Перебірливі клієнти, криптокартки та спрощене регулювання. Чим живе ринок фінтех в Україні?
Гравці галузі фінансових технологій розвивають внутрішній ринок та задивляються на експортні
Галузь фінансових технологій, FinTech, активно розвивається у світі та Україні, навіть попри війну. Хоча бойові дії й нові обмеження вплинули на швидкість їхнього розвитку та впровадження, ринок активно зростає, клієнти стають більш вимогливими і при цьому залученими, а гравці активно додають нові продукти та дивляться на експортні ринки.
Про це йшлося під час панельної дискусії «Тренди у фінтеку» на нещодавньому Mind WinTech Summit 2025. За модерування Ірини Біляєвої, керуючої партнерки АО Juscutum, перспективи розвитку галузі, її гравців і користувачів обговорювали Дмитро Нікіфоров, СЕО та співзасновник HitBit Crypto Card, Юлія Федосюк, генеральна директорка UaPay, та Олександр Лапко, CEO RozetkaPay.
Mind записав найважливіші тези.
Ключові тренди галузі FinTech
Серед подій і технологій, що впливатимуть найближчим часом на галузь FinTech, учасники панельної дискусії визначили штучний інтелект, кібершахрайство та розширення асортименту фінансових послуг, що надаються онлайн, – як для покупців, так і для продавців.
Так, Дмитро Нікіфоров із HitBit вважає, що найбільшим трендом наразі є штучний інтелект. Адже він не лише змінює поточний статус-кво, а й сам активно змінюється зсередини, що унеможливлює прогнози щодо його розвитку.
Крім того, ШІ впливатиме на ландшафт працевлаштування, замінивши в найближчому майбутньому цілу низку спеціалістів на операторів ШІ та адміністраторів ботів штучного інтелекту.
«Ця ніша стає більш професійною, й аматори відтісняються на узбіччя. На ринку з’являються професіонали, які завдяки знанням і навичкам матимуть значно кращі результати за аматорів, і це здатне вплинути на стан справ у найближчому майбутньому», – вважає Дмитро Нікіфоров.
На думку Юлії Федосюк, активна робота над поліпшенням клієнтського досвіду – швидкості, цілковитої диджиталізації, впровадження новітніх технологій на кшталт блокчейну та ШІ, має зворотний бік: зростання кількості кібершахрайств і кіберризиків.
«Ми живемо в країні, у якій триває війна – як зброєю, так і технологіями. Ми бачимо, що відбулося з державними реєстрами, як завдаються удари по державних сервісах. Тож для захисту інфраструктури маємо саме цим трендам приділяти увагу», – каже вона.
А от Олександр Лапко навів одразу три тренди. Перший – онлайн-кредитування, що розвивається через падіння купівельної спроможності, що своєю чергою впливає на зростання кількості товарів, що купуватимуться в кредит.
Другий – створення штучного, або синтетичного ID користувача. Це дозволить не лише більше знати про нього, а й боротися із шахраями та поліпшувати клієнтський досвід.
Третій тренд – embedded finance. Останні регуляторні зміни дозволили вбудовувати їх усередину великої кількості інших продуктів, що відкрило можливості створення нових фінансових продуктів.
Юлія Федосюк, генеральна директорка UaPay: Перспективи небанківських операторів
Перед небанківськими фінансовими операторами не стоїть мети конкурувати чи боротися з банками. Наші можливості зараз перевищують довоєнні. Ухвалення закону про платіжні послуги дало платіжним системам змогу відкривати рахунки, кредитувати, вести власний еквайринг, робити емісію карток.
Так, війна зупинила розвиток багатьох фінансових компаній, оскільки відкриття нових ліцензій потребує значних інвестицій. Проте після перемоги, коли інвестувати стане безпечніше, ми побачимо появу безлічі фінансових продуктів, які уможливив закон про платіжні послуги.
Всі передумови створені, і я вірю, що до 2030 року ми побачимо значну конкуренцію між банками та небанківськими операторами в галузі платіжних послуг.
