Українські «далекобійні санкції» обвалили експорт російського зерна на 38%

Обмеження судноплавства внаслідок українських атак паралізували російський експорт зерна через Азовське море на початку зернового сезону, коли морські термінали починають працювати на максимальну потужність. Статистика першого місяця нового сезону зафіксувала зменшення експорту зернових на 1,2 млн тонн. Водночас експерти припускають, що втрати експортного потенціалу пшениці, основної позиції російського зернового експорту, можуть сягнути 6,5 млн тонн у другій половині 2026 року.

Mind розбирався, як було зламано російську морську логістику в Азовському морі та якими показниками вимірюються логістичні проблеми російського зернового експорту.

Як зупинився азовський трафік?

Масовані атаки українських БпЛА в липні 2026 року змусили росію суттєво обмежити торговельне судноплавство в Азово-Чорноморському регіоні. Упродовж місяця країна-агресор запроваджувала тимчасові обмеження судноплавства в окремих акваторіях, а також змінювала режим роботи деяких морських портів.

Найбільші обмеження було запроваджено в Азовському морі. Зокрема, наприкінці першої декади місяця обмежувальні заходи паралізували два ключові шляхи сполучення – Азово-Донський канал і Керченську протоку. Вперше про обмеження судноплавства, зокрема про припинення приймання заявок на прохід через Керченську протоку, публічно стало відомо 10 липня 2026 року від поінформованих джерел московського бюро Reuters.

Невдовзі російські чиновники відрапортували, що продумують варіанти захисту флоту, оптимізації портових операцій і опрацьовують альтернативні вантажні маршрути, щоб мінімізувати вплив «тимчасових логістичних труднощів». Один із регіональних чиновників підтвердив припинення приймання та відвантаження зерна портами Ростовської області, порівнявши фактичну зупинку судноплавства з безпековими обмеженнями в аеропортах.

Тим часом москва запропонувала перші антикризові рішення. Зокрема, рекомендовано захистити судна бронеплитами, сітками проти дронів та озброїти кулеметами з тепловізійними прицілами, а прохід Азовським морем здійснювати конвоями під ескортом патрульних катерів. Оснащення суден – за рахунок судновласників і трейдерів, уточнили джерела Bloomberg.

Чому Азовське море важливе для експорту російського зерна?

У 2025/26 маркетинговому році (липень 2025 – червень 2026) росія експортувала 55,6 млн тонн основних зернових культур, у тому числі – 49 млн тонн пшениці, за даними Російського зернового союзу (РЗС). Азовське море – один із ключових логістичних коридорів, яким проходить орієнтовно 35% експорту російської пшениці.

Перевалку зернових здійснюють усі російські порти Азовського басейну: Ростов-на-Дону, Азов, Таганрог, Єйськ, Темрюк і Кавказ. Найбільші обсяги відвантажують порти Ростовської області: минулого зернового сезону Ростов-на-Дону, Азов і Таганрог сумарно відправили 14,7 млн ​​тонн зерна та продуктів його переробки. А ключовим перевалочним хабом виступає порт Кавказ – важлива логістична ланка азовського експорту зерна.

Окрім того, росія вивозить награбоване зерно з окупованих територій України, намагаючись приховати його походження й експортувати як своє. Відповідно до міжнародного права, привласнення майна на окупованій території визначається як розграбування та класифікується як воєнний злочин. Частина цього злочинного трафіка проходить через порти окупованого Приазов’я – Бердянськ і Маріуполь. А загальний річний обсяг експорту краденого зерна, враховуючи потоки через порти окупованого Криму, становить орієнтовно 3 млн тонн.

Експорт російських зернових з Азовського басейну здійснюється за двома основними логістичними схемами. У першому варіанті зерно доправляють суднами «річка-море» до рейдових стоянок порту Кавказ у Керченській протоці, де його перевантажують на великотоннажні балкери, зокрема, з використанням суден-накопичувачів. Коли суднова партія сформована, балкер вирушає до пункту призначення. У такий спосіб експортується близько 60% зернових, які відвантажують порти Ростов-на-Дону та Азов. Другий варіант – прямі постачання невеликими суховантажами з азовських портів до найближчих покупців, передусім до Туреччини.

Основні напрямки азовського експорту традиційно охоплюють Близький Схід і Північну Африку. Найбільші обсяги постачаються до Єгипту, Туреччини, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Марокко.

Чому замінити азовські порти проблематично?

«Термінали Азовського моря не приймають зерно, що надходить, вантажівки вишиковуються в черги, розвантажуватися ніде», – зазначало Kpler 24 липня 2026 року. На перший погляд, вантажопотоки логічно переорієнтувати на глибоководні порти Чорного моря – Новоросійськ, Туапсе й Тамань, однак це вкрай складне завдання «на злеті» експортного сезону.

Головний чорноморський зерновий хаб Новоросійськ минулого зернового сезону відвантажив близько 22 млн тонн зерна. Нині зернові термінали порту працюють на межі потужностей, і такий режим збережеться в наступні місяці.

