Наслідки війни між Іраном і США: чому дорогий бензин залишиться з нами надовго
Та як блокада Ормузької протоки впливає на економіку України
Нафтовий ринок проходить випробування після заяв президента США Дональда Трампа про «значний прогрес» у переговорах з Іраном щодо завершення бойових дій. Минулий тиждень закрився на рівні $101,29 за барель Brent (міжнародний еталон) і $95,42 за барель WTI (еталон для США) на тлі посилення напруженості в Ормузькій протоці через атаки Ірану на американські військові кораблі й удари у відповідь з боку Сполучених Штатів.
Натомість, понеділок відкрився на більш песимістичних настроях після заяв Трампа, якого не влаштували пропозиції Ірану щодо врегулювання конфлікту. Попри нову хвилю ризиків, нинішні котирування виявилися нижче, ніж на початку тижня, коли ф’ючерси Brent торгувались в районі $114 за барель, а WTI – $105. Експерти попереджають: ситуація на Близькому Сході ще не розвернулася в бік «полегшення».
Mind розбирався в подальшій динаміці нафтових цін – як її бачать західні аналітики, а також – як оцінюють вплив американо-іранської війни на українську економіку аналітики Національного банку України.
Чи є надії на мирну угоду
Своєрідним обмежувачем до стрімкого зростання нафтових цін останніми днями виявилися слова Трампа, який назвав несподівану перестрілку в Ормузі американських та іранських військових «дрібною», а також підтвердив, що припинення вогню, яке почалося в середу, залишається в силі. Тому незважаючи на останні різки заяви Білого Дому, ринок усе ще сподівається, що прямі мирні переговори між США та Іраном відновляться найближчим часом.
За даними The Wall Street Journal, країни працюють через посередників – Китай і Пакистан – над текстом меморандуму про порозуміння й уже на поточному тижні можуть відновити переговори. Ба більше: Китай навіть тисне на іранських чиновників, щоб досягти мирного врегулювання.
«Усе ще існує певна надія, що угода буде узгоджена до саміту США та Китаю 14–15 травня, але ризики мають чітко виражений бінарний характер», – написав аналітик банку ING Франческо Песоле у своїй записці для інвесторів (цитата за Barrons).
У цьому контексті «бінарні ризики» означають ситуацію «усе або нічого». Тобто результат буде або позитивним (угода є), або негативним (угоди немає), без жодних проміжних варіантів, які забезпечать тимчасове перемир’я.
Якими є цінові очікування
Аналітики звертають увагу: навіть у разі успішного укладання угоди між США та Іраном, ціни на нафту не зможуть опуститися швидко до торішнього рівня $60–65 за барель і можуть коливатися в районі $90–110 за барель протягом року.
«Якщо на Близькому Сході до червня відновиться мир, знадобляться місяці, щоб нафтовий ринок повернувся до чогось схожого на свій нормальний стан, і більша частина галузі вже ніколи не буде такою, як до блокади Ормузької протоки. До того моменту світовій економіці доведеться боротися з дефіцитом. Це означає, що ціни на нафту, які вже зараз є високими, б'ють по кишенях споживачів і впливають на все: від вартості бензину, продуктів харчування до інфляції, можуть залишатися на такому рівні досить довго», – зазначає Сабріна Ескобар, авторка Barron’s Global Signals newsletter.
За даними аналітика Raymond James Джона Фрімена, ціна Brent може становити $110 за барель у третьому та $100 у четвертому кварталі цього року.
«Як нетто-експортер енергоносіїв, США краще захищені від коливань цін на нафту, ніж багато інших країн, але все одно не мають повного імунітету. Високі ціни з часом можуть негативно вплинути як на показники бізнесу, так і на інфляційні очікування в найбільшій економіці світу», – зазначає Келлі Кокс, головний ринковий стратег Ritholtz Wealth.
