Макс Яковер: «Інвестувати в один стартап – небезпечна справа»

Макс Яковер: «Інвестувати в один стартап – небезпечна справа»

CEO та керуючий партнер UNIT.City – про те, як шармом і харизмою вибити частку в проекті, Василя Хмельницького та ЗЕпроект

Цей матеріал також доступний російською

Наше видання продовжує проект Mind Stream – у прямому ефірі на сторінці Facebook ми проводимо інтерв'ю з власниками різноманітних бізнесів і людьми, що відіграють значну роль у різних галузях української економіки. Протягом години ставимо їм питання, які цікавлять читачів і користувачів соцмереж. Мета проекту – дати можливість нашій аудиторії вийти на «прямий зв'язок» з тими, хто задає тон у сучасному діловому полі країни.

Цього разу нашим співрозмовником став CEO і керуючий партнер інноваційного парку UNIT.City, співзасновник технологічного кластера Radar Tech, засновник «Часописа», партнер «Цікавого Києва» Макс Яковер. Він розповів, коли UNIT.City стане прибутковим, чому він не боїться конкурентів, у кого з резидентів парку варто інвестувати і багато іншого.

Макс Яковер: «Инвестировать в один стартап – опасное занятие»
Максим Яковер
Фото: UNIT.City

Про політику

– Що ви думаєте про проект президента «Ліфт»?

– Провокаційне питання. З одного боку, здорово, що є можливість подати свій проект на цю платформу. З іншого – поки не відомо, хто їх оцінює, якими критеріями керуються при відборі, з яких джерел надходитимуть інвестиції, або ж автори ідей повинні прийти зі своїм фінансуванням. Адже якщо у вас є ідея в масштабах міста, а тим паче країни, її реалізація вимагає великого бюджету. Поки багато питань. Оцінювати ефективність «Ліфта» можна буде, коли пройде перший етап відбору, з'являться переможці.

– Тобто ви не подавали своє резюме або ідеї?

– Ні. (Сміється.)

– Яких законодавчих ініціатив вам як інноваційному парку не вистачає?

– Ми підтримуємо робочі відносини з владою міста і прем'єр-міністром, але у нас немає жодних преференцій. Такий парк побудувати складно передусім через обсяг інвестицій. У багатьох країнах подібні проекти підтримують за допомогою пільгових кредитів, пільг на податки, землю, визначених податкових і митних преференцій для наукомістких резидентів. Варіантів безліч. Це не Rocket Science. Все це вже давно практикується на Заході.

Про інвестиції в парк

– Інвестор проекту Василь Хмельницький розповідав, що готовий продати до 50% частки в UNIT.City. Вкласти $200 млн своїх грошей, а $300 млн залучити. Вже знайшли партнера?

– Зараз ми займаємося залученням європейських грошей, досить дешевих і довгих для масштабування UNIT.City.

– В якому банку і на яких умовах?

– Як тільки ми отримаємо кредит (якщо все буде добре) – відразу про це оголосимо.

– Кредит вам потрібен в основному для будівництва житла?

– Житло ми вже почали будувати. У червні – максимум липні оголосимо про початок продажів. В'їжджати можна буде через 1,2–1,6 року.

– Чи можна буде купувати або орендувати квартири нерезидентам UNIT.City?

– Купувати – можна, а орендувати в першій черзі – ні. Сподіваюся, в наступних це стане можливим. Втім, наша аналітика «говорить»: коли запускалися подібні проекти в Прибалтиці, люди, які купували житло, через деякий час починали його здавати.

– Будівництво житла фінансує лише Василь Хмельницький?

– Не тільки. У проекті бере участь девелоперська компанія KAN Ігоря Ніконова.

– Тобто на цей проект у вас достатньо інвестицій і нічого неординарного трапитися не може? Житло буде введене в строк?

– У нас взагалі нічого неординарного не відбувається. (Сміється.) Ми рухаємося за графіком. Цього року запустимо ще два бізнес-кампуси (три попередні вже здані. – Mind) і відкриємо центральну площу. Зробимо дуже красивий арт-об'єкт.