«Просто перенаправити туди обсяги Азовського регіону неможливо, оскільки бракує вільних потужностей. Потужність сховищ у Новоросійську становить близько 0,6 млн тонн, тому порт не здатний легко обробити більші обсяги зерна», – зазначає Kpler.

Згодом зерно з південних регіонів активніше пішло до Новоросійська, Туапсе й Тамані автомобільним і залізничним транспортом. Однак транспортні підходи до них працюють із підвищеним навантаженням. У результаті спроба переорієнтувати потоки загрожує масштабними заторами із вагонів і вантажівок.

Щоб «розрядити» перевантажений вхідний трафік, три великі зернові термінали – КСК і НЗТ у Новоросійську та ЗТКТ у Тамані – тимчасово обмежили приймання зерна автотранспортом наприкінці липня. КСК і НЗТ отримують вантажівками близько третини зерна, тоді як ЗТКТ приймає лише автотранспорт. Новоросійські термінали продовжували отримувати зерно залізницею, але тепер воно надходить лише з південних регіонів.

Окремо зазначимо, що перенаправлення потоків зерна автотраспортом у межах південних регіонів обтяжене нестачею вільних вантажівок у розпал жнив і високою вартістю перевезень, зокрема через подорожчання пального. При цьому ключове питання галузевих нарад – додаткові обсяги дизелю й бензину.

Ще один наслідок блокування Азовського моря – ризики для деяких експортних номенклатур, зокрема продукції глибокої переробки з коротшим терміном зберігання: борошна, висівок, шротів. Такі вантажі не можна тривалий час тримати на складах, оскільки втрачається якість. Це загрожує як скороченням експорту, так і втратами переробним підприємствам.

Що фіксують показники липня?

Наслідки обмежень в Азово-Чорноморському регіоні відображає липнева статистика експорту зерна. За даними РЗС, минулого місяця експорт основних зернових культур обвалився проти липня минулого року на 37,6%, або на 1,22 млн тонн – до 2,026 млн тонн. Зокрема, експорт пшениці зменшився на 17,7% – до 1,8 млн тонн. кукурудзи – у 3,6 раза, до 146,3 тис. тонн, ячменю – у 5,6 раза, до 101,4 тис. тонн.

Щодо основної експортної позиції, пшениці, зазначимо, що результат липня 2026 року в 1,7 раза поступається середньому показнику цього місяця за останні п’ять років, який становить 3,1 млн тонн. Причому липневий обсяг – мінімальний із 2017 року, коли було вивезено 1,4 млн тонн.

Зупинку трафіка Азовським морем найкраще демонструє найбільший азовський порт – Ростов-на-Дону: перевалка експортних вантажів зерна в липні впала в річному порівнянні в 3,7 раза – до 154 тис. тонн. У сезоні 2025/26 років порт щомісяця відвантажував на експорт у середньому 560 тис. тонн зернових. Показник порту Азов, другого за обсягами перевалки азовського порту, не оприлюднено, минулого сезону порт перевантажував на експорт у середньому 340 тис. тонн зерна на місяць.

Чорноморські порти продемонстрували неоднорідну динаміку. Новоросійськ зменшив перевалку зерна на 23,7% – до понад 1 млн тонн, хоча у другій половині липня значно активізував операції. Зокрема, з 20 до 26 липня відвантаження пшениці зросло більш ніж удвічі проти попереднього тижня – до 427 тис. тонн. При цьому перевалка пшениці з 1 до 26 липня сягнула 813 тис. тонн. У сезоні 2025/26 років Новоросійськ відвантажував у середньому 1,8 млн тонн зерна щомісяця.

Порти Тамань і Туапсе минулого місяця зафіксували позитивну динаміку, хоча їхні обсяги значно менші. Тамань збільшив перевалку зерна на 7% – до 124 тис. тонн. Туапсе відвантажив 92 тис. тонн (у липні минулого року порт не перевантажував зернові).

Якщо блокування триватиме, більш інформативним щодо втрат і переорієнтації експортного трафіка буде серпень. Зазвичай цей місяць відкриває високий сезон експорту зерна, який може тривати до листопада. Торік із серпня до грудня середній місячний експорт зернових становив 6,1 млн тонн, у тому числі пшениці – 5,1 млн тонн.

За оцінками Kpler, через проблеми азовської логістики росія може втратити орієнтовно 6,5 млн тонн експортного потенціалу пшениці впродовж другого півріччя 2026 року. Йдеться про потенційне обмеження можливостей своєчасно експортувати зерно. При цьому агентство прогнозує падіння експорту пшениці у III кварталі 2026 року до найнижчих показників за останні роки.

Наприкінці липня московський аналітичний центр «СовЕкон» зменшив прогноз експорту пшениці в сезоні 2026/27 років на 1,9 млн тонн – до 44,6 млн тонн. Головна причина – закриття судноплавства в Азовському морі, яке центр назвав «логістичним шоком».