Як бізнес знаходить ресурси для розвитку під час війни: досвід Групи ТЕРРА ФУД – клієнта банку «Південний»
Партнерський матеріал

Як бізнес знаходить ресурси для розвитку під час війни: досвід Групи ТЕРРА ФУД – клієнта банку «Південний»

Academic Hub від банку «Південний»: як досвід великого бізнесу стає частиною освіти майбутніх лідерів

Як бізнес знаходить ресурси для розвитку під час війни: досвід Групи ТЕРРА ФУД – клієнта банку «Південний»

Як структурувати фінансування бізнесу в умовах війни, щоб не просто виживати, а зростати, чому українські банки надають кращі умови для фінансування виробничих проєктів, ніж міжнародні фінустанови, які інструменти залучення коштів є найефективнішими для різних завдань бізнесу. Відповіді на ці та інші питання отримали студенти економічного факультету Шевченкового університету в межах ексклюзивного модуля «Як український бізнес фінансує свій розвиток?». Таку освітню програму з практичними кейсами від найбільших українських компаній організував банк «Південний» у межах освітньої ініціативи Academic Hub Pivdenny. Для першого воркшопу банк запросив Вікторію Кайлюк, СЕО групи компаній «ТЕРРА ФУД» – клієнта банку, яка поділилася досвідом своєї бізнес-групи й особистим прикладом побудови успішної кар’єри.

Mind записав головне із зустрічі студентів із пані Вікторією.

Як бізнес знаходить ресурси для розвитку під час війни: досвід Групи ТЕРРА ФУД – клієнта банку «Південний»

Про освітню ініціативу

У світі, де реальність змінюється швидше, ніж оновлюються навчальні програми, для молодих фахівців критично важливо мати доступ не лише до теорії, а й до живого досвіду бізнесу. Саме таким містком між освітою та практикою став Academic Hub Pivdenny – ініціатива, започаткована банком «Південний», який системно інвестує в розвиток майбутніх економістів і формування нової якості освіти в Україні.

Для банку цей проєкт – не просто соціальна ініціатива, а логічне продовження його ролі як фінансового партнера українського бізнесу. Щодня працюючи з найбільшими компаніями країни, банк має доступ до унікальної експертизи, реальних кейсів і управлінських рішень, які формують сучасну економіку. І саме цю експертизу він відкриває для студентів: запрошує своїх клієнтів – провідні українські компанії – ділитися досвідом, говорити чесно про виклики, помилки й точки зростання.

Цей проєкт – значно більше, ніж серія воркшопів. Це відповідь бізнесу на запит часу: коли війна, економічна турбулентність і глобальна конкуренція вимагають від молоді не лише знань, а й здатності мислити, адаптуватись і приймати рішення в умовах невизначеності. Саме тому «Південний» формує середовище, де студенти можуть напряму взаємодіяти з тими, хто щодня керує великим бізнесом і ухвалює рішення, від яких залежить розвиток цілих галузей.

Перший воркшоп у межах Academic Hub став яскравим прикладом цього підходу. Вікторія Кайлюк відверто говорила зі студентами про те, як бізнес фінансує розвиток під час війни – без прикрас і шаблонів. Її історія – це не лише про цифри та стратегії, а й про особистий шлях до ролі CEO, який супроводжувався постійним навчанням.

Про особистий розвиток

Вікторія розпочала свою розмову з майбутніми фахівцями зі згадок про свій досвід студентства та перших кроків роботи в аграрному бізнесі.

У 2001 році Вікторію, випускницю Сумського державного університету з червоним дипломом, запросили до управлінської команди новоствореного в Сумській області аграрного холдингу, де вона очолила планово-економічний відділ, а згодом виросла до позиції CFO холдингу.

«Я вважаю, що це був неперевершений досвід: вчорашнім студентам-теоретикам економіки дали активи й наказали вчитися заробляти гроші. З іншого боку – керівники окремих аграрних компаній, які звикли працювати на себе, ніколи не цікавилися капіталізацією, централізацією й усім іншим. Ми по книжках навчались, як це працює і що робити, створювали і брали участь в роботі різних керівних органів: комітетів, наглядових рад», – розповіла спікерка заходу.

Згодом Вікторія зрозуміла, що для подальшого розвитку кар’єри треба більше знань, тож, уже будучи на керівній позиції, вступила до Київського національного економічного університету, де закінчила магістратуру. У 2006 році, працюючи в новій компанії, продовжила навчання та вступила на МВА до бізнес-школи МІМ, де завершила повний дворічний курс та здобула ступінь магістра ділового адміністрування, згодом – завершила програму AMIS (DBA Program).

Як бізнес знаходить ресурси для розвитку під час війни: досвід Групи ТЕРРА ФУД – клієнта банку «Південний»

У 2022 році засновник групи компаній «ТЕРРА ФУД» Станіслав Войтович запропонував Вікторії очолити напрямок стратегічного розвитку та змін. У межах своєї діяльності вона долучилася до створення Ради директорів групи компаній і обійняла посаду першого заступника голови, а згодом стала СЕО групи. У 2024 закінчила спільну програму МІМ-Київ і бізнес-школи IMD (Лозанна) з лідерства та стратегії.

Такий шлях неабияк зацікавив студентів, а теза про необхідність постійного розвитку та навчання була гаряче підтримана викладачами університету, які також були присутні на заході.

Як компанія залучає фінансування в умовах війни

Подальша дискусія базувалася вже на досвіді виживання компанії в умовах війни. Бізнес такого типу потребує значного обсягу фінансування, адже йдеться про забезпечення стабільної роботи десятків виробничих активів.

