Прем'єра мультфільму «Клара та Чарівний Дракон»: як поєднати високий технічний рівень з українськими реаліями

Героїчний «закордонний похід» української анімації триває. На широкі екрани вийшов третій повнометражний мультиплікаційний фільм вітчизняного виробництва – «Клара та Чарівний Дракон» – розрахований, у першу чергу, на світовий прокат. І це зрозуміло: об'ємна анімація – технічно дороге задоволення з бюджетом від $3 млн (автори «Клари» свій кошторис тримають у секреті), а зібрати подібну суму з глядачів на рідних просторах – майже недосяжна мета. Mind подивився черговий витвір наших аніматорів і ділиться враженнями.

Бекґраунд. Еру об'ємної вітчизняної анімації для українських мультиплікаторів відкрила у 2016 році стрічка «Микита Кожум'яка» (бюджет – $4 млн). У ній глядачеві розповідали історію про 12-річного хлопчика, який намагається в паралельному світі знищити дракона, недобитого колись його батьком – шкіряних справ майстром і у вільний від роботи час – богатирем. Картина зібрала в Україні $400 000, а загалом, з урахуванням світового прокату (9 країн) – $2 млн. Аби стрічка принесла прибуток, вона має удвічі перекрити бюджет (мінімум 50% доходів від проданих квитків забирають кінотеатри), тут же вона лише зібрала половину бюджету. Але «Кожум'яка» був першою ластівкою.

У 2018-му «Вкрадена принцеса: Руслан і Людмила» (бюджет $3,7 млн) показала в Україні рекордні збори в розмірі $1,4 млн, а всього по світу (37 країн) зібрала $6,5 млн, хіба що трішки не дотягнувши до «прибуткової» позначки. Успіх мав свій «ґрунт»: щоб посилити динамічність сценарію, до співпраці були запрошені з десяток американських і європейських скрипт-докторів.

Поки очікувану та гучно розрекламовану прем'єру мультфільму «Мавка. Лісова пісня» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки перенесли з 2018-го на 2021 рік, у прокат дуже вчасно вийшла анімаційна історія про іншу «магічну» дівчину – Клару, перший трейлер якої з'явився ще три роки тому.

Автори відразу позиціонували мультфільм як продукт на експорт. За інформацією режисера мультфільму Олександра Клименка, «Клара» вийде в 56 країнах – безпрецедентне охоплення для вітчизняної кіноіндустрії. Режисер в одному з інтерв'ю зізнався, що для адаптації під американську версію фільму до роботи був навіть запрошений сценарист із США. Але в цілому, за словами Клименка, це «на 100% український мультфільм». У це одразу віриться, бо в стрічці вгадується багато місцевих реалій.

Додамо, що саундтрек до нього – дві композиції українською та англійською мовами – записала оригінальна харківська інді-група Pur:Pur, що свого часу вийшла в півфінал нацвідбору Євробачення-2016. А головну героїню мультфільму озвучила молода актриса Вероніка Лук'яненко, яка «засвітилася» в популярному серіалі «Школа» (2018).

Сюжет. Красуня Клара у фіолетовій сукні (ззовні схожа на подорослішалу героїню популярного американського анімаційного серіалу «Софія Прекрасна») живе в дерев'яному будиночку посеред лісу з трьома мавпочками. Героїня страждає на амнезію: з невідомої причини вона, як типовий персонаж мексиканського серіалу, не пам'ятає, хто вона, звідки і як сюди потрапила.

Гриф, що летить поруч, упускає яйце, і воно падає в річку. Його знаходять на березі наша Клара і парочка «випадкових перехожих»: буркотливий гном Альфред і Єнот-психоаналітик – володар легко вгадуваного німецького акценту. З яйця вилуплюється симпатичний Дракончик. Уся компанія намагається розібратися, що це за таємнича істота.

Зрештою вони отримують вказівку-відповідь: малюка треба повернути в Країну Драконів, звідки він родом. Різні подорожні пригоди і складають зміст стрічки.

Аналогії з Україною. Єнот якось зауважив: «Багато працювати – шкідливо для здоров'я», і мавпочки просто культивують цю тезу. Одного разу вони вирішили скасувати свою роботу по дому, оголосивши Кларі страйк і висунувши вимогу: збільшити порції на півбанана. У результаті вони домоглися свободи і ... спалили хату: в пам'ять надовго врізається панорама палаючого будинку на тлі фіолетового неба.