Макс Яковер: «Инвестировать в один стартап – опасное занятие»
Проект центральної площі (5000 кв. м)
Фото: UNIT.City

Про інвестора

– Як ви познайомилися з Василем Хмельницьким?

– За рік до відкриття UNIT.City Василь Іванович запросив мене пообідати, через рік – очолити цей проект. Нас познайомив Дмитро Єрьомін (керуючий партнер UNIT.City).

– Все було так просто: пообідали і стали партнерами? Чому Хмельницький вибрав вас?

– До запрошення я запустив «Часопис» – проект не тільки про інфраструктуру, а й про спільноту, нові сенси. Потім був ВДНГ. Там ми змогли на покинутій території зробити щось нове. Коли Юлія і Олексій Порошенко мене запросили, посипалися звинувачення, що працюю на Петра Порошенка і хочу розікрасти ВДНГ. Відповідально заявляю: якби мене там не було – його точно б розікрали. Зараз вдалося зібрати всі землі, які намагалися розтягнути. А ВДНГ – парк №1 за відвідуваністю. Щорічно туди приходить близько 3 млн гостей.

Напевно, коли робиш такі проекти, інвесторам може бути цікаво з тобою познайомитися.

– Яка у вас частка в UNIT.City?

– Невелика.

– 10%?

– Це не предмет для обговорення. (Сміється.)

– Які KPI поставив перед вами Василь Хмельницький?

– Три основні блоки: побудова бренду, створення екосистеми і фінпоказники.

– Які фінпоказники?

– Вартість, за якою ми здаємо в оренду. У нас довгострокове фінансове планування, бо такі проекти будуються 8–10 років. Особливо коли залучаються кредити, банки виставляють певні вимоги, зокрема й щодо вартості квадратного метра. Команда повинна ці показники виконувати.

– Виконуєте?

– Так.

– UNIT.City дає прибуток?

– Операційно проект стане прибутковим до кінця цього року після того, як ми запустимо ще два бізнес-кампуса. У розрізі повернення інвестицій це довгий проект, який окупається понад вісім років.

Про парк

– Чому варто приєднатися до UNIT.City? Які переваги для резидентів?

– UNIT.City – це екосистема, в якій вже є тисяча студентів, лабораторії, акселеративні програми. Рішення про приєднання залежить від того, чим ви займаєтеся. Якщо ви – стартап, то будете поряд з такими самими проектами всередині спільноти підприємців, з якими можна постійно спілкуватися.

Якщо – корпорація, то ми запрошуємо вас відкрити R&D-центр, щоб вивчати все цікаве, що відбувається на ринку. З нами можна співпрацювати й іншими способами. Деякі корпорації роблять огляди ринків у своїх індустріях. Наприклад, з однією з асоціацій ми зараз аналізуємо, що відбувається в ніші маркетингових технологій.

Якщо ви – освітня ініціатива, ми теж будемо раді вам. Якщо ви дійсно займаєтеся чимось цікавим.

– Наскільки вигідно це співробітництво стартапам і корпораціям? Наші читачі цікавляться, скільки у вас коштує оренда офісу?

– Умови залежать від того, в якому стані ви берете приміщення, скільки робочих місць або квадратних метрів вам потрібно. Вартість робочого місця – близько $250, квадратний метр в новому бізнес-кампусі – близько $20. Може бути дешевше або дорожче.

– Є спеціальні умови для стартапів?

– Можуть бути в «Часописі», якщо там є вільні місця.

– Яка заповнюваність кампусів?

– У бізнес-кампусах, що вже працюють, складно знайти вільні місця. У липні та восени ми відкриємо ще два кампуси на 10 000 і 7000 «квадратів». Зазвичай до моменту запуску 80% площі вже заповнено: підписані договори і є передоплата.

– Там житимуть імениті компанії?

– Так.

– Які?