Група компаній «ТЕРРА ФУД» – це сім компаній, що працюють у двох ключових напрямках: молочному та аграрному. На молочному ринку компанія займає лідерські позиції, забезпечуючи переробку близько тисячі тон молока на добу. Аграрний напрям – це агрохолдинг «Зелена долина», який має власну сировинну базу, переробні потужності та доступ до фінансових ресурсів.

Загальна виручка Групи компаній «ТЕРРА ФУД» за 2025 рік перевищила 15 млрд грн.

Одним із перших запитань від студентів було, як саме компанія вистояла в кризових умовах та яким було найменш очевидне рішення після лютого 2022 року, але яке в результаті дало найбільший ефект.

Як бізнес знаходить ресурси для розвитку під час війни: досвід Групи ТЕРРА ФУД – клієнта банку «Південний»

«Мій слоган, який з’явився в мене ще до війни: «Коли слизько, потрібно не гальмувати, а додавати газу». Треба розвиватися, скільки вистачить сили. Чому бути сильним? Тому що, якщо ти не будеш лідером, тобі не дадуть фінансування, тебе переможуть конкуренти на різних ринках. Ми інвестували в ті рішення, у які у звичайній ситуації не вкладали б, не ризикуючи зашкодити маржинальності бізнесу. Тому рішень було багато: ми вклалися в логістику, у дорогі системи збереження електроенергії, в альтернативні системи забезпечення енергоресурсами. І в результаті ці рішення дали можливість забезпечити стабільність виробництва та закласти фундамент для зростання», – зазначила Вікторія Кайлюк.

Далі йшлося про структуру фінансування бізнесу та які саме інструменти використовує «ТЕРРА ФУД» для розвитку своїх виробничих потужностей.

Загалом у компанії достатньо великий кредитний портфель від різних банків: поточна завантаженість портфелю становить близько 1,5 млрд грн. Це – робочі ліміти, які доступні на наступний день після звернення до банку. Банк «Південний» є фінансовим партнером компанії з 2024 року. За цей час кредитний портфель «ТЕРРА ФУД» зріс більш ніж удвічі.

Як бізнес знаходить ресурси для розвитку під час війни: досвід Групи ТЕРРА ФУД – клієнта банку «Південний»

Завдяки фінансуванню саме від банку «Південний»:

  • модернізовано Крижопільський сирзавод;
  • забезпечено стабільну роботу Решетилівського маслосирзаводу;
  • забезпечено безперебійне виробництво в молокопереробній галузі.

Окремо банк розпочав співпрацю з аграрним напрямом компанії – «Зелена Долина». Яскравим прикладом такої співпраці є проєкт з видачі обігових коштів під заставу елеватора.

Початково проєкт із будівництва нового елеватора стартував завдяки прямому фінансуванню Європейського банку реконструкції та розвитку. Після завершення будівництва «ТЕРРА ФУД» погасила кредит від ЄБРР власним коштом і звернулася за фінансуванням до «Південного». У поточний момент проєкт успішно працює: елеватор знаходиться у заставі банку, а компанія має доступ до потрібних їй коштів.

Українські банки більш конкурентні, вони дають меншу премію за ризик. Зараз великі ризики фінансування у валюті, оскільки до 70% українського бізнесу – гривневі. А вітчизняні банки, знаходячись у тому ж самому бізнес-середовищі, поділяють ризики зі своїми клієнтами. Яскравий приклад такої партнерської співпраці українського банку та українського виробника – це наші спільні проєкти з банком «Південний», – зазначила пані Вікторія.

Продукція «ТЕРРА ФУД» реалізується не лише на українському ринку, а й на експортних – це понад 55 ринків регіону MENA, країн Європи, Північної Америки. Частка експорту продукції сягає 25%. Тож важливим напрямком співпраці з банками є залучення фінансування для експортної діяльності.

Завдяки співпраці з банком «Південний» компанія активно розвиває експорт і масштабує виробництво, впевненіше виходячи на нові ринки. Так, у 2025 році «Південний» і «ТЕРРА ФУД» уклали першу спільну кредитну угоду за участю Експортно-кредитного агентства (ЕКА). У межах цієї угоди частина кредитних ризиків покривається державою через ЕКА, бізнес отримує доступ до більшого обсягу фінансування, банк надає доступні та передбачувані умови кредитування.

Така співпраця банку та бізнесу має позитивний вплив на економіку України загалом:

  • зростає валютна виручка;
  • розвивається національне виробництво;
  • зростають позиції українських компаній за кордоном.

Ще одна цікава тема, яку під час заходу підняли студенти, – як на діяльність компанії впливає екологічний порядок денний?

«Великий бізнес, а саме – аграрний бізнес таких масштабів, як «ТЕРРА ФУД» робить доволі великі інвестиції в збереження екології. Значна частка екологічної програми, близько 30–35%, – очисні споруди. В Україні високий рівень контролю, який позначається і на кінцевому споживачі, збільшуючи собівартість продукції, адже в капітальні інвестиції (САРЕХ) доводиться вкладати і вартість усіх заходів з очистки», – розповіла вона.

Як бізнес знаходить ресурси для розвитку під час війни: досвід Групи ТЕРРА ФУД – клієнта банку «Південний»

Загалом воркшоп був досить жвавим та активним, спікерка відповіла на всі запитання студентів, розказала про можливості стажування в компанії, запросила на екскурсію на виробництво «ТЕРРА ФУД» і закликала майбутніх фахівців навчатися та бути проактивним.

Саме такі зустрічі формують нову якість освіти: коли аудиторія перетворюється на простір живого діалогу, а студенти отримують не абстрактні знання, а розуміння того, як працює реальний бізнес. І саме завдяки ініціативі банку Південний Academic Hub стає важливою інвестицією не лише в освіту, а й у майбутнє української економіки – через людей, які вже сьогодні вчаться мислити як лідери.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло