Країни страждають – ЗМІ мовчать: 10 найбільш ігнорованих гуманітарних криз

У 2024 році 34 країни потерпали від гуманітарних криз, кожна з яких ставала причиною надзвичайного стану та переміщення понад 200 тис. осіб. Про це в недавньому дослідженні повідомила Норвезька рада у справах біженців (NRC), вказавши на 10 найгірше освітлених криз, пов’язаних із переміщенням великої кількості людей. Через «втому донорів» та ігнорування світових ЗМІ населення цих десяти країн, яке страждало від насильства, бідності й голоду, отримало вдвічі менше допомоги, ніж потребувало.

Україна у цю десятку не потрапила через те, що увага світових ЗМІ прикута до нашої країни. Звісно, масштаб лиха в Україні наразі один із самих великих і гучних у світовому вимірі.

Згідно з оцінками Міжнародної організації з міграції (МОМ), після трьох років повномасштабної війни в Україні 3,8 млн громадян залишаються внутрішньо переміщеними особами. Ще 4,1 млн українців втікали від конфлікту на деякий час, але повернулися до своїх місць проживання з інших областей або країн. У 2024 році українці, згідно з даними Адміністрації Державної прикордонної служби, перетинали держкордон 30 млн разів. Приблизно 2% з них, або 443 тис. осіб, не повернулися. Це втричі більше, ніж у 2023 році (134 тис.).

Тому українці, як ніхто, розуміють наскільки важлива світова підтримка постраждалим країнам і народам.

«Занадто багато криз на африканському континенті залишаються в тіні, оскільки міжнародні партнери не бачать у них негайного стратегічного інтересу, – коментує ситуацію регіональний керівник NRC Христель Хіро. – Кризи, які стукали у двері Європи – як трапилося 2015 року з масовою міграцією – привертали величезну медійну увагу. А ті кризи, що відбувалися далеко, зникали геть з очей та із серця геть».

Хто наразі потребує негайної допомоги – в огляді Mind.

Камерун

• Населення: 28,8 млн осіб
• Внутрішні переселенці: 1,1 млн осіб
• Голодують: 2,8 млн осіб

Криза в центрально-західній африканській країні очолила список самих ігнорованих. Ситуація в Камеруні попала менш ніж у 30 тис. статей на англійській, іспанській, французькій та арабській мовах у 2024 році. Для порівняння: війні в Україні, згідно з даними NRC, було присвячено 451 тис. статей.

На заході Камеруну з 2017 року триває уповільнена війна англомовних повстанців-сепаратистів проти франкомовної влади. Тим часом населення північного регіону басейну озера Чад тероризує ісламістська «Боко Харам» – вона воює проти «вестернізації». А на сході Камеруну створюють соціальну проблему 350 тис. біженців із Центральноафриканської Республіки, у тому числі 190 тис. дітей шкільного віку, які проживають без документів, не вчаться й не мають доступу до медичних послуг.

У 2024 році в Камеруні було 1,1 млн біженців і переселенців. Приблизно 500 тис. із них мігрували в пошуках безпеки. Понад 70% переміщених осіб перебували в Камеруні поза межами офіційних таборів на «маргінальних землях», не маючи ніяких прав власності та юридичного захисту.

Ефіопія

• Населення: 128,7 млн осіб
• Внутрішні переселенці: 2,3 млн осіб
• Потребують гуманітарної допомоги: 21,4 млн осіб

У 2024 році Ефіопію трясло від етнічного насильства в центральних регіонах Амхара й Оромо, а також від наслідків жорстокої сепаратистської дворічної війни в північному Тиграї, про яку писав Mind.

На початку 2024 року країна потерпала від засухи, а в липні сильні дощі та повені спричинили велику кількість смертей і руйнувань у гористих місцевостях на півдні країни.

Через конфлікти та кліматичні потрясіння понад 10 млн ефіопів у 2024 році потребували продовольчої допомоги, а мільйон громадян голодували. Гуманітарні організації в цій країні були критично недофінансовані й не встигали доставляти необхідну кількість допомоги постраждалим у віддалені регіони.

Мозамбік

• Населення: 33,3 млн осіб
• Внутрішні переселенці: 600 тис. осіб
• Голодують: 2,8 млн осіб

Мозамбік із 2021 року страждає від повстання ісламістів у північній провінції Кабу-Делгаду. У жовтні 2024 року напруженість зросла по всій країні після спірних президентських виборів і тропічного циклону «Чідо», який зруйнував понад 100 тис. споруд.

Під кінець року 600 тис. мозамбікців мали статус переміщених осіб, а головною проблемою країни стала доставка продуктової допомоги. У Кабу-Делгаду гуманітарні організації задовольняли лише 13% потреб населення у продовольстві.

Буркіна-Фасо

• Населення: 23,4 млн осіб
• Внутрішні переселенці: 2 млн осіб
• Потребують гуманітарної допомоги: 6 млн осіб

Буркіна-Фасо з 2015 року потерпає від хаотичних нападів джихадистів на цивільне населення. У січні – вересні 2024 року в країні загинуло понад 2000 мирних жителів. Бойовики нападали й на співробітників гуманітарних організацій – четверо з них загинули, ще четверо дістали поранення.

У зв’язку із цільовими атаками ісламістів у країні було закрито 20% шкіл і 424 лікарні. Чотири мільйони громадян – це вдесятеро більше, ніж у 2023 році – залишилися без доступу до медичних послуг.

