього світові підходи й політики фінансування проєктів активно трансформуються.

Для України ці тектонічні зсуви – як це зазвичай відбувається – є як загрозою, так і шансом на нову перспективу. Вже восени цього року можна очікувати на появу додаткових – оновлених – можливостей для бізнесу та економіки, вважає Ольга Шаверіна, керівниця OIAIP та партнерка Mind Project Office. Про які саме грантові можливості йдеться, вона розповіла під час Mind Export Summit 2025. Mind занотував найцікавіше.

Серед ключових донорів України – Сполучені Штати Америки, Європейський Союз та численні інституції Організації Об’єднаних Націй. Саме вони наповнюють державний бюджет України, спрямовуючи кошти на державні інструменти підтримки. І кожен із цих гравців вирішив переглянути свою політику, встановити нові правила та провадити більш «комерційну» діяльність.

Зміни у програмах підтримки США

USAID уже ніколи не буде таким, яким ми його знали – Агенція США з міжнародного розвитку реформується. Раніше це була виключно грантова структура, що активно підтримувала українські підприємства, зокрема комерційні структури й експортерів. Нова ітерація агенції стане державним інвестиційним фондом, що радикально змінить підхід до фінансування – від зовнішньої допомоги до інвестування.

Очікується, що перші кошти за новими програмами фонду надійдуть в Україну вже восени поточного року. Пріоритетними напрямками інвестицій стануть добувна галузь і логістична інфраструктура, що її обслуговуватиме.

Весь бюджет USAID, як вважається, буде перерозподілений. Але ключова новина – він нікуди не подівся. Уже зараз США мають $40 млрд залишкових коштів, які ймовірно й будуть спрямовані на інвестиції в Україну через новий фонд.

Європейська співпраця: перегляд стратегічних пріоритетів

Європейський Союз також коригує свої пріоритети. Нещодавно опублікований офіційний документ свідчить, що фокус уваги ЄС переноситься на країни Африки. Однак треба розуміти, що кожна країна Євросоюзу – це суверенна держава з власною політикою фінансування, власними пріоритетами та інтересами, тому важливо шукати партнерство з конкретними державами.

Також Європа зміщує фокус на спільні інвестиційні проєкти за аналогією з американським підходом. Кожна країна ЄС має власні бізнес-проєкти з Україною з окремим бюджетом – вони фінансують своїх резидентів, які налагоджують партнерські стосунки з українськими компаніями. Це означає, що українські експортери можуть одержати фінансування, якщо співпрацюватимуть із європейськими партнерами.

Варто зазначити, що будь-яка програма інвестування або підтримки розвитку бізнесу передбачає, що не менше 30–50% закупівель за цими проєктами відбуватиметься у країні походження грошей.

Пропонуючи своїм резидентам різноманітні варіанти заохочення спільної праці з Україною, Європа забезпечує найлегший вихід на свої зовнішні ринки. Власне, його забезпечують контрагенти, які перебувають у країнах – донорах фінансування.

На які інструменти ЄС варто звернути увагу?

• ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) – підтримка виробничих підприємств і впровадження IT-рішень. Їхні гранти частково покривають закупівлю обладнання на чималі суми й надають підтримку малим підприємствам.
• Національні банки розвитку – Чеський банк розвитку, Німецький KfW та інші мають програми співфінансування для спільних проєктів з українськими компаніями.
• Європейські експортні агенції – нові гравці на ринку підтримки, що працюють через фінансування європейських партнерів українських компаній.
• Торгово-промислові палати – наприклад, кожен регіон Німеччини має власну ТПП, що надає субсидії на підтримку експорту. Якщо ви хочете придбати обладнання виробництва того регіону, то виробник цього обладнання може одержати субсидію, яка підтримує експорт, а ви за рахунок цієї субсидії зможете дістати свою знижку.

ООН діє поза політичними впливами, що робить її стабільним джерелом фінансування для великих проєктів (від $100 млн). ООН також відкриває в Україні офіс ЮНІДО, який має забезпечити нові можливості для промислового розвитку.

Українські державні інструменти підтримки

Українські програми фінансування швидкі в ухваленні рішень. Наприклад, отримання гранту на розвиток виробництва займає лише близько 1,5 місяця.

• Нині в Україні активно розвиваються дотації для підтримки агропромислового сектору та експортно-кредитні агенції.
• Українська інвестиційна агенція Invest UA фінансує проєкти, спрямовані на підтримку підприємництва.
• Фонд підтримки підприємництва є джерелом фінансування експортних операцій.
• Пільгові кредити передбачають не лише програму «5-7-9%», а й можливість залучення до 16 млн грн у формі кредиту та до 160 млн грн.

Нові ринки для українських компаній на 2025 рік

Останнім часом з українським бізнесом не проти товаришувати країни африканського континенту, який українська дипломатія лише почала всерйоз відкривати після початку повномасштабної війни. Проте треба розуміти, що в тих країнах існують великі та потужні осередки російських інтересів, на діяльність яких треба зважати. Нещодавня угода про вільну торгівлю з Об’єднаними Арабськими Еміратами «підсвітила» перспективність для українців ринків країн Перської затоки – проте цей ринок доволі вимогливий і з більшим задоволенням сприймає продукти переробки проти сировинного постачання.

• Можна звернути увагу на Японію, яка запустила потужну програму підтримки інноваційних проєктів (від $10 млн). Програма складна, але перспективна.
• Туреччина та Південна Корея також оголосили про свої фінансові програми. Хоча вони ще не запущені, вони вже розроблені та готові до впровадження.