Гонитва за потужностями. Навіщо ДТЕК будує нову промислову парогазову електростанцію на Бурштині
Що відбувається на ринку обладнання для газової генерації і чому його виробники остерігаються бульбашки на тлі енергетичного суперциклу
Амбіції Групи ДТЕК Ріната Ахметова повертають промислову газову генерацію у велику гру на українському ринку, де від початку повномасштабного вторгнення набирають обертів розподілені потужності відновлюваних джерел енергії і газопоршневих установок.
Топ-менеджери найбільшого приватного інвестора в українську енергетику розраховують на успіх завдяки партнерству з провідним американським виробником турбін – компанією GE Vernova.
Чи пройдуть їх плани перевірку ринковою реальністю? Які ризики можуть спіткати ринок обладнання для газових електростанцій, який швидко зростає? Про це – в публікації Mind.
Що задумали в ДТЕК
Компанія ДТЕК збирається побудувати нову газову електростанцію комбінованого циклу (CCGT) до 650 МВт на майданчику Бурштинської ТЕС в Івано-Франківській області. «Проєкт зі створення сучасних маневрових газових потужностей реалізовуватиметься в межах меморандуму про співпрацю, який підписали ДТЕК і світовий лідер у галузі енергетичних технологій GE Vernova», – розповіли в компанії.
За її даними, очікуваний обсяг виробництва електроенергії на новій CCGT може сягати до 5 ТВт·год на рік. Загальні інвестиції – €900 млн. Початок експлуатації очікується до 2032 року.
В офіційному повідомленні ДТЕК також акцентували, що «на відміну від традиційної теплової генерації, сучасні газові турбіни здатні запускатися за лічені хвилини та швидко змінювати навантаження». Тому нова CCGT на Бурштині буде «допомагати енергосистемі тоді, коли споживання різко зростає або коли потрібно підстрахувати сонячну й вітрову генерацію, яка залежить від погоди».
Суперечки про технологію
Останнє твердження щодо «швидких можливостей» обраної технології та прибутковості бізнес-моделі спровокувало суперечки серед професіоналів енергетичної галузі.
Зокрема, Ігор Петрик, директор з розвитку компанії Wärtsilä Energy у Східній Європі, стверджує, що парогазова установка (ПГУ), яку збирається побудувати ДТЕК, – це «ніяка не маневрова технологія».
«Про хвилини для запуску, як сказано у повідомленні, взагалі не йдеться. Хіба що колеги мали на увазі 55 хвилин. Так, електроенергії можна виробити багато, якщо не треба зупинятися у періоди негативних цін (на ринку електроенергії – Mind.), про які вже почали говорити в Україні. А зупинятися ПГУ не любить. Насправді, це ефективна технологія, якщо працює у базовому навантаженні без циклічності і часткових навантажень», – відзначив експерт.
З ним погодився енергетик Олег Рогожніков. «Справді, CCGT краще працювати в базовому навантаженні і ближче до 100% проєктної потужності», – сказав він і додав, що при хронічному дефіциті електроенергії і перспективі дефіциту на п’ять і більше років такій електростанції є місце в українській енергосистемі. Вона буде особливо доречною, якщо забезпечить споживачам пропозицію на ринку за привабливими цінами і за довгостроковими контрактами на 5-10 років.
Микола Кубай з львівського Кластеру енергетичного приладобудування зауважив, що роботу ПГУ на Бурштині й не потрібно буде зупиняти, оскільки такі установки призначені «для вирівнювання нерівномірностей графіка енергопостачання і підтримки статичної та динамічної стійкості енергосистеми на рівні вузлів напруги 110-750 кВ».
«Взагалі енергосистемі для забезпечення стабільної роботи енергосистеми потрібний гармонізований мікс різних видів генерації та різних одиничних потужностей. Щоб спрощено пояснити цю тезу, без заглиблення у нетрі роботи енергосистеми, можу навести такий приклад. У лопати і екскаватора різне призначення, та вони мають право на життя і мирне співіснуваня, оскільки доповнюють одне одного, забезпечуючи різні можливості користувачам,», – зазначив він.
