Маніпуляції на енергетичному ринку: на чому «паляться» трейдери в ЄС і до чого готуватися Україні

Залежно від швидкості технічної інтеграції та ухвалення нормативно-правових актів, поєднання енергетичних ринків Євросоюзу та України (market coupling) відбудеться з 1 січня 2028-го або 1 січня 2029 року.

Судячи з останнього повідомлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), одна із ключових умов – впровадження європейських стандартів прозорості та доброчесності (REMIT) на оптовому енергетичному ринку України – не має стати на заваді в цьому процесі.

Mind – про те, як Україна впроваджує REMIT, причини, які заважають повноцінно застосувати цей механізм на практиці, перші кейси та штрафи для українських енерготрейдерів за порушення правил доброчесності. Також на основі аналізу НКРЕКП, який є у нашому розпорядженні, публікуємо основні маніпуляції, якими користуються європейські енерготрейдери на біржах.

Якими є офіційні висновки

За звітом Робочої групи з питань REMIT Секретаріату Енергетичного Співтовариства за 2025 рік, на який посилається пресслужба НКРЕКП, Україна демонструє один із найвищих рівнів готовності до впровадження регламенту прозорості оптового енергоринку серед країн – учасниць (contracting parties) цієї організації.

Серед досягнень України – повна інтеграція основних положень REMIT у первинне законодавство, тоді як частина договірних сторін зробила це тільки через підзаконні акти. Також НКРЕКП звернула увагу на комплексність сформованої регуляторної бази, яка охоплює правила поводження з інсайдерською інформацією, процедури реєстрації та проведення розслідувань, механізми визначення штрафів, вимоги до звітування про господарсько-торговельні операції, порядок розслідування зловживань.

Серед досягнень України зазначається й створення трьох офіційних платформ інсайдерської інформації на базі АТ «Оператор ринку», НЕК «Укренерго» і ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Mind додатково вивчив оригінальний текст звіту Робочої групи з питань REMIT Секретаріату Енергетичного Співтовариства. У ньому міститься ще кілька цікавих фактів щодо України. Зокрема, робочу групу, яка підготувала звіт, очолював представник українського регулятора (НКРЕКП) – Ярослав Ігнатенко.

Окрім України, у ньому зібрані дані з Албанії, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Грузії, Косова, Молдови, Чорногорії та Сербії – загалом це дев’ять країн, об’єднані для імплементації правил енергоринку ЄС, які прагнуть набути повноцінного членства.

За статистикою, наведеною авторами звіту, станом на кінець 2025 року в Україні зареєстровано 2834 учасники оптового енергетичного ринку – це найбільший показник серед усіх. Для порівняння: у Сербії – 99 учасників, що є другим за кількістю показником, в Албанії – 88, а в Молдові – 81.

На тлі інших країн Україна виділяється й тим, що її законодавство передбачає доволі жорсткі фінансові санкції за порушення правил REMIT – вони можуть становити до 10% річного доходу компанії.

Особливості української практики

Хоча Енергетичне Співтовариство визнає адміністративні досягнення в упровадженні REMIT в Україні, цей механізм на вітчизняному енергоринку повноцінно не працює. Так вважає ексчленкиня НКРЕКП Ольга Бабій. В інтерв’ю подкасту «Прокачай свою енергетику» вона пояснила це двома причинами.

По-перше, це відсутність доступу до інформації, що зумовлено безпекою під час повномасштабної війни. Наприклад, для ефективної роботи учасники ринку повинні володіти даними про готовність енергоблоків і потужностей до експлуатації. Зараз ця інформація залишається закритою, оскільки є чутливою для розкриття. Через це учасники не можуть робити точних прогнозів, і їх дії, які можуть мати вигляд маніпуляції, часто є наслідком відсутності інформації або неумисними рішеннями.

По-друге, відсутність в Україні культури роботи з інсайдерською інформацією. Навіть коли відбуваються важливі наради в органах державної влади, інформація не реєструється належним чином як інсайд, що створює простір для зловживань тими, хто володіє такими даними.

Фахівці АТ «Оператор ринку», яке проводить торги на короткострокових ринках електричної енергії в Україні, також звертають увагу на особливості практики REMIT в умовах воєнного стану. Протягом усього строку його дії  всі платформи інсайдерської інформації функціонують у закритому тестовому режимі, а доступ до інформації з усіх сегментів енергоринку має виключно НКРЕКП.

