Як втратити мільярд: чому фінансові шахраї почуваються безкарно в Україні?

Глобальні збитки від фінансового шахрайства обчислюються величезними сумами, що можна порівняти з ВВП невеликої країни. За 2024 рік у США від зловмисників постраждало близько 2,6 млн осіб, які втратили майже $12,5 млрд. А у Великій Британії втрати через шахрайство та афери у 2024 році досягли $33,2 млрд.

В Україні, за даними Національного банку, протягом 2024 року з платіжних карток було вкрадено близько 1,1 млрд грн, а кількість шахрайських операцій перевищила 270 тис. трансакцій. Але це лише ті прецеденти, які пов'язані саме з банківськими операціями.

Схем фінансового шахрайства значно більше. До них належать різноманітні інвестиційні афери та фінансові піраміди, які приваблюють довірливих клієнтів обіцянками прибутку до 100%, 1000% і навіть 10 000% річних.

Точних даних про те, скільки втрачають українці через участь у псевдофінансових проєктах, немає. Але якщо згадати про крах однієї з найбільших пірамід останніх років B2B Jewelry, то, за оцінками слідства, її жертвами у 2019–2020 роках стали близько 600 тис. осіб, які вклали в цей проєкт $250 млн. А організатори компанії HELIX Capital із Тернополя, яка нібито інвестувала кошти клієнтів у криптовалюту, протягом 2014–2016 років привласнили близько 2,7 млн грн.

Сьогодні для того, щоб стати інвестором будь-якого активу, чи то акції, чи то криптоактиву, достатньо мати смартфон і доступ в інтернет. Шахраї теж не сплять – і більшість скам-проєктів давно мігрували в онлайн. Тому припускаємо, що кількість українців, які свідомо чи несвідомо беруть участь у подібних аферах, становить сотні тисяч осіб, а сума вкладених коштів сягає $1 млрд або навіть більше.

Mind – про те, які існують скам-схеми та як убезпечити себе від попадання в пастки шахраїв.

Де можна дізнатися інформацію про шахрайські проєкти

В Україні не існує централізованого державного реєстру, з якого можна було б почерпнути інформацію про сумнівні інвестпроєкти.

Єдине, що є, – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) веде своєрідну базу, куди вона вносить відомості про компанії, які мають ознаки потенційних шахрайських схем. Станом на початок червня в  ній містилося 435 записів.

Крім цього, НКЦПФР розробила перелік маркерів, за якими можна виявляти фінансові піраміди та інші підозрілі проєкти.

Зокрема, це:

• надто високий відсоток гарантованої дохідності (значно вищий, ніж у традиційних інструментів – депозитів, ОВДП тощо);
• відсутність ліцензій, дозволів і представництва (фізичного офісу) в Україні;
• закрита інформація про фактичних керівників і власників (бенефіціарів) проєкту;
• непрозора процедура надання послуг, що не передбачає підписання договору, форма якого відповідає вимогам українського законодавства;
• нав'язлива реклама, яка передбачає залучення у проєкт нових користувачів за винагороду (MLM-маркетинг);
• використання підроблених дозвільних документів, нібито отриманих від фінансових регуляторів в інших державах.

Крім того, існує список сумнівних фінпроєктів, який наповнює Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO). У ньому міститься інформація про більш ніж 30 тис. проєктів, яка теж може вберегти інвесторів від вкладень у шахрайські схеми.

Як саме шахраї обманюють інвесторів

Попри різноманітність варіантів фінансового шахрайства, можна вивести умовну класифікацію скам-проєктів.

1) Фейкові біржі. Це ресурси, які імітують торгові платформи, де можна укладати угоди з акціями, криптовалютами тощо. Від реальних бірж їх відрізняють гучні обіцянки у стилі «Інвестуй $100 – отримай $200 на день», неправдива (завищена / занижена) вартість активів і підроблені графіки, які демонструють постійне зростання ціни, відсутність нормальної процедури ідентифікації користувачів (KYC).

2) Трейдинг-академії. Їхні організатори пропонують курси та програми, які пов'язані з трейдингом, інвестуванням, фінансовою грамотністю. Мета одна – продати навчання вартістю кілька сотень або тисяч доларів, загорнувши його в обгортку у стилі «Ваш шлях до успіху» чи «Як стати мільйонером». Зрозуміло, жодних гарантій, що клієнт згодом зможе заробити хоч один долар, немає.

3) Фінансові піраміди. Класична схема, що існує вже близько 100 років. Такі проєкти ховаються за вивісками серйозних інвестиційних компаній, які нібито вкладають кошти клієнтів у надійні активи, що швидко зростають. Насправді ніяких інвестицій немає, а піраміда живе виключно на гроші тих, хто до неї приєднується. 

Характерні риси фінансових пірамід – висока (необґрунтована) дохідність у розмірі 300–400% річних і вище, а також вимога до кожного клієнта залучати нових учасників.

4) Махінації у соціальних мережах. Нерідко в Telegram, Instagram, TikTok та інших соцмережах з'являється реклама шахрайських проєктів, а її «обличчям» стають відомі особистості. У 99% випадків такі промокампанії – підробка. Зловмисники використовують імена або фальсифіковані акаунти публічних людей, щоб затягнути у свої проєкти користувачів і виманити їхні гроші.