Але окрім технічних обмежень на ефективність нової газової електростанції на Бурштині впливатиме також вартість сировини, якої вона потребує для роботи. Олег Рогожніков звернув увагу, що слабкою ланкою в бізнес-моделі є ціни на природний газ та їх волатильність.
«В корпоративній структурі групи ДТЕК та її материнського холдингу СКМ є і газовидобувна компанія, і достатньо крупні споживачі електроенергії, зацікавлені в довгострокових контрактах. Це може бути особливою перевагою конкретної CCGT, яку вирішила побудувати конкретна велика корпорація з її акціонером та афільованими предприємствами у складі», – підсумував він.
Стратегія виробника
CEO GE Vernova Скотт Стразік відзначає, що компанія займає унікальну позицію, забезпечуючи виробництво понад 50% електроенергії для споживачів в США, а загалом у світі цей показник наближається до 30%. В її активі – потужна база встановленого обладнання, що включає понад 7000 газових турбін, 57000 вітрових генераторів та потужності атомної енергетики на 65 ГВт.
Газові турбіни є технологією, яка продовжує швидко набирати обертів в структурі портфеля GE Vernova. «Це енергоємне рішення, яке здатне швидко нарощувати або зменшувати потужність слідом за коливаннями споживання», – так Скотт Стразік пояснив їх переваги. А про те, що турбіни компанії користуються великим попитом, свідчить той факт, що вони вже «розпродані аж до 2028 року».
На цьогорічній конференції Semafor World Economy він також розповів, що GE Vernova останні роки працює в Україні, надаючи мобільні енергетичні установки (це модульні «електростанції на колесах», які дозволяють оперативно відновлювати електропостачання там, де стаціонарна інфраструктура була пошкоджена) і виконуючи роботи на підстанціях для підтримки енергосистеми в умовах війни.
Таким чином, GE Vernova закладає базу для майбутньої участі у відбудові українського енергетичного сектору, що має стати одним із каталізаторів зростання бізнесу у довгостроковій перспективі.
«Війни в Україні та на Близькому Сході чітко продемонстрували, що енергонезалежність є критичною для виживання громад та держав. Відбудова має базуватися на ефективному використанні власних ресурсів та технологій, щоб забезпечити країнам максимальну автономність», – зазначив Скотт Стразік.
Нова ера в енергетиці
На фоні міжнародного масштабування бізнесу, головним ринком для GE Vernova залишаються Сполучені Штати, де відбувається «новий інвестиційний суперцикл».
В подкасті Bold Names для The Wall Street Journal Скотт Стразік порівняв стан в американській енергетиці з періодом після Другої світової війни, який тривав з 1945 по 1975 рік, коли генеруючі потужності подвоювалися кожні 10 років. Потім, з початку 2000-х, близько 25 років тривала стагнація, коли новий попит залишався фактично на нулі, тому що компанії переводили виробництво за кордон, а промислове обладнання ставало більш енергоефективним.
Зараз відбувається різкий розворот. Драйверами нового зростання є не лише бум штучного інтелекту і дата-центрів, а й реіндустріалізація, що спонукала підприємців в США будувати нові заводи, зокрема, із виробництва чипів. Крім того, зростає попит на модернізацію і розширення енергетичних мереж, здатних інтегрувати інфраструктуру для електромобілів і теплових насосів.
Підрозділ GE Vernova, який займається модернізацією електромереж (цей напрямок Скотт Стразік називає «бізнесом з електрифікації») зараз є найшвидшим за темпами зростання в компанії. Топ-менеджер пояснює цей тренд так: «Незалежно від того, яке джерело енергії – відновлюване чи викопне – переможе в дебатах про майбутній мікс, світ у будь-якому випадку потребує значних інвестицій у мережу. Це необхідно, щоб інтегрувати різноманітні нові технології та напрямки кінцевого споживання електроенергії, які з'являються на ринку».
Він також додав, що зараз відбувається глобальний зсув від використання молекул вуглеводнів до електронів, що перетворює розвиток і модернізацію електромереж на фундамент майбутньої економіки.
Особливість цього процесу – зростання ролі розподіленої генерації, яка напряму живить об’єкти. Драйвером до цього в Україні стало руйнування центральної енергомережі внаслідок російських атак і розбудова генерації «на місцях» або орієнтованої на потреби конкретних регіонів.
