«Солом’янські котики»: історія одного волонтерського штабу, або Як бути корисним з першого дня війни

«Солом’янські котики»: історія одного волонтерського штабу, або Як бути корисним з першого дня війни

Чому допомога іншим – найдієвіша психологічна терапія

Повномасштабне вторгнення росії в Україну кардинально змінило життя кожного з нас. Психологи говорять про те, що в такий екстремальний період як війна у людини зазвичай формуються три первинні реакції – «бий», «біжи» або «завмри». Проте українці, здається, додали до цього списку ще одну природню відповідь – «допомагай».

Волонтерська організація «Солом’янські котики» запрацювала у Києві з першого ж дня війни та допомагала практично всім: військовим, бійцям ТрО, лікарям, малозабезпеченим і цивільним із зон активних бойових дій.

Mind поспілкувався з актором, телеведучим і народним депутатом Романом Грищуком, приймальня якого стала хабом для «котиків», та з’ясував деталі їхньої роботи, роль у ній бізнесу та плани волонтерів на майбутнє.

Як вдалося так швидко організувати роботу

За декілька днів до повномасштабного вторгнення рф Роман Грищук і депутатка Київради Ксенія Семенова, які мають у Солом’янському районі спільну громадську приймальню, зібрали свої команди та проговорили з ними конкретний порядок дій. Серед іншого домовились у разі початку збройного наступу ворога зібратися у приймальні, а вже далі вирішувати, що робити.

Так і сталося. 24 лютого зібралися і вирішили волонтерити. Спочатку основу штабу становили ті, хто працював у команді депутатів та був дотичний до їхніх громадських проєктів, але дуже швидко рух набрав обертів.

«Наша команда з основи дуже сильно розрослася, тому що приєдналися друзі друзів, студенти КПІ та Національного авіаційного університету, які тут поруч знаходяться, долучилися місцеві жителі. І ось так ця ініціатива на базі наших приймалень переродилася у великий волонтерський рух, що дістав назву «Солом’янські котики», і який почав працювати з першого дня війни», – розповідає нардеп.

Напрямки допомоги

Хоча фокус уваги «Солом’янських котиків» на початку був на Солом’янському районі, допомагали волонтери майже всім та закривали потреби практично за усіма напрямками.

«[Сфера діяльності штабу включала] від доставки продуктів соціально незахищеним до забезпечення шкарпетками ТрО, пошуку бронежилетів і тепловізорів, вивозу людей з Ірпеня, коли потрібно було; транспортування до вокзалу, коли не працювали навіть служби таксі», – перераховує Роман Грищук.

Допомагав штаб, за його словами, і лікарям. «Вони з першого ж дня війни як оселились в лікарнях, так майже і не виїжджали додому, тобто уже в воєнному стані працювали. Їх так само потрібно було забезпечувати харчуванням, гігієнічними засобами і ліками», – пояснює нардеп.

Звідки у «котиків» ресурси

Три основних джерела допомоги волонтерського штабу – донати (пожертви), гуманітарка та ресурси бізнесу.

«Гуманітарну допомогу сюди надсилали із Заходу України. Ми працювали, як хаб: на вокзалі її приймали і сюди привозили», – розповідає співрозмовник Mind.

Щодо бізнесу, то підприємці зокрема допомагали із харчуванням. Тому «Солом’янським котикам» вдавалось організовувати в Києві харчування для соціально незахищених осіб у дні, коли взагалі ще нічого в столиці не працювало. «Деякі підприємці казали: дивіться, у нас є порції, ми готові годувати людей», – згадує Роман Грищук.

Окремі компанії, наприклад, Intertop чи «Епіцентр», за словами нардепа, просто відкривали магазини чи склади і пропонували: «Беріть, що треба, використовуйте».

Про взаємодію волонтерів

На запитання, чи «Печерські котики» – філія «Солом’янських», співрозмовник Mind пояснює, що це абсолютно окремі волонтерські організації. За його словами, також є цілком самостійні «Львівські котики» й «Чернівецькі котики», однак всі вони співпрацюють.

«Є велика кількість волонтерських організацій і волонтерських центрів, з якими іде постійна співпраця. Або вони нам щось передають, або ми працюємо для них як розвантажувальний хаб між деякими містами. Тобто співпраця є з усіма. У когось чогось більше – він нам передав, у когось є потреба, а воно є у нас в хабі – ми передали», – описує робочі процеси Роман Грищук.

Нардеп додає, що штаб взаємодіє не лише з командами, а й з окремими волонтерами.

Про терапевтичну силу допомоги

Роман Грищук розповідає, що після спілкування з волонтерами в штабі зрозумів: те, що люди працювали з перших днів війни, допомагали іншим – дало змогу пережити складні часи й адаптуватися передовсім їм самим.

«Набагато простіше переносити це все, коли ти в роботі, ніж коли лише сидиш вдома і читаєш стрічку новин. Це нестерпно психологічно. І тому людям просто потрібна була робота», – пояснює нардеп.

За його словами, в перші тижні війни «Солом’янські котики» брали у волонтери всіх, хто хотів долучитися. Робили це не тому, що не вистачало рук, а щоб якомога більше людей могли між собою спілкуватись та бути задіяними.

«Люди могли, умовно, переставити мішок з одного місця на інше, і їм психологічно ставало легше. Тому тут збиралася неймовірна кількість людей, і неймовірні люди в принципі. Їм потрібна була підтримка і відчути себе корисними», – ділиться Роман Грищук.

Майбутнє «котиків» й тактична медицина

Після провалу рашистського плану із захоплення Києва та втечі армії рф з північного напрямку столиця поступово оживає. З кожним днем відновлює роботу все більше підприємців, магазинів, аптек, не припиняються виплати пенсій та налагоджується мережа соціальної допомоги. У зв’язку з цим змінюється і робота «Солом’янських котиків».

«Той вид діяльності, яким ми займалися на початку війни, зараз був би недоречним», – пояснює Роман Грищук.

За словами нардепа, волонтерський штаб відтепер зосередиться на забезпеченні якісними аптечками Збройних сил України і Територіальної оборони та проведенні навчань із тактичної медицини.

«Задачі такі: щоб кожен український воїн міг надати медичну допомогу, перш за все, собі; щоб в нього було, чим надати медичну допомогу; щоб у нього був якісний турнікет, який не підведе в критичний момент», – пояснює він.

Роман Грищук також вважає, що навичками з тактичної медицини має володіти кожна доросла людина в Україні.

«Я думаю, що ми переможемо швидко, скоро, до кінця цього року. Проте загроза з боку росії буде завжди. Тому ми маємо до цього готувати себе, ми маємо до цього готувати наших дітей, ми маємо до цього готувати нашу країну», – підсумовує він.

Зазначимо, що в середині квітня «Солом’янські котики» зареєстрували свою організацію як благодійний фонд. Як зазначили волонтери у Facebook, офіційна реєстрація допоможе їм «отримувати гранти, вибудовувати довіру та розвивати партнерства». У фокусі новоствореного БФ буде медицина і техніка для військових.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло