В ООН – фінансова діра: які проблеми вона посилила в Сирії, Судані, Газі, Конго та Бангладеш

Організація Об'єднаних Націй (ООН) у липневому звіті 2025 Global Humanitarian Overview повідомила, що потребує $45,48 млрд для того, щоб допомогти цього року 181,2 млн людей у 72 країнах. Зокрема $3,19 млрд необхідні для підтримки 10,3 млн сирійців і $2,6 млрд – для 6 млн громадян України.

Лише $7,64 млрд, або 16,8% від цієї суми, було зібрано гуманітарними фондами ООН. Що на 40% менше проти аналогічного періоду минулого року. Це «тривожне зниження», за словами заступника речника генсека ООН Фархана Гака, є найбільшим скороченням фінансування в історії міжнародної гуманітарної системи.

«На початку другої половини року гуманітарна фінансова ситуація залишається жахливою. Дефіцит фінансування є суворим нагадуванням про те, що мільйони вразливих людей голодуватимуть без допомоги, якої вони вкрай потребують», – попередив Фархан Гака.

Mind – про найгірші гуманітарні кризи, на які ООН має величезну нестачу фінансування.

Криза в Сирії

Потреби: $3,19 млрд для 10,3 млн людей

Наявність: $370 млн (12%)

Сирія опинилася у плачевному стані після закінчення 14-літньої громадянської війни. За оцінками ООН, у країні широкомасштабний економічний колапс, сильно пошкоджена інфраструктура, 90% населення за межею бідності, 7,4 млн внутрішньо переміщених осіб, з яких понад 2 млн проживають у наметах та інших тимчасових притулках.

Відбудову цієї країни, у який ледь тримається крихкий мир, функціонери ООН вважають найвищим пріоритетом і закликають донорів найскоріше допомогти сирійцям. Інакше країна може стати для світу генератором нестабільності, злочинності та нових потоків біженців.

«Народ Сирії так довго чекав на мир із надією… Очікував, що ми зустрінемо цей момент із рішучими діями, зі щедрістю та солідарністю. Вартість помилки буде набагато більшою для всіх нас, ніж ціна успіху», ­– наголошує координатор надзвичайної допомоги ООН Том Флетчер.

Чоловік тримає пакет з їжею, який він одержав від благодійної організації в сирійському Дамаску. Фото: Reuters

Криза на палестинських територіях

Потреби: $4,1 млрд для 3 млн людей

Наявність: $853 млн (21%)

За даними ООН, у період із 7 жовтня 2023 року до 6 серпня 2025 року в Газі були переміщені 1,9 млн людей, або 90% населення. Було поранено 151 442 ­палестинці, 61 158 – вбито. Приблизно 1400 людей загинули, шукаючи їжу.

Всесвітня продовольча програма ООН заявила, що криза нестачі продовольства досягла «нового і вражаючого рівня відчаю», коли майже третина жителів Гази «не їдять протягом декількох днів».

Палестинські жінки та діти чекають, щоб отримати їжу, приготовану волонтерами в місті Газа 10 серпня 2025 року. Фото: Khames Alrefi / Anadolu via Getty Images

Криза в ДР Конго

Потреби: $2,5 млрд для 21,2 млн людей

Наявність: $321 млн (13%)

У другій за розміром країні Африці загострилася найскладніша та недофінансована гуманітарна криза. За даними ООН, на сході Демократичної Республіки Конго понад 7,8 млн людей стали вимушеними переселенцями. Вони потерпають від нестачі їжі, забруднення води та епідемій мавпячої віспи (Mpox), корі та холери.

«Люди в Конго страждають, оскільки ми не можемо до них дістатися, – розповідає Балуме Лоутре, представник фонду Oxfam у східному ДР Конго. – Вони п’ють воду із забруднених джерел, а в нас немає ресурсів, щоб довезти до них навіть базову допомогу. В селах 15 000 сімей потребують підтримки, а ми можемо забезпечити лише 500. Ми вимушені робити неможливий вибір, залишаючи тисячі людей без допомоги».

Як писав Mind, у січні 2025 року угруповання повстанців-тутсі «Рух 23 березня» за підтримки армії Руанди захопило на сході ДР Конго 2-мільйонне місто Гома. Близько 700 тис. внутрішніх переселенців, які ховалися в Гомі від збройного конфлікту, були примусово повернуті до своїх осель, де в них могло не бути їжі, питної води й навіть даху над головою.

Табір переміщених осіб біля міста Гома в ДР Конго. Фото: Moses Sawasawa / AP Photo

Гуманітарна катастрофа в Судані

Потреби: $4,2 млрд для 30,4 млн людей

Наявність: $954 млн (23%)

Як писав Mind, з 15 квітня 2023 року в Судані регулярна армія воює проти угрупування «Сили швидкого реагування». Від бойових дій загинули десятки тисяч цивільних. Ще 13 млн суданців – чверть населення – стали переселенцями, а 638 тис. громадян у квітні 2025 року потерпали від «катастрофічного голоду».

«Переміщення фермерів, які більше не можуть обробляти свої землі, утворило порочне замкнене коло з аграрного колапсу, голоду й ескалації насильства через конкуренцію та нестачу ресурсів», – описує кризу в Судані Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Ситуацію в цій країні експерти ООН визнали найгіршою гуманітарною кризою у світі. За словами Шелдона Єтта, представника фонду ЮНІСЕФ, діти в Судані схожі на «обтягнуті шкірою кості». Більш ніж три чверті з них не навчаються в школах, вони не уявляють, де далі житимуть, і розгублені настільки, що часто «почуваються як інопланетяни у своїй власній країні».

Переміщені особи їдуть на возі після нападу Сил швидкого реагування на табір біженців Замзам у місті Тавіла, Північний Дарфур, Судан. Фото: Stringer / Reuters

Криза біженців рохінджа (Бангладеш)

Потреби: $935 млн для 1,7 млн людей

Наявність: $330 млн (35%)

Геноцид мусульманського народу рохінджа в буддистській М’янмі у 2016–2017 роках примусив людей тікати до сусіднього Бангладеш. Зараз понад 1,2 млн переселенців, зокрема 500 тис. дітей, тісняться у 33 таборах площею 24 кв. км в районі Кокс-Базар. За останні 18 місяців кількість рохінджа в найбільшому у світі поселенні для біженців збільшилося на 150 тис., а їхнє фінансування – зменшилося.

«Сім’ї рохінджа перебувають на межі «екстремального відчаю», – описує ситуацію в Кокс-Базарі представниця фонду ЮНІСЕФ у Бангладеш Рана Флауерс. – Продовольчі пайки скоротилися до критичної точки. Без негайного фінансування раціони скоро будуть зменшені вдвічі – до $6 на місяць. Цього недостатньо для задоволення основних потреб у харчуванні».

Бангладеш забороняє біженцям вільно переміщуватись, отримувати громадянство, офіційну роботу та освіту в державних навчальних закладах. За твердженням експертів ООН, 95% рохінджа залежать від продуктової підтримки. Гуманітарної допомоги також потребують 300 тис. бангладешців із громад, що приймають.

Виснажену дитину годують у поселенні біженців рохінджа в Кокс-Базарі, Бангладеш. Фото: UNICEF / Ilvy Njiokiktjien