Російський опозиційний політик, антикорупціонер, політв'язень.
Народився 4 червня 1976 року в військовому містечку Бутинь Московської області в родині військового. Батько політика походить з України – колишнє с. Залісся біля Чорнобиля, а родичі досі проживають біля Бородянки та в Переяславі на Київщині.
Здобув юридичну (1998) та фінансову (2001) освіту в росії, проходив піврічну освітню програму в Єльському університеті (США).
Працював юристом, адвокатом, бухгалтером на приватних фірмах, займався бізнесом. Входив до ради директорів державної корпорації «Аерофлот» (2012–2013). Певний час мав частку в сімейному бізнесі – Кобяковській фабриці лозоплетіння.
Політична діяльність
Політичну діяльність розпочав в складі соціал-ліберальної партії «Яблоко» (2004–2007). Популярність здобув у 2008 році як блогер, який викривав корупцію та розкрадання в найбільших державних корпораціях рф, і як юрист, який судився за підзвітність цих компаній акціонерам. У наступні роки Навальний заснував проекти «РосПіл», «РосВибори» і «РосЯма», які розслідували шахарайство в державних закупівлях, на виборах і вимагали ремонту автомобільних доріг.
Навальний був автором лозунга «”Єдина росія” – партія злодіїв і шахраїв», який виник під час виборів у Державну думу 2011 року. Балотувався на виборах мера Москви у вересні 2013 року з результатом 27,24 % голосів.
Навального переслідувала влада за кількома політично мотивованими кримінальними справами. У 2013 році Кіровський обласний суд визнав його винним у розкраданні лісу в держкомпанії «Кіровлєс» і призначив йому умовний термін позбавлення волі. У кінці 2014 року за звинуваченнями в розкраданні та наступній легалізації коштів французької компанії «Ів Роше» Олексій Навальний отримав 3 роки та 6 місяців позбавлення волі умовно, а його брат Олег – стільки ж реального строку. У 2017-му Олексій отримав 5 років умовно в справі «Кіровлєса».
Через непогашену судимість ЦВК відмовила Олексію Навальному в реєстрації як кандидату на вибори президента рф, які відбулися в березні 2018 року. Згодом Європейський суд з прав людини та Верховний суд рф скасували вирок у справі «Кіровлєса».
Фонд боротьби з корупцією
У 2011 році Навальний заснував Фонд боротьби з корупцією – аналітичний центр, який зробив низку гучних розслідувань про незаконне збагачення найвищих федеральних посадовців росії. Зокрема, документальний фільм «Чайка» (5 млн переглядів) 2015 року розповідав про кримінальні зв’язки генпрокурора рф Юрія Чайки та незаконно побудовану бізнес-імперію його родини.
Фільмі «Он вам не Димон» (понад 25 млн переглядів) 2017 року показав корупційну мережу тодішнього прем’єр-міністра рф Дмитра Медведєва, через яку він отримував мільярди рублів від олігархів. Кошти йшли на спорудження маєтків і резиденцій, купівлю яхт та інших предметів розкоші.
У січні 2021-го ФБК випустив розслідування «Дворец для Путина. История самой большой взятки» (понад 129 млн переглядів) про таємну резиденцію російського диктатора на узбережжі Чорного моря оціночною вартістю 1,1 млрд євро.
Політв'язень
20 серпня 2020 року Навального госпіталізували з ознаками отруєння. Лікарі німецької клініки «Шаріте», куди за кілька днів переправили опозиціонера, дійшли висновку, що отрутою був нервово-паралітичний газ «Новичок». Сам політик пов’язав своє отруєння зі вказівкою персонально президента росії володимира путіна.
17 січня 2021 року Навальний повернувся до росії, попри те, що там проти нього висунули нові звинувачення в ухиленні від контролю кримінально-виконавчої інспекції. Прямо в аеропорту Шереметьєво опозиціонера затримали.
2 лютого за рішенням московського міського суду Навальному замінили умовний термін у справі «Ів Роше» на реальні 2 роки та 8 місяців року колонії загального режиму.
Через рік, 22 березня 2022 року, Лефортовський районний суд москви засудив Навального до 9 років в’язниці за звинуваченням у шахрайстві в особливо великих розмірах та неповаги до суду.
4 серпня 2023 року московський міський суд виніс Навальному ще один вирок – 19 років позбавлення волі за «створення екстремістської спільноти, фінансування екстремістської діяльності та заклики до екстремізму в інтернеті».
Олексій Навальний раптово помер 16 лютого 2024 року в колонії «Полярний волк» у Ямало-Ненецькому автономному окрузі. Офіційна причина – «відрив тромбу». Родина та соратники політика розцінюють смерть Навального як убивство.
Ставлення до російсько-української війни
Олексій Навальний визнавав наявність російських військ у війні на сході України й виступав за їх виведення. Однак його позиція щодо Криму була не такою однозначною. З одного боку політик називав анексію півострова у 2014 році незаконною, з іншого – повернення його Україні вважав малоймовірним і пропонував провести місцевий референдум із залученням Євросоюзу. Сумної слави зажив вислів Навального в ефірі «Эхо Москвы» (2015 рік): «Крим – це що, бутерброд із ковбасою, чи що? Його туди-сюди повертати…».
Проте згодом, уже в ув’язненні, Навальний змінив свою думку: різко засудив велике вторгнення російських військ у лютому 2022 року та заявив про потребу визнати кордони України 1991 року.