Проте зазначені обмеження під час війни не завадили НКРЕКП виписати торік перший реальний штраф компанії за маніпуляції (порушення REMIT) на балансуючому енергоринку. В лютому 2025 року регулятор ініціював розслідування, а в листопаді ухвалив постанову про штраф на 1 млн грн для ТОВ «Енергія-1», пов'язане, за даними системи YouControl, з Ігорем Тинним та Юлією Льовочкіною. Це товариство виробляє електроенергію та торгує нею.

Як зазначається в обґрунтуванні до постанови, товариство посилало оманливі сигнали щодо ціни оптового енергетичного продукту та відповідно здійснило маніпулювання на оптовому енергетичному ринку у виді помилкових заявок – «ненавмисного подання пропозицій на балансуючу електроенергію на розвантаження за максимальними цінами, які надають ринку оманливі сигнали щодо ціни відповідно до оптового енергетичного продукту».

Оскільки процедура розслідування за REMIT є дуже складною (вона вимагає детального аналізу ордерів, заявок і торговельної поведінки), в НКРЕКП наголосили, що це перший тестовий кейс для перевірки української системи моніторингу на практиці.

Наступним викликом для REMIT-моніторингу в Україні став кейс з аномальним коливанням цін на ринку «на добу наперед» (РДН). Наприкінці серпня 2025 року базова ціна електроенергії на РДН трималася на рівні близько 5121 грн за МВт-год, але вже на початку вересня вона раптово рухнула до 3100 грн за МВт-год й залишалася низькою понад тиждень, після чого знову стрімко зросла до 4500 грн.

Енергетичні аналітики вказували на ймовірні штучні маніпуляції з обсягами (викид великих незабезпечених обсягів або штучне виведення попиту). Це стало приводом, щоб НКРЕКП ініціювала попереднє дослідження кейсу в рамках REMIT. Власні висновки щодо можливих ініціаторів порушень держрегулятор ще не оприлюднив.

На чому «паляться» енерготрейдери в ЄС

Помилкові заявки (erroneous orders), за які було оштрафовано компанію «Енергія-1», є одним із поширених видів маніпуляцій на оптових енергоринках у країнах ЄС.

«Іноді такі помилки навмисно використовують для впливу на ринок щодо рівня цін. Наприклад, через подачу в заявках певних обсягів електроенергії на рівні прайскепів по мінімальній ціні», – пояснюється в аналітичних матеріалах НКРЕКП щодо виявлення порушень у межах REMIT, які є в розпорядженні Mind.

У цих матеріалах також міститься перелік інших видів маніпуляцій, на яких ловлять трейдерів регулятори ЄС: ACER (Agency for the Cooperation of Energy Regulators) та ESMA (European Securities and Markets Authority), поєднуючи аналіз обов’язкової звітності компаній, алгоритмічного моніторингу та крос-ринкового аналізу поведінки трейдерів.

Наведемо основні з них.

Wash trades (фіктивні контракти, коли контрагенти «провертають» угоди без економічного змісту). Укладення угод про продаж або купівлю оптового енергетичного продукту, коли немає змін у бенефіціарних інтересах чи ринковому ризику, або коли бенефіціарний інтерес чи ринковий ризик передається між сторонами, які діють узгоджено або за змовою.

Тобто пов’язані компанії торгують між собою енергетичним активом (електроенергією, енергоносіями) з метою створення ілюзії активності або обсягу торгів. Такі учасники ринку перепродають по колу той самий актив за схожими цінами, його кінцеві власники не змінюються.

Як виявляється порушення: аналіз трансакцій щодо виникнення штучної торгівлі, тобто коли сумарне значення купленої / проданої енергії учасника ринку залишається незмінним. Потребує ведення реєстру власників (бенефіціарів) компаній.

Pre-arranged trading (заздалегідь узгоджена торгівля). Угоди про продаж або купівлю оптового енергетичного продукту, де передача бенефіціарного інтересу або ринкового ризику відбувається лише між сторонами, які діють узгоджено або за змовою, щоб штучно впливати на ціну або обсяг.

Формально мають вигляд ринкових, але фактично є скоординованими. Це реальні угоди, де сторони заздалегідь поза біржею домовляються про те, хто в кого та коли купить продукт, його обсяг і ціну. Тобто біржова угода лише формально проходить через ринок, але конкурентного ціноутворення фактично не виникає.

Як виявляється порушення: аналіз подій щодо одночасного розміщення попередньо узгоджених заявок з аналогічною ціною та обсягом.