Очільник німецької енергетичної компанії RWE Маркус Креббер зазначив: «Зараз, дивлячись на динаміку ринкових цін, я б сказав, що вони відображають очікування щодо нормалізації через чотири-п'ять місяців, і це дуже оптимістичний сценарій через сподівання на мир між США та Іраном найближчим часом». Проте, на його думку, навіть якщо угоди буде досягнуто найближчим часом, ринкам знадобиться «до 12 місяців, щоб повернутися до норми через збої в ланцюгах постачання».
За словами Креббера, фізичні наслідки закриття Ормузької протоки після початку війни 28 лютого тільки тепер, у травні, стають помітними на ринках нафти і зрідженого природного газу. «Справжній фізичний дефіцит лише розпочався, тому що енергоресурси, які йшли із цього регіону, фактично перебували в дорозі ще два-три місяці. Зрештою, залишається відкритим питання про те, які регіони та країни захочуть і будуть спроможні платити високі ціни, тому що це їм украй необхідно для забезпечення внутрішнього попиту», – пояснив він.
Крістіан Зевінг, генеральний директор Deutsche Bank, також вказав на довгострокові наслідки Ормузької кризи: «Ми припускаємо, що середня ціна на нафту цього року становитиме $95. Проти останніх шести тижнів це може здатися прийнятним. Але завжди потрібно порівнювати це із середнім показником 2025 року у $65 за барель. Поточні ціни на третину вищі, навіть попри надії на мир».
І це не межа. Джон Кемп, енергетичний аналітик, засновник Base Research, попередив: якщо судноплавні операції не зможуть відновитися протягом червня, запаси сирої нафти та палива в усьому світі стануть «критично низькими». За такого сценарію ціни можуть сягнути й $150 за барель – це рівень, який може призвести до рецесії в США та економік інших країн світу.
Про те, що через війну в Ірані світові запаси нафти вичерпуються рекордними темпами, повідомляють аналітики банку Morgan Stanley. За їхніми оцінками, з 1 березня до 25 квітня вони зменшувалися на 4,8 млн барелів на день. 60% цього обсягу припало на сиру нафту. В Goldman Sachs зазначили, що глобальні запаси наближаються до мінімального рівня з 2018 року, хоча їхнє скорочення останнім часом дещо сповільнилося через падіння попиту в Китаї.
Якщо Ормузька протока не буде відкрита, «операційний мінімум» нафти, потрібний для нормальної роботи трубопроводів, резервуарів і терміналів, буде досягнутий до вересня, прогнозують у JP Morgan.
Як оцінюють наслідки для України
Війна в Ірані та блокування Ормузької протоки стали додатковим ударом по українській економіці, яка п’ятий рік знаходиться під тиском російської агресії.
«Україна зазнала комплексного шоку від війни на Близькому Сході: цей конфлікт одночасно тисне на внутрішні ціни, стримує економічне зростання та поглиблює торговельний дефіцит», – йдеться в інфляційному звіті Національного банку України за підсумками I кварталу, опублікованому 7 травня.
Базовий сценарій від аналітиків НБУ передбачає поступове послаблення напру;tyjcns на Близькому Сході з кінця ІІ кварталу та зниження ціни на нафту марки Brent до $80 за барель наприкінці 2026 року. Альтернативний сценарій передбачає тривалішу війну та вартість нафти не нижче $100 за барель до кінця 2026 року.
«Якщо війна [в Ірані] буде тривалою, світові ціни на енергоресурси будуть вищими, ніж очікується зараз, а зовнішній попит на українську продукцію – нижчим. Це спричинить суттєвіший інфляційний тиск в Україні та негативно позначатиметься на економічній активності. Крім того, це збільшуватиме спроможність росії продовжувати повномасштабну війну. Подальше загострення геополітичних протистоянь може негативно позначитисm і на міжнародній підтримці України», – йдеться e звіті.
Водночас його автори також зазначають, що зберігається ймовірність реалізації позитивних сценаріїв. Вони, зокрема, пов’язані з посиленням військової та фінансової підтримки партнерів і досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
