Повалення уряду у Франції: як Ле Пен «знищує» Макрона
Друга за величиною країна єврозони переходить у 2025 рік із хаосом у владі та без бюджету
Слідом за Німеччиною, у якій у листопаді розпалася керівна «світлофорна» коаліція, у політичну нестабільність поринула Франція. Парламент цієї країни у середу, 4 грудня 2024 року, відправив у відставку уряд прем'єр-міністра Мішеля Барньє, висловивши йому вотум недовіри. «За» проголосував 331 депутат 577-місцевої Національної асамблеї.
Головною призвідницею вотуму недовіри експерти вважають 56-річну Марін Ле Пен, яка контролює у Франції ультраправу партію «Національне об'єднання» та 124 голоси депутатів парламенту. Вона, як пише Politico, «поставила уряд своєї країни на коліна», щоб усунути президента Емманюеля Макрона.
Що призвело до колапсу уряду Мішеля Барньє?
Вотум недовіри прем'єр-міністру – це екстраординарна подія для Франції. Єдиний подібний випадок стався 1962 року, коли парламент проголосував за відставку уряду Жоржа Помпіду.
Повалення помірно правого Мішеля Барньє є унікальним тим, що він пробув на посаді прем'єр-міністра менш ніж три місяці – рекордно короткий строк. Його кандидатура була запропонована Емманюелем Макроном у вересні та затверджена завдяки підтримці Марін Ле Пен.
У жовтні та листопаді Мішель Барньє всіляко намагався залатати гігантську дірку в 60 млрд євро, або 6% ВВП у державному бюджеті Франції на 2025 рік. Прем'єр-міністр пропонував підвищити податки на 20 млрд євро та скоротити витрати на 40 млрд євро, пустивши «під ніж» охорону здоров'я, пенсії та іншу соціалку. Опозиція торгувалася, і Мішель Барньє робив поступки Марін Ле Пен, але вона псувала нерви очільникові уряду, висуваючи нові й нові вимоги щодо перегляду програм медичної допомоги, скасування податків на електрику, відстрочок індексації пенсій.
«Умови Ле Пен щодо «виправлення» проєкту бюджету постійно змінювалися. Минулої неділі вона представила 17-ту змінену версію своїх вимог. Прем'єр-міністр відповів їй у понеділок, але й цього їй знову виявилося замало», – пише Politico, посилаючись на слова урядовця Франції.
На початок грудня терпець урвався, і Мішель Барньє спробував затвердити бюджет, використавши статтю 49.3 Конституції. Вона дозволяє ухвалювати закони без голосування в парламенті, але водночас дає депутатам можливість поставити на голосування питання про відставку кабінету міністрів.
Парламент Франції поділено на три приблизно рівні групи: лівих, ультраправих та об'єднання центристів із правими на чолі з урядом Мішеля Барньє. Донедавна за вотум недовіри прем'єр-міністру виступали ліві. Партія Марін Ле Пен повідомила 2 грудня, що приєднається до них через спробу уряду ухвалити бюджет в обхід парламенту.
«Підтримка вотуму недовіри – єдиний спосіб захистити французів від небезпечного, несправедливого та карального бюджету, який до того ж посилює і без того жахливий дефіцит семи років макронізму», – написала в соцмережі Марін Ле Пен.
У чому справжні мотиви Марін Ле Пен?
Експерти вважають, що Марін Ле Пен добивається дострокових президентських виборів
Рішення господині ультраправого «Національного об'єднання» Франції збіглося за часом із висуванням проти неї звинувачень у корупційній справі в Паризькому кримінальному суді. Прокуратура вимагала засудити Марін Ле Пен до 5 років в'язниці, штрафу в 300 тис. євро та на 5 років заборонити їй обіймати політичні посади.
Вердикт у цій справі про корупцію має бути винесений у березні 2025 року. Як пише BBC, він може закрити для Марін Ле Пен участь у президентських виборах 2027 року. Але якщо Макрон піде у відставку зараз, то президентські вибори мають бути призначені у 30-денний строк. Це дасть Ле Пен можливість вступити у виборчі перегони та час, щоб здобути в них перемогу.
Марін Ле Пен заявила, що судовий процес «аж ніяк» не вплине на її подальші політичні рішення. Але її першим рішенням стала підтримка відставки уряду.
Як відреагував Емманюель Макрон?
Президент Франції, як зазначає BBC, позиціюється як острівець стабільності. У вівторок, 3 грудня, Емманюель Макрон вкотре заявив, що не піде у відставку і служитиме країні «до останньої секунди свого терміну», який спливає у 2027 році.
Французький лідер відкинув попередження Мішеля Барньє про те, що вотум недовіри уряду веде до економічної нестабільності. «Ми не маємо лякати людей цими речами. Ми маємо сильну економіку. Франція – багата, міцна країна, яка здійснила безліч реформ зі стабільними інститутами та стабільною конституцією», – цитує BBC президента.
Емманюель Макрон у 2017 році вперше виграв президентські вибори у Франції, набравши у другому турі 66% голосів проти 34% у Ле Пен. 2022 року розрив між ними суттєво скоротився. Макрон переобрався на пост президента з результатом 58% голосів, а Ле Пен отримала підтримку 41% виборців. Відтоді через підвищення пенсійного віку та інші непопулярні реформи у Франції підтримка президента різко впала. Згідно із соцопитуванням ifop, зараз Еманюеля Макрона підтримують лише 22% виборців.
Як можуть розвиватися події у Франції?
Мішель Барньє та Емманюель Макрон. Фото AP
У Франції дворівнева політична система, у якій прем'єр-міністр керує внутрішніми справами, а президент зосереджений на зовнішніх. Відставка уряду в цій країні не призведе до заморожування платежів, як це відбувається за шатдаунів у США. Ба більше, Мішель Барньє та його кабінет зможуть продовжувати виконувати свої повсякденні обов'язки, допоки президент шукає наступного очільника уряду. Але жодних нових законів, зокрема бюджету Франції, не може бути ухвалено до призначення нового прем'єр-міністра.
Британське The Independent виділяє чотири можливі сценарії розвитку політичних подій у Франції.
Емманюелю Макрону не вдасться оголосити нові дострокові парламентські вибори. Згідно з Конституцією Франції, вони можуть бути призначені лише через рік після останніх виборів, що відбулися в липні 2024-го.
Найімовірніше, як вважає The Independent, президент Франції спробує до кінця 2024 року знайти нового прем'єр-міністра та погодити з опозицією компромісний варіант держбюджету.
За іншим імовірним сценарієм, Емманюель Макрон шукатиме вихід зі становища, а Мішель Барньє продовжить керувати країною як голова тимчасового уряду. Якщо парламент не ухвалить бюджет до 20 грудня, то уряд зможе запропонувати надзвичайний закон, який перенесе податки та витрати з 2024 року на 2025 рік.
Тимчасовий уряд також може спробувати до 20 грудня «пропхати» проєкт бюджету 2025 року без схвалення парламентом. Однак цей шлях дуже ризикований, оскільки неминуче викличе протести й соціальні заворушення.
Оскільки президент не має більшості в парламенті, опозиційні партії можуть відхиляти одного за іншим усіх кандидатів на посаду прем'єр-міністра та одночасно закликати Макрона піти у відставку заради порятунку країни від занурення в економічну кризу й хаос. Французька Le Monde у редакторській статті попередила, що в цьому сценарії Макрону може бути вигідно тягнути час, оскільки Ле Пен порушить свою обіцянку «нормалізувати Францію» та втрачатиме електорат, зокрема розчарованих пенсіонерів і бізнесменів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.