Phishing (фішинг). Подача фіктивної заявки або серії заявок на торги з метою виявлення інформації про заявки інших учасників, а потім – виставлення власної реальної заявки, щоб скористатися перевагами від доступу до «викраденої» інформації та отримати гарантовану вигоду.

Layering (нашарування заявок). Розміщення кількох фальшивих ордерів на різних рівнях ціни, щоб створити ілюзію попиту / пропозиції та вплинути на інших учасників ринку.

Spoofing (спуфінг, підробка, подання фіктивних заявок). Виставлення великих ордерів без наміру виконання, щоб обдурити ринок, а потім їх швидке скасування.

Як виявляється порушення: аналіз ситуації під час укладення трансакції в заданому напрямку (наприклад, купівля енергетичного продукту) або у зворотному напрямку (продаж) у межах одного інструменту й учасника. Підозра виникає, коли з’являється активна велика кількість заявок, які через короткий проміжок часу після укладення цієї трансакції будуть скасовані.

Creating a floor or a ceiling in the price pattern («підлога і стеля»: створення нижньої або верхньої цінової межі). Штучне утримання ціни. Трансакції або заявки на торги здійснюються в такий спосіб, що створюються перешкоди для оптової торгівлі енергетичними продуктами, коли ціни падають нижче або підіймаються вище певного рівня. Це робиться для того, щоб уникнути негативних наслідків, спричинених змінами ціни.

Як виявляється порушення: аналіз цінових заявок учасників в розрізі впливу на формування ціни за результатами торгів.

Painting the tape («малювання» стрічки). Штучне формування торгової стрічки, яка відображається на публічних торгових майданчиках. Створення фальшивого враження про рух ринку або зміни цін на оптовий енергетичний продукт через серію контрольованих угод, щоб вплинути на сприйняття ринкових сигналів іншими трейдерами. Інші форми подання заявок на торги або участі в трансакції чи серії трансакцій, які відображаються (демонструються) на публічних торгових майданчиках.

Momentum ignition (штучний запуск імпульсу). Створення різкого руху ціни через великі агресивні ордери, щоб викликати лавинну реакцію інших трейдерів (алгоритмів або людей).

Подання заявок чи серії заявок на торги або виконання трансакцій чи серії транзакцій, які можуть запустити або посилити торгівельну тенденцію, спонукати до певних дій інших учасників, щоб створити собі можливість закрити чи відкрити позицію за вигідною ціною.

Як виявляється: аналіз цінових заявок учасників, наприклад суттєве зниження цін при наявності профіциту пропозицій.

Smoking («димова завіса»). Маніпулятивне нагнітання ситуації на ринку. Передбачає розміщення заявок на торги, щоб залучити інших учасників ринку, які використовують традиційну торгівельну техніку («повільні трейдери»), а потім швидкий перегляд заявок на менш вигідні умови в надії на прибуткове виконання проти вхідного потоку заявок «повільного трейдера».

Placing orders with no intention of executing them (розміщення заявок без наміру їх виконання). Класика трейдингових маніпуляцій: ордери на торги створюють лише для впливу на інших учасників, але не для реальної торгівлі. Заявки можуть бути відкликані до виконання або навіть при виконанні. Вони можуть давати оманливі сигнали щодо пропозиції чи попиту, ціни оптових енергетичних продуктів або ймовірного встановлення ціни на штучному рівні.

Як виявляється: аналіз цінових заявок учасників. Наприклад, щодо рівня цін та обсягів: на продаж – при наявності профіциту пропозицій; на купівлю – при наявності дефіциту пропозицій.

Marking the reference period (маніпуляція базовим, референтним, періодом, підгонка цін до розрахункового періоду). Штучне впливання на ціну оптового енергетичного продукту в ключовий момент (наприклад, у період розрахунку індексу або контракту), щоб змінити офіційну ціну – підвищити або зменшити її, підтримати на певному базовому рівні.

Ця практика може мати місце в будь-який торговий день, а також у конкретні дати закінчення терміну дії ф’ючерсу / опціону або квартального / річного портфеля, розрахунку індексу референтних / оціночних точок.

«Загалом європейські регулятори вже мають потужний «каталог» різних видів маніпуляцій, які застосовують трейдери на фізичних і фінансових енергетичних ринках, вони чітко виписані. На основі цього ми вже розробляємо власні алгоритми, які автоматично виявлятимуть такі маніпуляції в торговій системі і видаватимуть результати НКРЕКП», – повідомив у коментарі Mind співрозмовник у держрегуляторі.