Технологічний лікбез. Два уроки для Пентагону від ЗСУ
США мають вивчити досвід технологізації української армії під час війни, вважають експерти
За час російсько-української війни, що триває, Збройні сили України примудрилися прийняти на озброєння велику кількість новітньої технологічної зброї, яка виявилася неоціненою у справах збору розвідувальних даних, завдання ударів безпілотними системами та віддаленого розмінування територій. Це було неочікувано й ефективно, а тому успіх України може стати уроком для Міністерства оборони США, яке зосереджено на пошуку нових можливостей для підвищення ефективності (як у прямому військовому, так і в хаотичному сенсі Ілона Маска. – Mind).
Політичні експерти RAND Corporation (військовий дослідний центр США) Джон Шмід та Ерік Мюллер вважають, що Збройні сили України мають велику кількість ідей і новітніх інструментів, які варто впровадити Міністерству оборони США. Зокрема, вони виділили два ключові, про що розповіли у статті для профільного видання Defense News. Пропонуємо адаптований переклад матеріалу.
17 квітня в Києві відбудеться Mind WinTech Summit 2025 – захід, під час якого профільні редактори Mind, розробники, команди стартапів, інвестори, представники державних агенцій та експерти обговорять новітні технології та їхнє впровадження в бізнес, армію та життя. Ключові теми цьогорічного саміту – штучний інтелект, технології в агросекторі, енергетиці, кібербезпека та фінтех. Долучайтеся до основної технологічної події цієї весни.
До початку війни система військового постачання України була повільною, непрозорою та зосередженою в руках державного підприємства «Укроборонпром». Наприкінці 2021 року експерти прогнозували йому колапс і неминучий крах.
Після початку війни Україна швидко відмовилася від старої системи на користь комерційних технологій. Українці придбали дронів на комерційному ринку та підвісили на них вибухівку для завдання уражень російській армії. В одному з прикладів – навіть радянського зразка протитанкову гранату РКГ-3, яка зазвичай потребувала близької відстані між оператором і танком. Проте з використанням розроблених на місці дронів українські військові дістали змогу скидати на російську техніку боєприпаси РКГ-3 з хвостовим оперенням.
Можливо, найінноваційнішим рішенням українців за час війни стало заснування Brave1 – структури, яка має оперативно поєднувати військовиків з їхніми запитами та місцевих і закордонних виробників. Brave1 роздала понад 400 грантів на виробництво потрібних ЗСУ товарів, витративши на це $19 млн. Brave1 підтримала створення ШІ-систем на кшталт «рою дронів» від Stormer чи розвідувальної системи «Гризельда».
Звичайно, існує контекст: процеси, організаційні моделі, умови та правила навряд чи можуть бути відтворені в США або будь-де по світу. Проте в Сил оборони України є щонайменше два уроки для Пентагону.
Урок перший
Все просто: Міністерство оборони США може отримувати більший зиск від активнішого використання комерційних технологій. У багатьох галузях комерційні технології є більш просунутими та дешевшими за наявні військові. Насправді приклад України свідчить, що вигода від впровадження комерційних технологій може бути вищою під час конфлікту, коли проблеми виникають раптово, а терміновість їхнього розв'язання не дозволяє використовувати застарілі схеми закупівель мирного часу.
Зокрема, Міноборони варто оцінити можливість впровадження частин українського процесу закупівель дронів, особливо формування запитів на дешевші дрони, які можуть бути терміново модифіковані під особливі потреби. Такий підхід може забезпечити американській армії дешевші способи збору розвідувальної інформації чи завдання ударів.
У США існує безліч пропозицій щодо підвищення якості комерційних технологічних інновацій. Серед них – глибше впровадження та зміни у Федеральний закон про спрощення закупівель і створення нового відомства, відповідального за пришвидшену розробку та застосування технологій. Розроблений законопроєкт (автор – сенатор Роджер Вікер), спрямований на спрощення процедури закупівлі Пентагоном комерційних рішень.
Поки ж успіх України у впровадженні комерційних технологій є безперечним, існує проблема: наразі важко зрозуміти, яке з тисяч ухвалених рішень можуть бути перенесені на інший ґрунт та масштабовані в інших арміях.
Урок другий
Brave1 продемонстрував, як інноваційна урядова агенція може пришвидшувати купівлю та впровадження зброї під час конфлікту. Brave1 започаткований за прикладом Відділу оборонних інновацій, створеного 2015 року Пентагоном, тож розуміння важливості таких структур в США є. Проте підхід Brave1 – використання онлайн-платформи для поєднання підрозділів зі специфічними оперативними потребами з розробниками технологій – демонструє підхід, який насправді спрацьовує під час війни.
Існує безліч інших уроків, які Міністерство оборони могло б взяти в українців. Наприклад, впровадження технологій в українські армії значно пришвидшила передача рішення про закупівлі на рівень підрозділу. Крім того, у Києві був успішно розгорнутий високотехнологічний оборонний кластер.
Звичайно, США та Україна мають геть різний промисловий і геополітичний контекст, проте американські військові лідери не мають прогаяти змогу застосувати практики, які показали свою надзвичайну дієвість у забезпеченні військовиків новітніми технологіями.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
