Закопування спідньої білизни, дратування змії та 3D-друк хоботками комарів. «Шедеври» Шнобелівської премії – 2026

Зазвичай, міркуючи про наукові відкриття, на думку спадають білі халати, мікроскопи або повні кімнати надскладного обладнання. Проте реальність почасти значно відрізняється від цього бачення. Вчені по всьому світу працюють «у полі» над геть нетривіальними завданнями, щосили намагаючись дати раду навколишньому світу. Наприклад, вони несильно натискають на різні частини отруйної змії, щоб дізнатись, який саме контакт провокує бажання вкусити.

Це лише одне з десяти досліджень (номінація – «Біологія»), що 3 вересня 2026 року отримали Шнобелівську премію (Ig Nobel Prize), яка щорічно вручається за дослідження, що «спочатку веселять людей, потім змушують замислитись», йдеться в програмних документах нагороди.

36-а щорічна церемонія нагородження відбулась у швейцарському Цюріху, і її головною темою стали «гриби». Нагороду, розроблену в якості пародії на Нобелівську премію, присуджує редакція журналу «Літопис неймовірних досліджень» (Annals of Improbable Research). Цьогорічна церемонія включала, окрім традиційного запуску паперових літачків усіма учасниками, оперну композицію на тему вечора – у виконанні лауреатів Нобелівської (саме Нобелівської!) премії в костюмах грибів.

Де це все відбувалося?

Місце проведення – окрема тема, адже захід уперше за свою історію відбувся не в США, де премія була започаткована. Причиною стали надзвичайно погане ставлення американської держави до науковців та іноземців.

«Ще кілька років тому майже кожен лауреат міг дістатись на церемонію, – сказав Марк Абрахамс (Mark Abrahams), який заснував Шнобелівську премію в 1991 році. – Вже минулого року приїхало шість з десяти». Четверо відмовились приїхати, пославшись на непередбачуваність із візами та міграційними службами.

З іншого боку, вважає він, це – можливість: «Якщо ти робиш щось 35 років поспіль, яка вірогідність того, що ти коли-небудь зможеш зробити це наново?».

Кого та за що нагородили?

Інші лауреати – тепер вже Шнобелівської – премії отримали нагороду за «докази того, що представники вищого класу частіше тягають цукерки з дитячих запасів та схильні до інших типів неетичної поведінки» (премія з економіки) та дослідження складу молока тарганів – яке виявилось утричі більш енергетичним за коров’яче (премія з хімії).

Премія з медицини дісталась автору наукової праці «Як видути ніс. Дослідження аеродинаміки видування носу». А от дослідження еволюційної історії поцілунків дозволило його авторам отримати премію з біомеханіки. Вартує уваги визначення поцілунку, яке в процесі досліджень розробила команда: «неагоністична взаємодія, що включає спрямований, внутрішньовидовий, орально-оральний контакт з деяким рухом губ/ротового апарату та без перенесення їжі».

Співавторка дослідження та визначення Матільда Бріндл (Matilda Brindle), еволюційний біолог з Оксфордського університету виголосила: «Останній часом наука перебуває в занепаді, а галузі, що напряму не пов’язані з комерцією та технологіями, взагалі вважаються неважливими. Звичайно, практичні дослідження життєво важливі, проте буде жахливішим, якщо ми припинимо дивитись на світ навколо та питати «чому?». Цікавість заради цікавості є запорукою руху науки».

Дослідження того, якою має бути конструкція унітазів та як ними правильно користуватися чоловікам, щоб не летіли бризки, перемогло в номінації з фізики, особливо журі оцінило створений командою прототип.

Тадд Траскотт (Tadd Truscott), спеціаліст із гідродинаміки в Університеті науки та технологій Короля Абдулли (Саудівська Аравія) та член команди розробників, прокоментував винахід: «Не знаю, чи бували ви у вбиральні в сандаліях, і чи відчували ви оті бризки. Вони можуть бути ваші, так само як і вашого сусіда. Незважаючи на це, ідея полягала в повному припиненні цього».

Саме він допоміг визначити оптимальний кут падіння потоку, який би дозволив уникнути розбризкування – дещо менший за 30 градусів. Всю іншу роботу виконали його колеги.

Чангон Као (Changhong Cao), співавтор технології «некродруку» та доцент кафедри механічної інженерії Університету Макгілл у Канаді, вважає, що Шнобелівська премія «допомагає виправдовувати дослідницьке мислення. Адже ніхто не планує створювати 3D-принтери з комарів. Ми дійшли до цього, бо були уважними до геть інших речей та лишались відкритими до нового».

«Шнобелівкою» у галузі нюху було нагороджено роботу із збору доказів того, що запах дітей подобається їхнім батькам, а от запах підлітків батькам не до вподоби. В номінації «Грунтознавство» перемогла команда вчених, які закопали 1000 ідентичних пар білизни в 25 країнах світу, а за два місяці їх відкопали для порівняння.

Шнобелівська премія миру дісталася групі науковців, які емпірично довели, що «ми більше цінуємо друзів, які жорстоко ставляться до тих, хто нам не подобається».