Ормузька «шахівниця». Чи зможе Іран використати логістику нафти і газу як зброю у війні з Ізраїлем?
Та що відбувається з цінами на енергетичних ринках
США на вихідних розбомбили найбільш укріплені ядерні об’єкти Ірану, який у відповідь зробив кроки до блокади Ормузької протоки. Остання відіграє ключову роль у світовому трафіку енергоносіїв, забезпечуючи понад 25% глобальної морської торгівлі нафтою, 20% нафтопродуктами і стільки ж – зрідженим природним газом (ЗПГ).
Але з початком нового тижня ринки залишаються відносно спокійними. Mind розбирався у причинах такого тренду.
Нафтові гойдалки
Після того як у ніч проти неділі США під час спецоперації «Опівнічний молот» здійснили атаку на ядерні об’єкти Ірану, парламент цієї країни підтримав блокаду Ормузької протоки – одного з найважливіших критичних енергетичних вузлів у світі, яким транспортується нафта й газ із Близького Сходу. Остаточне рішення про обмеження має затвердити Вища рада національної безпеки – головний орган із питань безпеки в Ірані. Та новина, що більше схожа на «політичну димову завісу», а не готове для виконання рішення, одразу спровокувала широкий резонанс і певну реакцію енергетичних ринків.
Зокрема в понеділок ф’ючерси нафти Brent спочатку зросли до $78 за барель, але на полудень поступово знизилися до $74. Перший ажіотаж спав, але нафта й далі торгується дорожче $70, що перевищує ціни, які переважали останнім часом.
До 13 червня, початку військового конфлікту між Ізраїлем та Іраном, нафтовий ринок потрапив в «ідеальний шторм». Причиною стала глобальна торгова війна, розв'язана президентом США Дональдом Трампом, а також – неодноразове збільшення квот на видобуток нафти з боку ОПЕК+. У результаті вартість Brent із січневого піку $83 за барель впала до $60,9 наприкінці квітня, іноді знижуючись навіть до $58.
Із середини травня до кінця першої декади червня, коли ринок почав враховувати ймовірний удар Ізраїлю по Ірану, ціна бареля Brent залишалася стабільною на рівні близько $65. У останні дні перед атакою ціни почали зростати, а після того як став зрозумілим масштаб ізраїльських ударів, підскочили до $78. Але ринок швидко почав заспокоюватися.
Однією з причин цього стало повідомлення Фатіха Бірола, керівника Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), створеного країнами-споживачами нафти, який заявив, що світові ринки зараз добре забезпечені нафтою на тлі уповільнення попиту через економічний спад і зростання виробництва країнами альянсу ОПЕК+. Він запевняє, що МЕА готове використовувати стратегічні запаси, якщо в цьому виникне потреба.
Зі свого боку, Іран також не відповів повномасштабною війною, а дії навколо Ормузької протоки стали лише інформаційними попередженнями. Тому на ринках тримається настрій, що все може «заспокоїтись».
На сьогодні експертний консенсус полягає в тому, що Іран загалом не зацікавлений в ескалації конфлікту. Це ускладнить експорт самого Ірану та поставить під загрозу торговельні потоки його головного партнера й союзника – Китаю.
З іншого боку, колишні екстремальні прогнози – наприклад, ціна нафти $130 за барель на тлі початку реальної блокади – залишаються актуальними. Крім того, ринки орієнтуються на історичний досвід: «танкерна» війна під час тривалого ірано-іракського протистояння в середині 1980-х була останнім випадком, коли конфлікт у регіоні справді серйозно й надовго підштовхнув світові ціни вгору.
Та навіть тоді Ормузька протока не була повністю заблокована: американський флот хоч і зазнавав втрат, загалом успішно супроводжував цивільні судна та протидіяв мінній і ракетній загрозі з боку Ірану. Чи можлива така блокада в нову технологічну епоху – стане зрозуміло лише з практичного досвіду.
Ризики громадянської війни
На цьому тлі акції ринків Близького Сходу зростають: трейдери роблять ставку на те, що втручання США у війну Ізраїлю з Іраном пришвидшить її завершення. Про це повідомляють аналітики, опитані Bloomberg.
Ізраїльський біржовий індекс TA-35 в неділю, 22 червня, коли Сполучені Штати фактично втрутилися в ірано-ізраїльську війну, зріс на 0,8%, продемонструвавши шостий день зростання поспіль. Поточний квартал взагалі може стати найкращим для ізраїльського ринку з 2009 року. Єгипетський фондовий індекс піднявся на 2,5%. Інші ринки регіону показали на вихідних помірне зростання – на 0,2–0,5%.