За останніми даними Міністерства енергетики, станом на 21 липня, в Україні побудовано близько 1,8 ГВт розподіленої газової генерації. Лідер зі встановлення когенераційних газових установок – Київська область (219 МВт). Більше, ніж по 100 МВт потужностей отримали Черкаська (129,3 МВт), Дніпропетровська (118,2 МВт), Волинська (113,6 МВт), Івано-Франківська (108,8 МВт), Сумська (103,6 МВт) і Закарпатська (100,3 МВт) області.
Загалом, відповідно до регіональних планів стійкості, з березня 2026 року в Україні побудовано 388,8 МВт потужностей газової генерації. Будівельні роботи тривають на 247 установках загальною потужністю 532,2 МВт.
Американський переділ
В США до розбудови розподіленої газової генерації бізнес спонукають бюрократичні перепони і технічні обмеження, через які підключення до загальної мережі може тривати кілька років. Тому компанії все частіше відмовляються від великих газових електростанцій на користь автономних газопоршневих установок, приєднаних напряму до підприємств (BTM, або behind-the-meter генерація).
«Такі «енергетичні острови» можуть підключатися до загальної мережі пізніше і віддавати надлишкову енергію в періоди пікового навантаження в екстремальну спеку або холоди, допомагаючи громадам уникати блекаутів», – пояснює Скотт Стразік.
Як зазначає The Wall Street Journal, ще кілька років тому ідея використовувати сотні невеликих двигунів для забезпечення електроенергією дата-центрів сукупною потужністю в гігавати здалася б абсурдною. Сьогодні це вже не так.
Дедалі частіше технологічні корпорації прагнуть підключити свої дата-центри до автономних джерел енергії, оминаючи тривале очікування на приєднання до мережі. Тому замість великих промислових газових турбіни вони стали звертати увагу на менш потужні газопоршневі двигуни, які також відрізняються коротшим терміном постачання.
Серед проєктів дата-центрів у США, які відстежує BloombergNEF і які планують використовувати природний газ для генерації електроенергії безпосередньо на своїх майданчиках, близько 55% планують застосовувати газові турбіни, а 29% – газопоршневі двигуни.
Порівняно з промисловими турбінами поршневі двигуни менші за розміром, менш ефективні, мають вищі викиди та потребують частішого технічного обслуговування. Проте вони значно доступніші на ринку.
За даними BloombergNEF, терміни постачання двигунів можуть становити від одного до двох років, тоді як промислові газові турбіни замовник може чекати до трьох років. Термін очікування потужних турбін для великих енергетичних об’єктів – від семи до восьми років.
Окрім термінів, газопоршневі двигуни мають й інші переваги. Вони швидше турбін реагують на зміни навантаження, що корисно для дата-центрів зі значними коливаннями споживання електроенергії. Здатність швидко нарощувати потужність також означає, що для управління великими та частими коливаннями навантаження потрібно буде встановлювати на майданчику менше акумуляторних батарей (energy storage).
Крім того, галузеві експерти звертають увагу, що газопоршневі двигуни краще підходять для спекотного клімату, оскільки менше втрачають ефективність із підвищенням температури і не потребують для охолодження великої кількості води, як промислові газові турбіни.
Конкуренція виробників
Австрійська компанія Innio виробляє найпопулярніші поршневі двигуни, відомі на ринку під брендом Jenbacher. За даними BloombergNEF, серед дата-центрів у світі, які планують використовувати природний газ для виробництва електроенергії на своїх майданчиках, проєкти загальною потужністю близько 8,3 ГВт передбачають використання двигунів цієї марки. Вони спеціально розроблені для генерації електроенергії безпосередньо на майданчиках або для резервного електропостачання, а не для використання на кораблях чи у вантажівках.
В Україні газопоршневі установки Jenbacher теж популярні серед інвесторів в розподілену газову генерацію. І саме вони опинилися в центрі гучного скандалу в перші роки повномасштабної війни. Проблема тоді полягала в тому, що дороге обладнання, отримане за кошти донорів, тривалий час простоювало через затримки з приєднанням до мережі в той час, коли в системі наростав дефіцит генеруючих потужностей.