Малі

• Населення: 23,8 млн осіб
• Внутрішні переселенці: 360 тис. осіб
• Потребують гуманітарної допомоги: 7 млн осіб

Ескалація військових дій, особливо ударів дронами, змусила гуманітарні організації відмовитися від обслуговування небезпечних зон у Малі. У зв’язку із цим у різних регіонах країни виникла жорстка нестача ресурсів, за які конкурують місцеві жителі, а також 90 тис. біженців із сусідньої Буркіна-Фасо. Напруженість зросла в жовтні 2024 року після того, як від сильних повеней у країні постраждали 450 тис. селян.

Криза в Малі відносно добре висвітлюється світовими ЗМІ. Але публікації фокусуються на самому конфлікті та привертають мало міжнародної уваги до гуманітарних проблем.

Уганда

• Населення: 48,6 млн осіб
• Кількість біженців: 1,8 млн осіб
• Голодують: 797 тис. осіб

Уганда, попри нестачу фінансування, вела прогресивну політику щодо біженців – пропонувала їм свободу переміщень, право на працю та доступ до послуг. У 2024 році в країну хлинула нова хвиля мігрантів із Конго та двох Суданів. Загальна кількість біженців сягнула 1,8 млн. Вони розселилися по селах та містах Уганди, у яких спричинили гостру нестачу продовольства.

За даними NRC, майже 800 тис. людей в Уганді голодують, оскільки на продуктову допомогу в країні витрачається лише $3 на особу в місяць. До кінця 2025 року ситуація погіршиться, бо біженців стане понад 2 млн, а їх грошове забезпечення скоротиться до $2 на особу на місяць.

«Без відновлення міжнародної підтримки мирне співіснування переміщеного населення з тими, хто їх приймає [в Уганді], може стати нестабільним після 2025 року», – зазначає NRC.

Іран

• Населення: 90,6 млн осіб
• Кількість біженців з Афганістану: 6 млн осіб

Світові ЗМІ висвітлюють ядерну програму Ірану, його геополітичну роль і протистояння із Заходом. Та майже ніхто не звертає уваги на те, що Ісламська Республіка розміщує найбільшу у світі кількість біженців, зокрема 6 млн афганців. Проблема в тому, що під тиском міжнародних санкцій і високої інфляції влада Ірану вирішила вигнати 2 млн з них.

Тегеран нещодавно перестав оновлювати ключові тимчасові документи, які захищали афганських біженців від арешту та надавали їм доступ до основних послуг.

«Суттєва кількість афганців очікує, що влада Ірану їх депортує до вересня 2025 року. Зважаючи на складні умови життя в Афганістані, багато хто з них попаде в порочний цикл повернень в Іран та депортацій в Афганістан або опиниться під арештом за повторний незаконний перетин кордону», – пише NRC.

Демократична Республіка Конго (ДРК)

• Населення: 105,8 млн осіб
• Внутрішні переселенці: 6,2 млн осіб
• Потребують гуманітарної допомоги: 25 млн осіб

У другій за величиною африканській країні понад 25 років триває складний військово-соціальний конфлікт. Понад 100 місцевих збройних угруповань борються одне з одним за контроль над територіями й корисними копалинами ДРК.

У 2024 році у провінціях Північне Ківу, Південне Ківу та Ітурі активізувалися збройні дії, і кількість внутрішніх переселенців перевищила рекордну позначку в 7 млн. Ситуація ускладнилася у другій половині 2024 року через спалах віспи мавп серед переміщених осіб.

«Тисячі сімей утекли від бойових дій біля міст Гома та Мінова й опинилися в перенаселених небезпечних таборах, без чистої води, медичних послуг і шкільного навчання для їхніх дітей. В одній Південній Ківу 1,5 млн людей були змушені залишити свої домівки. Вразливість до сексуального насильства стало розповсюдженим. Також тривожно поширилися згубні захисні механізми, зокрема секс заради виживання», – написано в дослідженні (NRC).

Раніше Mind писав про те, як у Конго розгоряється «кобальтова» війна.

Гондурас

• Населення: 10,6 млн осіб
• Внутрішні переселенці: 100 тис. осіб
• Постраждалі від тропічного шторму «Сара»: 250 тис. осіб

У Гондурасі не було війни, але вуличні банди, картелі, корупціонери та стихійні лиха змушують жителів покидати свої домівки й обмежують доступ до ресурсів. У 2024 році 2,8 млн людей потребували гуманітарної допомоги, але лише 36,2% з них її отримали.

Приблизно 245 тис. гондурасців у 2024 році шукали притулок. Щонайменше 100 тис. із них стали внутрішніми переселенцями внаслідок спалаху злочинності. Понад 23 тис. громадян були насильно повернуті в країну із США та Мексики. Ще десятки тисяч жителів опинилися у скрутному становищі через тропічний шторм «Сара», якій у листопаді 2024 року спричинив повені та зсуви на третині території країни.

Сомалі

• Населення: 19 млн осіб
• Внутрішні переселенці: 3,5 млн осіб
• Потребують гуманітарної допомоги: 7 млн осіб

У 2021–2023 роках «країна піратів» пережила найстрашнішу за 40 років засуху, від якої загинула 71 тис. жителів.  40% із них – діти віком до п’яти років. Ще 1,2 млн сомалійців стали внутрішніми переселенцями.

Зараз країна знову стоїть на краю кліматичної катастрофи. Явище Ла-Нінья у 2025 році поверне в Сомалі засуху, від якої, за прогнозами ООН, 4,6 млн сомалійців зіткнуться з гострою нестачею продовольства, а 479 тис. дітей будуть потерпати від найнебезпечнішої для життя форми голоду.