Попри первинну реакцію ринків Близького Сходу, глобальні інвестори готуються до зростання нестабільності, пише Bloomberg. У понеділок очікується масовий відплив капіталу в «захисні активи» (золото, долар США, держоблігації тощо). Дії президента Дональда Трампа щодо спецоперації «Опівнічний молот» без схвалення Конгресу стали несподіванкою для трейдерів. Раніше Білий дім заявляв, що рішення про удари по Ірану буде ухвалено протягом двох тижнів.
Коментатори та офіційні особи припускають кілька можливих сценаріїв реакції Ірану: країна може атакувати американські бази в регіоні або ізраїльський ядерний центр поблизу міста Дімона або ж прискорити розвиток власної ядерної програми.
«Найбільший ризик для регіону – це крах режиму в Ірані та перехід до громадянської війни за сирійським сценарієм. Втручання США може збільшити ймовірність такого розвитку подій», – заявив Хаснайн Малик, стратег дубайської компанії Tellimer.
Енергетична зброя
Хоча на ринку переважають думки про те, що до блокування Ормузької протоки Іраном справа не дійде, напруженість на енергетичних ринках зберигається через загострення ризиків ескалації війни.
Як зазначає Bloomberg, навіть якщо Іран не має юридичного права перекрити Ормузьку протоку й не прагне це зробити через ризики для власної економіки, він може створити загрозу судноплавству силовими методами. Наприклад, Іран чи його проксі (хусити, ХАМАС, «Хезболла») можуть переслідувати судна чи затримувати танкери, як це вже відбувалося в минулому. Тегеран також може посилити глушіння сигналів GPS, щоб порушити навігацію й ускладнити проходження протоки, запускати безпілотники та стріляти ракетами по суднах для порушення руху, чи навіть розставити морські міни. Подібні заходи роблять Ормуз надто ризикованим для проходження комерційними суднами.
«Блокада Ормузької протоки може перетворити майже п’яту частину світової торгівлі нафтою та ЗПГ на зброю, але водночас вона паралізує й власний експорт Ірану, який сьогодні цим маршрутом постачає понад 1,6 млн барелів сирої нафти на день – здебільшого до Китаю», – йдеться в огляді аналітиків логістичної компанії Intermodal (Греція).
Вони наголошують, що будь-яке припинення цього трафіку завдасть шкоди самому Ірану, якщо тільки не буде використано інші маршрути, але вони залишаються малоефективними (наприклад, трубопровід Ґоре – Джаск, приблизно 300 тис. барелів на добу).
Аналітики Intermodal також звертають увагу, що сценарій блокади Ормузької протоки робить ще більш геополітично складним те, що дві з найвразливіших до порушення постачань цим маршрутом країни – це Катар і Китай, які належать до числа найбільш «дипломатично нейтральних або неконфліктних партнерів Ірану».
Катар підтримує прагматичні відносини з Іраном, а Китай поглибив з Іраном енергетичну та торговельну співпрацю, попри західні санкції. Тому закриття протоки парадоксальним чином завдасть найбільшого удару по ключових економічних партнерах Тегерану та ризикує перетворитися на «саморуйнівний крок».
Катар є особливо чутливим до потенційних заворушень в Ормузі. Він експортує близько 81 млн тонн ЗПГ щороку – це приблизно 21% світової торгівлі ЗПГ, практично весь обсяг якого проходить Ормузькою протокою. Будь-яке порушення цьому шляху зменшить обсяги постачання ЗПГ до Китаю, Японії, Південної Кореї та підвищить спотові ціни не тільки в Азії, а й у Європі.
Серед країн ЄС найбільш залежними від імпорту катарського ЗПГ є Італія, Бельгія, Польща, Іспанія та Велика Британія, і саме вони першими відчують наслідки раптового припинення постачань у разі проблем на Ормузькому маршруті. Реагуючі на потенційний дефіцит, вартість газу на європейському хабі TTF у понеділок, 23 червня, продовжила зростати й на полудень наблизилася до $500 за 1000 куб. м (на кінець минулого тижня ціни коливались у межах $450 за 1000 куб. м).
Логістичні витрати
Хоча загроза Ірану перекрити протоку на практиці не реалізована, з погляду морської логістики, страхування та фрахту наслідки вже відчутні.
«Тарифи на страхування суден, а отже, і фрахтові ставки вже зростають. Наприклад, один із найбільших танкерних операторів – Frontline – зупинив контракти на прохід протокою, наказавши наявним суднам йти під охороною або взагалі уникати маршруту. У результаті страхові витрати різко зросли, що призвело до значного підвищення ставок на перевезення. Компанія Mitsui-OSK Lines також повідомляє, що рух у Перській затоці (Ормузька протока з’єднує її з Аравійським морем. – Mind) залишається важливим, але маршрути постійно переглядаються з урахуванням нових протоколів безпеки», – підсумовують аналітики Intermodal.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