Оголошені потужності розподіленої газової генерації, які планують встановити різні виробники на майданчиках дата-центрів в США для їх прямого живлення, без підключення до централізованих електромереж
Інфографіка: The Wall Street Journal, BloombergNEF
Найближчі конкуренти Innio – компанії Rolls-Royce і Caterpillar. Вони фігурують в оголошених проєктах дата-центрів загальною потужністю 3,7 ГВт і 3,6 ГВт відповідно.
Innio, Caterpillar і Rolls-Royce виробляють високошвидкісні поршневі двигуни, які мають конкурентні переваги для застосування у дата-центрах. Ці двигуни є компактними та мають високу енергетичну щільність. Завдяки невеликим розмірам їх можна розміщувати в контейнерах, виготовляти у вигляді готових модулів і швидко встановлювати на майданчику.
У документах, поданих при виході на IPO в США минулого місяці, Innio зазначила, що встановлення її двигунів займає три місяці. Середньошвидкісні двигуни таких виробників як Wärtsilä та Everllence зазвичай використовуються на круїзних і контейнерних суднах та мають значно більшу масу відносно своєї енергетичної потужності. Як зазначається у звіті SemiAnalysis, їхнє встановлення та введення в експлуатацію може тривати до десяти місяців.
Водночас, за словами генерального менеджера AlphaStruxure Троя Паттона, середньошвидкісні двигуни є ефективнішими, краще працюють на великих висотах і не потребують капітального ремонту так часто, як високошвидкісні аналоги. Він також зазначив, що клієнти дата-центрів насамперед надають пріоритет доступності обладнання, а середньошвидкісні двигуни зараз можна придбати і запустити швидше.
Ризики ринкового ажіотажу
Найбільше питання, яке нині постає перед сектором обладнання для газової генерації, полягає в тому, чи не виникне на ринку надлишок виробничих потужностей. Компанія Caterpillar заявила, що планує збільшити виробництво турбін у 2,5 рази, а потужності для випуску поршневих двигунів – втричі порівняно з 2024 роком. Innio планує до 2030 року потроїти свої виробничі потужності – приблизно до 10 ГВт.
Виробники промислових газових турбін, такі як GE Vernova і Siemens Energy, обережно ставляться до планів розширення виробництва, оскільки досі пам’ятають болісний цикл різкого зростання та подальшого спаду на ринку енергетичного обладнання кінця 1990-х – початку 2000-х років.
Тоді на фоні лібералізації ринку електроенергії, відносно низьких цін на газ і очікувань, що газова генерація витіснятиме вугільні та мазутні електростанції під тиском кліматичної політики, в США та Європі утворилася «бульбашка газотурбінного ринку». Виробники повірили, що попит на їх обладнання буде стабільно великим, і почали нарощувати виробничі потужності.
Але ці очікування видались марними. Попит на електроенергію зростав повільніше за прогнози, ціни на газ зросли, а частина нових генеруючих потужностей виявилася економічно невиправданою. В результаті ринок різко обвалився. Замовлення на великі газові турбіни скоротилися, заводи недозавантажувалися, а компанії були змушені скорочувати персонал і списувати активи.
Компанія General Electric (з її складу у 2024 році в незалежну структуру виокремилась GE Vernova) стала одним із символів того газотурбінного спаду: після стрімкого розширення виробництва вона зіткнулася з різким падінням замовлень, надлишковими потужностями та необхідністю звільняти тисячі працівників.
Поставлені в Україну газопоршневі установки Jenbacher. Фото: Міненерго
Сьогодні перспективи виробників обладнання для газової генерації виглядають привабливо. Проте в умовах стрімко зростаючого ринку, де діє багато надзвичайно активних і оптимістично налаштованих гравців, посилюються ризики надмірного ажіотажу. Якщо бум виявиться короткочасним, галузь ризикує зіткнутися з надлишковим обладнанням, різким падінням замовлень, ціновими війнами і великими збитками.
Проте для України такий сценарій принесе не найгірший розвиток подій. Відновлювати енергосистему, поневічену війною, в умовах падаючого ринку і низької конкуренції за обладнання може виявитись швидше й дешевше.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