Більш того, коли мавпочки вирушили на пошуки господині (вона з Єнотом і Альфредом пішла шукати батьківщину Дракончика, залишивши господарство на приматів), щоб повідомити їй дуже неприємну новину, то дорогою знайшли банановий гай, де ці жадані плоди росли у величезній кількості. І тут наших мавпочок підвела жадібність: вони так довго нагинали гігантське гроно, що гілка зламалася – і мавпочок віднесло на ній вниз по річці. Складно сказати, наскільки універсально виглядають ці епізоди для міжнародної аудиторії, але для нашої – цілком впізнавано.

Сама Клара нагадує Україну: вона чарівно красива, у неї є якийсь манускрипт і амулет, але не вистачає «сертифіката феї» для остаточної самоідентифікації. І чоловіків, гідних нашої героїні – немає, навколо неї – лише тварини і гноми.

Один чолов’яга на весь мульт – це Злий Чаклун, який і є причиною багатьох проблем Клари. Але при тому, що дівчина володіє незвичайним арсеналом бойових прийомів – у сутичці з ним автори вважали за краще «просте» рішення: коли злодій стояв на краю прірви, йому на ніс сів комар, на якого раптово накинулася пташка, порушивши рівновагу супостата.

Вельми підозріла особа – Гном-Шинкар – занадто очевидно нагадує одіозного (вже покійного) російського теле- і радіоведучого Романа Трахтенберга. В останнього була настільки рідкісна і пам'ятна зовнішність, що складно повірити у випадковий збіг. З огляду на те, що ведучий програми «Гроші не пахнуть» був фігурою колоритною – цю схожість теж можна віднести до вдалих режисерських знахідок.

Міст у мультфільмі, який «може пустити тріщину, якщо по ньому коник пройде» – відразу викликав асоціації з новим київським мостом «зі скла». «Та все нормально! Ідіть», – вигукує Гном з інтонацією столичного мера Віталія Кличка.

Плюси фільму. До безперечних переваг мультфільму можна віднести візуальний ряд – це образ рожево-блакитного Дракончика-симпатяги і чарівної Клари, яка після падіння в річку стала виглядати ще привабливіше.

Антураж: скелі, водоспади, квіткові луки – все це на великому екрані виглядало відмінно. Технічний рівень – на висоті!

Мінуси стрічки. Вистачає запозичень. Мавпочки відрізняються між собою габаритами, як козаки з культового мультсеріалу Володимира Дахна: висока, товста і маленька.

Клара часто загрожує перетворити когось на жабу. Це цитата з фільму «Звичайне диво»: «А я чоловікові скажу – він вас на жабу перетворить». Ні чоловіка, ні нареченого у Клари немає, є тільки ворог – Злий Чаклун. І в ньому криється один з найбільших недоліків сценарію: в чому конкретно полягає його жахлива місія – незрозуміло. Він збирається «занурити світ у темряву», знебарвити його (заяложена в різних казках тема – починаючи з шедеврального мульта «Бітлз: Жовтий підводний човен» 1968 року), перетворивши на сірий. Чомусь поки Чаклун обмежився лише Місячним Містом. А в місці, де жила Клара, – зашкалює яскравість кольорів. Чаклун паскудить вибірково?

При тому, що жарти в основному пристойного рівня (на кшталт такого діалогу Клари з Чаклуном: «Ти найбільше зло!?» – «Ні. Але найбільше зло буде мною задоволене»), сюжет просідає через занадто абстрактний характер злодіянь негативних героїв. Наприклад, у «Викраденій принцесі» маніяк-естет Чорномор вкрадених дівчат перетворював на статуї – це дійсно страшно. Мабуть, одного заокеанського скрипт-доктора замало для нашої повнометражної картини. Місцеві творчі групи традиційно не надто сильні в горизонтальній розробці сюжету на тлі вражаючих поетичних знахідок.

Враження Mind

Загалом гідне анімаційне творіння: діти та дорослі часто сміялися на сеансі. Але через сюжетні непорозуміння і запозичення вдруге дивитися цей фільм бажання навряд чи виникне.