Нові користувацькі патерни
- Українці нарешті стали частіше сплачувати картками на сайтах, аніж у точках видачі їхніх замовлень, нарешті зрозумівши, що післяплата – дорожче. Ця зміна поведінки клієнтів, на думку Олександра Лапко, вплине на ринок електронної комерції, пришвидшуючи його.
- Збільшення частки онлайн-платежів свідчить про зростання довіри до банківських послуг із боку пересічних українських покупців. Це – дуже важливо, вважає Юлія Федосюк, адже така довіра напрацьовується роками.
- Українському клієнту важливо, щоб усе відбувалося в одне натискання, швидко й безпечно. Дослідження свідчать, що українці призвичаїлися до спрощення на користь якості: їх засмучує велика кількість варіантів оплати та навіть змушують піти із сайту.
- Найбільшою проблемою в сегменті В2В є вартість послуг. «Для сьогоднішнього українського отримувача коштів усе, що дорожче за нуль, є дорогим. Вирішувати це доводиться різними інструментами: тарифами та можливістю їх зниження, впровадженням кредитування чи опції оплати частинами тощо», – зауважила Юлія Федосюк.
- Також серед В2В-клієнтів, погодилися всі учасники панелі, існує значне невдоволення великою кількістю паперових процесів і тривалим процесом підключення до платіжних систем та сервісів. Тож саме цей напрям є зоною розвитку для гравців фінтех-ринку, які бажають працювати з В2В-сегментом.
Дмитро Нікіфоров, CEO HitBit Crypto Card: Робота з криптоактивами – світовий тренд
Використання криптоактивів як засобу платежу – це загальносвітовий тренд, який оминає Україну, одну з країн – лідерів із проникнення та використання крипти, через її недолуге законодавство.
Вважаю, незабаром у кожного в гаманці, проміж інших карток, буде і криптокартка, тому що криптоплатежі стали невідворотними. Раніше це була технологія й частково гра, не кожен зміг собі дозволити ризикувати, проте після появи стейблкоїнів – по суті, цифрового долара – стало зрозуміло, що це вже назавжди.
І криптокартка стає продуктом мас-маркету, який доступний кожному. Навіть в Україні з недосконалим законодавством кожен може використовувати криптокартку – хоча Національний банк як регулятор цього не заохочує.
Експорт фінтех-послуг
Попри перспективність, український ринок небанківських фінансових послуг має обмеження, зокрема за розміром. Це своєю чергою обмежує можливості для розвитку та збільшення прибутковості продуктів.
«Мас-маркет-продукт, який потрібен кожному, може чудово працювати на українському ринку. Для будь-якого нішевого продукту місцевий ринок буде замалим, і компанія намагатиметься вийти на інші ринки», – вважає Дмитро Нікіфоров.
Тож ключовою вимогою для виходу на експортні ринки є саме наявність відповідного продукту.
«Вийти на ринок Європи як один зі 500 платіжних сервісів – не спрацює. Спрацює знаходити нішу, набір технологічних продуктів, які можна пропонувати певному сегменту клієнтів», – погоджується Олександр Лапко. І наголошує: «Багато українських компаній комбінують ШІ з обробкою даних трансакцій, створюють класні продукти для розпізнавання документів, працюють із конверсією – це має перспективи».
«У наших акціонерів є глобальний проєкт, який пов'язаний з емісією карток і переказами. З цим можна виходити, оскільки існує багато країн, у яких якісні банківські послуги ще недоступні. І диджитал-картки та необанки – продукт, у якому в українців є класні можливості. Крім Revolut і Wirex великих конкурентів у сегменті немає», – вважає Юлія Федосюк.
Олександр Лапко, CEO RozetkaPay: Розвиток фінансових продуктів на маркетплейсах
Нещодавно ми запустили продукт «Оплата частинами» від Rozetka – онлайн-кредитування, яке потребує лише наявності реєстрації в «Дії». Це робиться у співпраці з банками, що наразі мають значну ліквідність і пропонують гарні умови кредитування.
Окремий напрямок – embedded finances, зокрема відкриття банківських рахунків для фізичних і юридичних осіб, та вбудова їх у маркетплейс задля зручності ведення бізнесу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
