Війна за ресурси. Україна прагне заохотити США витіснити росію з газового ринку Європи

Ще до початку гучної сварки з Дональдом Трампом, Володимир Зеленський встиг пригадати у стінах Білого дому про вагомий актив – українські газові сховища, які розташовані на кордоні з ЄС. Він також натякнув на можливість спільного будівництва СПГ-терміналу, який дозволить транспортувати американський газ до споживачів в Україні.

Mind розібрався у планах, які Офіс президента прагне втілити за участі США, а також дізнався, які газові альтернативи обговорюють Вашингтон і москва без залучення України.

Великий інтерес

Українські підземні сховища газу (ПСГ) є найбільшими в Європі та третіми у світі за потужністю – їхній загальний обсяг перевищує 30 млрд куб. м. Тож не дивно, що вони стали козирем серед численних пропозицій української влади для США, щоб наблизити завершення війни й установити справедливий мир в Україні. 

Те, що Київ запропонував Штатам зберігати в українських сховищах американський газ, Володимир Зеленський раніше повідомляв агенції Reuters.

За його словами, це допоможе створити в Україні великий хаб, де всі охочі зможуть оперувати американським газом. Він також запросив інвесторів із США долучитися до видобутку корисних копалин, серед яких також вказав на український газ.

«Мені відомо, що адміністрація Трампа дуже зацікавилася цим… Звісно, ми хочемо створити газовий хаб для всієї Європи», – зазначив президент.

Всім згаданим пропозиціям команди з Білого дому і Банкової знайшли місце в тексті двосторонній угоді про партнерство. Але, як відомо, президентська суперечка в Овальному кабінеті змусила повернути цей документ до шухляди та перенести його підписання на невизначений термін.

Нові старі плани

Володимир Зеленський у газовій темі не новачок. 2019 року за його участі у Варшаві вже був підписаний один газовий меморандум. Він стосувався партнерства України, Польщі та США задля обмеження газової експансії росії та посилення енергетичної безпеки Європи.

Ті домовленості передбачали розбудову інфраструктури для нарощування експорту американського СПГ та його доставлення Польщею в Україну. Попри те що підписанти називали свою угоду «історичною», гучних слів виявилося недостатньо, щоб впровадити її та обмежити вплив росіян на європейському ринку.

Газові заяви, які нині звучать від представників української влади, свідчать про реанімацію тих минулих ідей, але в оновленому форматі. До того ж події розгортаються в контексті спроб завершення війни, яку розпочала росія на європейському континенті.

«Тепер ідеться про фундаментальне заходження американського СПГ на український ринок» – таку думку в коментарі Mind висловив генеральний директор компанії «Нафтогазбудінформатика» Леонід Уніговський. Як провідний фахівець він був залучений до впровадження українських газотранспортних проєктів, пов’язаних із Польщею та США в попередні роки.

На його думку, слушний час настав завдяки тому, що в січні 2025 року завершився контракт на транзит російського газу через Україну в Європу. З одного боку, це унеможливило порівняно дешевий віртуальний реверс газу до України з ЄС, який відбувався завдяки російському транзиту. А з іншого – збільшило переваги від фізичної доставки американського СПГ в українські газові сховища.

«Польський напрямок зараз є найбільш економічно доцільним для закачування в українські ПСГ американського газу та його подальшого продажу європейським споживачам на спотових чи довгострокових умовах», – зазначає Леонід Уніговський.

«У минулі роки американська компанія Energy Transfer прагнула втілити такий проєкт із «Нафтогазом». Але її не цікавила виключно розбудова ПСГ чи інтерконектору з Польщі до України. Її менеджмент прагнув орендувати на довгий строк або придбати не одне, а навіть два українських сховища, щоб мати значні переваги на європейському газовому ринку. Казали, що виконання цих умов гарантує постійне нарощування експорту СПГ з Америки до Європи», – розповів Mind Леонід Уніговський.

Експерт не виключає, що подібні плани знов набудуть актуальності після завершення війни та відповідних домовленостей між Києвом і Вашингтоном. Ймовірно, їхнє втілення потребуватиме також законодавчих змін, що позбавлять громадян України контролю над окремою стратегічною інфраструктурою. А це може стати проблемою.

Подібні питання останніми роками викликали потужний супротив українців. Зокрема, коли ГТС прагнув «привласнити» «Газпром» напряму або через  «проксі», пов’язані із західним бізнесом.

Метушня з «Північним потоком – 2»

Від співрозмовника, пов’язаного з американським СПГ-бізнесом, Mind дізнався й про альтернативний трек, який розвивається між росією та США без залучення України.

За його словами, один із сценаріїв для відлиги «заморожених» стосунків Вашингтона й москви передбачає відмову Дональда Трампа та його адміністрації від санкцій для газогону «Північний потік – 2», який з’єднує росію напряму з Німеччиною.

Про реакцію «спадкоємців радянських спецслужб» на умови «американських акул капіталізму» наразі невідомо. Та, якщо вони будуть прийнятими для рф, роль України на газовому ринку Європи ризикує залишитися обмеженою й не матиме тих значних перспектив, на які сподівався Володимир Зеленський на переговорах, зупинених у п’ятницю.

З іншого боку, як уже зазначали європейські ЗМІ, шлях до запуску газу «Північним потоком – 2» досить складний, а результат не є очевидним. У лютому 2025 року Єврокомісія заявила, що розробляє дорожню карту про повну відмову від імпорту російського газу. Також із 2022 року ЄС перейнявся проєктами розбудови СПГ-інфраструктури.

Окрім того, після появи першої інформації про можливість запуску «Північного потоку – 2» за згодою між США та росією, речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен на брифінгу у Брюсселі заявила, що цей трубопровід не є проєктом спільної зацікавленості ЄС, оскільки не диверсифікує джерела енергії.