– Коли запустимо – відразу оголосимо. (Сміється.)

– Чому заморозили будівництво LvivTech.City у Львові? (Цей проект анонсували у 2017 році. Перші об'єкти на території парку повинні були з'явитися в другій половині 2018-го).

– Колеги, які відповідають за цей об'єкт, кажуть, що запуск буде в І кварталі 2020 року. Не відповідаю за цей проект, тому мені складно коментувати, чому терміни змістилися.

Макс Яковер: «Инвестировать в один стартап – опасное занятие»
На території Unit.city
Фото: Unit.city

Про конкурентів

– На Оболоні збираються побудувати IT-парк Generation, схожий на UNIT.City. Це проект Василя Хмельницького?

– Думаю, що ні. Чий – не знаю.

– Чи побоюєтеся конкуренції від нового гравця?

– Звичайно, ні. Чому? Коли сім років тому я відкрив «Часопис», це був незрозумілий для багатьох проект. Але через рік-півтора нас почали масово копіювати. Зараз у Києві близько сотні коворкінгів і чимало по Україні. Ми запустили цей ринок.

На старті UNIT.City говорив інвестору: «Нас копіюватимуть». Наскільки знаю, зараз кожне друге місто хоче побудувати свій маленький UNIT.City. Це дуже здорово. І неминуче. Найголовніше, щоб засновники розуміли, за рахунок чого зростає наш проект. Він не про квадратні метри. Побудувати будинок – не складно. Складно наповнити його сенсом. Це найцікавіше, над чим потрібно попрацювати.

– В яких містах незабаром будуть копії UNIT.City?

– Не знаю. Але точно варто будувати у Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі. По-перше, там вже є достатня кількість IT-фахівців і хлопців, які працюють в креативних індустріях. По-друге, якщо подивитися на карту розташованих в Україні міжнародних R&D-центрів, то 50% знаходяться в Києві, а решта розкидані по цих чотирьох містах. У всіх інших обласних центрах по одному-два R&D-центри. Карта дуже наочно демонструє, де є центри знань і відповідні бази. Ось туди і треба йти з інфраструктурою.

– Копії відтягнуть ваших клієнтів.

– Або створять нових. (Сміється.)

Про інвестиції в стартапи

– В який з ваших стартапів-резидентів ви б порадили інвестувати?

– Класне запитання. Але відповісти на нього не можу: якщо назву хоча б парочку, образяться всі інші.

– Хоча б нішу назвіть.

– Питання не в ніші, а в команді. Точніше в тому, який шлях вона подолала, чи є продажі, як росте бізнес, які й від кого гроші привернули, хто клієнти, на яких ринках працюють. Якщо проаналізувати всі ці фактори – можна вкластися. І може пощастити, адже 97% стартапів – неуспішні. Тому вкладати в один – небезпечна справа. Якщо зробив один постріл у мішень – можеш промахнутися. Зазвичай фонди інвестують у безліч. Працює математика великих чисел: невеликий відсоток вистрілює і компенсує витрати.

– Тобто радите інвестувати в усіх резидентів UNIT.City?

– Ні. Такого не говорив. (Сміється.)

– Ви б особисто вклали у своїх?

– Якби у мене було багато грошей, виділив би з них невелику суму і почав інвестувати. Серед іншого – й у наших резидентів.

Про освіту

– Ви працюєте з вишами? Чи є у вас програми для студентів?

– У нас є свій інститут UNIT Factory. Також на території працює компанія uData, яка готує дата-сайєнтистів. А з вишами працюємо не багато. Хочемо більше, наприклад, з КПІ.

– Які умови вступу до UNIT Factory?

– Для початку потрібно скласти тести на логіку і пам'ять. У разі їх успішного проходження вас запросять до відбірного басейну, який триває до місяця. Це напружений період: практично без вихідних по 12 годин на день. Якщо подужаєте, вас запросять на програму. Вона безкоштовна. Триває до трьох років.

– У договорі немає підводних каменів?