Найпоширеніші ознаки скам-проєктів

Основний козир шахраїв – це обіцянка потенційної дохідності, яка в рази перевищує реально можливий прибуток від акцій або криптовалют. Наприклад, один із таких проєктів малює перспективу заробити до 10 000% річних. Якщо інвестор не має належного рівня фінансових знань, він навряд чи утримається від прийняття такої пропозиції.

Поряд з цим можуть бути й інші опції, які не характерні для традиційного фінансового ринку. Наприклад, обіцянка компенсувати частину збитку, що є нонсенсом для будь-яких ризикових інвестицій – жоден торговий майданчик не відповідає за втрати трейдерів. Тож це черговий спосіб заманити довірливих користувачів.

Також мають викликати сумніви різні надто щедрі бонуси. Наприклад, коли біржа чи інвесткомпанія за внесення коштів пропонує збільшити депозит користувача в 1,5–2 рази.

Ще один прийом – максимально спрощена процедура реєстрації. Для того щоб стати учасником проєкту, достатньо створити обліковий запис, вказавши адресу, e-mail або номер телефону. Жодні документи, які ідентифікують особу – копії паспорта, ID-картки, водійських прав – надавати не потрібно. Так само, як і не потрібно підписувати договір, навіть в електронній формі, який може стати важливим аргументом у суді, якщо клієнт залишиться без грошей і вирішить стягнути їх з компанії.

Багато скам-проєктів вимагають зі старту внести мінімальний депозит ($200–500–1000) або купити за кілька тисяч доларів підписку, щоб була можливість використовувати торговий термінал. Справжні біржі працюють інакше: вони надають доступ до своїх торгових систем безоплатно та беруть невеличку комісію за кожну угоду.

Поганий знак – це реєстрація в офшорних та інших юрисдикціях, які практично не ставлять бізнесу жодних вимог щодо ліцензування, дозвільної документації, фінансового стану тощо. Наприклад, це Мальта й Республіка Вануату, які давно на контролі FATF через недоліки в системі боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму.

Підозрілим є нав'язування партнерських (реферальних програм), які передбачають залучення нових користувачів. Деякі компанії прямо вказують, що інвестор зможе вивести прибуток лише за умови, якщо він приведе двох-трьох друзів або родичів, що внесуть гроші у проєкт.

Також ознакою непрозорості можна вважати активне нав'язування ПАММ-рахунків. Це фактично передача коштів інвестора в повне управління компанії з можливістю  одержати прибуток колись у майбутньому.

Яка відповідальність (не)передбачена для шахраїв в Україні

Компанії, які мають ознаки шахрайських схем, не потрапляють в Україні під контроль регуляторів – НКЦПФР та НБУ. А отже, механізм, який би забезпечував захист інвесторів на державному рівні, відсутній.

«НКЦПФР може попереджати про ризики, але не має повноважень блокувати рахунки чи притягувати зловмисників до відповідальності. НБУ регулює лише ліцензовані фінансові установи, а більшість шахрайських проєктів діють поза їхньою юрисдикцією», – пояснює Микита Муренко, керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий та Партнери».

До речі, у травні 2024 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №10190, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за шахрайство в мережі Інтернет, зокрема за протиправний збір і використання персональних даних, фінансової інформації тощо. Звісно, це не розв’язало б усіх проблем, але навіть цей законопроєкт так і не дійшов до другого читання.

Чинні норми Кримінального кодексу передбачають для шахраїв штраф у розмірі 34–71 тис. грн. В окремих випадках може бути застосована санкція у вигляді виправних робіт або обмеження волі (наприклад, домашній арешт).

Як не стати жертвою шахрайської схеми

Найкращий спосіб уберегтися від шахраїв – попередній і ретельний аналіз проєкту.

По-перше, варто вивчити, чи відповідає компанія індикаторам сумнівності (вони перераховані вище).

По-друге, треба з'ясувати, який у компанії правовий статус в Україні та які дозвільні документи вона має. Нагадаємо, що НКЦПФР ліцензує торговців цінними паперами, інвесткомпанії, біржові майданчики, НБУ видає ліцензії банкам, страховим та фінансовим компаніям, кредитним спілкам і ломбардам.

«Якщо у справі фігурує конкретна фізична чи юридична особа – необхідно подавати цивільний позов щодо стягнення коштів. А якщо шахрайство відбувалося онлайн, то може бути ефективним звернення до кіберполіції: правоохоронці можуть зафіксувати цифрові сліди – IP-адреси, хостинг сайтів», – уточнює Микита Муренко.

Юрист юридичної компанії «Волхв» Дар’я Щербакова вважає, що навіть за умови відсутності в компанії ліцензії, не варто нехтувати зверненнями до НБУ та НКЦПФР. «Якщо це й не виправить ситуацію повністю, то може стати складовим допоміжником на шляху доказування факту порушення права», – пояснює Щербакова.

Жертви шахраїв розуміють: коли взаємодія зі скам-проєктами не підкріплена жодними договорами, а організатори схем ховаються в заморських юрисдикціях, то шансів повернути гроші практично немає.