– Ні. Після навчання потрібно пропрацювати в країні три роки.

– Кажуть, у договорі студенти зобов'язуються пройти всю програму. Якщо не доучуються, будуть зобов'язані виплатити компенсацію. Це достовірна інформація?

– Так.

– Студенти погоджуються на такі умови?

– По-моєму, це дуже справедливі умови. Студенти приходять безкоштовно вчитися. Натомість потрібно попрацювати в країні, оскільки приватний інвестор вклав гроші в їхню освіту. Якщо з певних причин студент вирішив припинити навчання, потрібно повернути те, що в нього вклали.

– Уже були прецеденти?

– Так.

– Скільки повертають?

– Невеликі суми.

Макс Яковер: «Инвестировать в один стартап – опасное занятие»
Академія ДТЕК на території Unit.city
Фото: Unit.city

Про інші проекти Яковера

– У 2018 році «Часопис» об'єднався з однією з найбільших європейських мереж коворкінгу rent24. Як зараз просувається цей спільний проект у Європі?

– Добре. «Часопис» отримав фінансовий ресурс для розвитку в країнах Центральної та Східної Європи. Уже уклали одну угоду (підписали зобов'язання з обох сторін) у Польщі. У 2021 році запуск першого проекту. У планах ще один.

– Кажуть, у проекті з rent24 ви вкладаєте свої знання і вміння, а вони – гроші. Це достовірна інформація?

– Так.

– Відмінні умови. Як вам вдалося їх пробити?

– Шарм і харизма. (Сміється.)

– І яку частку в проекті ви отримали за шарм і харизму?

– Не можу розкривати. Підписав купу документів, за якими про угоду майже нічого не можу говорити. Можу тільки сказати, що операційно не керую цим проектом. У мене є чудова команда.

– І все ж незрозуміло, чому найбільша компанія, яка чудово розбирається в ринку, дає частку іноземцю за знання та вміння.

– Все просто. Великій компанії з великими амбіціями, бажанням рости на багатьох ринках одночасно і фінансовим ресурсом може не вистачати людей. Вона або набирає співробітників, або залучає проекти, які вміють це робити. Таким чином, зростає швидше.

– Де складніше просувати коворкінг: в Україні чи Європі?

– Для створення коворкінгу потрібно знайти $500–1000 за кожен квадратний метр. Умовно $2 млн за 2000 «квадратів». Це немаленька сума, особливо для України. В Європі хороші умови роботи з девелоперами. Можна підписати 10-річний контракт, і значну частину з цих $2 млн вкладуть девелопери. В Україні це майже неможливо.

– Чому?

– Інші умови кредитування. Там дешеві ресурси. Вони можуть працювати в довгу, розтягувати окупність до 15 років. Коли ставка 2% – можна так працювати. Коли ж 10% – ні.

– Але в Європі, напевно, більш насичений ринок?

– Так. Але з іншого боку – ціни на послуги вище. Все балансується. (Сміється.)

Про особисте

– Ви багато читаєте. Яка з останніх книг вразила? Яка категорично не сподобалася і чому?

– Це моє «улюблене» питання. Зазвичай на нього не відповідаю. Вважаю, що кожному з нас, залежно від того, чим ми займаємося і чого нам не вистачає, потрібно читати різне. Наприклад, багато хто стежить за тим, що читає Білл Гейтс. Чи допоможе вам читання цих книг? Це точно буде корисно. Але це його рівень.

Останні дві прочитані й уподобані книги: «Стимули. Парадокси. Провали. Місто очима економістів» Олексія Беляніна і «Міста для людей» Яна Гейла. Обидві книги актуальні для мене, бо я створюю UNIT.City.

А найнудніша книга, яку прочитав у житті, – «Принципи. Життя і робота» Рея Даліо. Це товстенна методичка, збірка порад, які все знають, але ніхто ними не користується.

– У вас зараз є час читати?

– Так. Багато аудіокниг слухаю в машині (півтори години на день) і намагаюся читати ввечері.

– Чи стикаєтеся з вигоранням на роботі? Як боретеся?

– Не знаю, що таке вигоряння. Люди, які знають, кажуть: найважливіший рецепт від вигорання – займатися тим, що подобається, добре їсти, більше спати, займатися спортом і багато делегувати. Намагаюся дотримуватися цих порад.

– Не страшно делегувати?

– Варіантів немає. (Сміється.)

– Були випадки, коли пошкодували про делегування?

– Якщо ти хочеш побудувати щось велике – без команди нічого не вийде. Мені щастить: знаходжу людей, які у своїх сферах розбираються краще за мене.

Бліц-інтерв'ю

– Який з проектів особисто вам приносить більше доходів: UNIT.City або «Часопис»?

– Зараз UNIT.City. «Часопис» все, що заробляє, реінвестує в розвиток. Дивідендів засновникам не виплачує.

– Хто для вас більш довгоочікуваний резидент: Apple або Google?

– Будемо раді обом, хто захоче відкрити R&D в UNIT.City.

– Куди б ви вклали особисті гроші: у фінтех або агрітех?

– У того, хто має великі продажі. Сфера неважлива. У агрітех – хороші перспективи в Україні. У агрокомпаній немає варіантів: усі вони переходитимуть на використання технологій.

– Що вигідніше для UNIT.City: оренда за квадратний метр або за робоче місце?

– Перше. Не потрібно вкладати додаткові інвестиції в ремонт.

– А для команд?

– Залежить від розміру компанії. Якщо маленька – тільки робочі місця.

– Шукати інвесторів ефективніше в Україні або Польщі?

– Скрізь.

– А реально знайти?

– Залежить від стадії. Якщо стартап хоче залучити інвестиції на ранній стадії – в Україні мало фондів, які можуть у цьому допомогти. Водночас багато польських фондів зараз дивляться на український ринок.

А на пізній стадії в Україні є чимало фондів, з якими можна поговорити. Але краще дивитися на весь світ. І залучати інвестиції з оглядом на те, де стартап підніматиме наступний раунд, чи отримає він додаткову цінність: експертизу, контакти, допомога в продажах.

– АI – загроза чи ні?

– Філософське питання. У найближчій перспективі – ні. АI розвиватиметься у вузьких нішах. Надалі всю працю, яку легко алгоритмизувати, буде автоматизовано. Тому якщо ви займаєтеся тим, що можна легко описати, швидше за все, протягом 5–6 років такої роботи стане менше. Простіше кажучи, якщо ви робите щось неунікальне – треба розвиватися.

– Якщо вибиратимете компанію, з ким провести відпустку, то віддасте перевагу Василю Хмельницькому або стартаперам?

– Некоректне запитання. Звичайно, Василю Хмельницькому. У Василя Івановича величезний життєвий досвід. Ми їздимо з ним в освітні поїздки приблизно два рази на рік. Дивимося, що відбувається в Долині, Ізраїлі, Європі, Китаї, Південній Кореї. Це завжди дуже цікаво. Бо з позиції свого досвіду він по-іншому дивиться на бізнес, події. А мені дуже корисно виходити за рамки свого кола.

– Що з побаченого зацікавило?

– Дивлюся на драйвери зростання технопарків, що є їхім наповненням, на підставі якого ядра вони будуються (освіти, фондів, стартапів), як вони фінансуються. Майже ніде у світі ми не бачили інноваційних екосистем, які приватний бізнес робив без зовнішньої допомоги від міста або країни.

– Натякаєте, що UNIT.City – єдиний у світі парк, який відбувся самостійно?

– Ні. Але у світі таких лише 14%.

– Ви зверталися по допомогу до влади Києва, уряду України?

– Ні.

– Чому?

– Занадто турбулентна середа.

– У що «вкладаєте» вільний час: у читання книг або перегляд відео?

– У дітей.

– Яку мову порадили б вчити зі школи: англійську чи китайську?

– Першу, бо китайці теж вчать англійську.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті