«Добробут» втратив більшість доходу, але безоплатно лікує українців у війну

Через війну ринок приватної медицини в Україні скоротився в 3–4 рази, а деякі дрібні клініки на початку вторгнення рф взагалі закрились і досі не працюють.

Незважаючи на складний стан у галузі, одній із найбільших вітчизняних медичних мереж «Добробут» вдалося не лише не зачинитися, а й поступово відновити роботу майже всіх своїх поліклінік і попри втрату левової частки доходу зберегти ядро команди та надати безоплатні медпослуги понад 20 000 пацієнтів.

Mind поспілкувався із генеральним директором компанії Вадимом Шекманом і з’ясував, як «Добробуту» вдається лікувати українців безоплатно і залишатися на плаву, до чого тут американські благодійні фонди, а також наскільки змінився формат роботи мережі за останні місяці та як війна вплине на здоров’я нації.

Початок війни й американський паспорт

Топменеджер був одним із тих, хто вірив у повномасштабне вторгнення рф. Прокинувшись 24 лютого близько 4 ранку і побачивши звернення путіна, одразу зрозумів, що війна, ймовірність якої обговорювалась останні місяці, стала реальністю.

Вадим Шекман – громадянин США, проте попри додаткові ризики через це і змогу безперешкодно перетнути кордон, вирішив не полишати Київ та свою команду в складні часи.

«Для мене, напевне, були якісь реперні точки. Якби, не дай бог, Київ був захоплений, то, мабуть, для мене це означало би від’їзд. Але поки Україна живе і бореться, я не бачу для себе можливості поїхати», – додає топменеджер.

«Мало хто очікував, що будуть бомбити Київ»

Команда «Добробуту» готувалася до воєнних дій на території України. Зокрема, купувала додаткове пальне для генератора і засоби комунікації, побоюючись, що електрика та зв’язок можуть зникнути в перші дні вторгнення.

Частина з того, що передбачала компанія, справдилася, частина – ні. «Мало хто очікував, що насправді будуть бомбити Київ, так? Тобто ми від самого початку спланували, що будемо робити, якщо це станеться. І, напевне, більшою мірою виконували те, що було в цьому плані», – згадує Вадим Шекман. 

Операції зупинили, а захисників почали лікувати безкоштовно

Причинами тимчасового «згортання» мережі в перші дні війни, крім наступу ворога на Київщину, стали також обмеження в пересуванні персоналу, значне зниження попиту на некритичні медичні послуги та те, що частина лікарів компанії пішла на фронт.

«Ніхто не розумів рівень того, що відбуватиметься, тому планові операції перестали бути важливим аспектом. Ми їх зупинили. Залишились ургентні випадки, швидка допомога і термінові операції», – пояснює Вадим Шекман.

Ще до початку війни у «Добробуті» вирішили будь-що не зачинятися та безкоштовно приймати й лікувати бійців Збройних сил, Територіальної оборони та поранених внаслідок бойових дій. Мережа хотіла продовжувати бути для людей місцем, де вони зможуть отримати медичну допомогу, адже з початком війни кількість працюючих медзакладів у Києві залишилась доволі обмеженою.

Лікарі пішли на фронт, виїхали або «поселились» у госпіталі

До повномасштабного вторгнення у мережі працювало понад 3000 співробітників. Близько 80 працівників «Добробуту» з початком війни служать в ЗСУ й ТрО, майже 130 – виїхали за кордон. Багато хто зі співробітників евакуювався на захід України.

Практично все ядро команди, за словами топменеджера, залишилось, а завдяки «розкоші великої мережі» зі значною кількістю лікарів не було жодного напрямку, за яким «Добробут» припинив би надавати послуги.

Водночас попит впав майже утричі, порівняно з довоєнним, тому компанії довелось урізати витрати, в тому числі зарплатні, та призупинити трудові договори приблизно з 20% персоналу. «Це таке тяжке рішення насправді, тому що ми завжди росли і йшли вперед. І зазвичай для нас завжди було актуальним питання наймання нових співробітників, де знайти хороших, які відповідають нашим цінностям, з якими можна працювати і рухатись уперед», – зізнається співрозмовник Mind.

Відновлення мережі та нові лікарні на заході

До війни у «Добробуту» було 20 медцентрів, зокрема два госпіталі, а також служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки у Києві й області. Госпіталь на проспекті Миколи Бажана, де був ковідний стаціонар, перебував на ремонті й готувався до відкриття у квітні, але наразі його відновлення відкладається як мінімум до осені.

Медична мережа, яка з початком вторгнення рф скоротилась до єдиного госпіталя і поліклініки на Іздиковських, почала поступово відновлюватись із березня. Зараз у «Добробуту» відкрито 17 поліклінік, включаючи дві нові – у Львові та Івано-Франківську, що запрацювали із середини квітня.

«Знаєте, це було рішення того періоду, коли багато киян виїхало на захід України, також там опинилися й наші лікарі. І нам хотілось відкрити клініки там, де наш медперсонал, щоб дати їм можливість працювати, і там, де наші пацієнти, щоб у них була можливість звернутися до нас за медичною допомогою», – розповідає Вадим Шекман.

У середині травня «Добробут» відновив роботу відділення допоміжних репродуктивних технологій.

Клініка в Ірпені пережила окупантів

Вцілілу поліклініку в Ірпені топменеджер називає подарунком. «Коли на Київщині йшли бої, ми для себе її «списали». А коли Ірпінь був звільнений і ми отримали перше відео, це був такий подарунок насправді: якимось дивом вона практично не була пошкоджена», – ділиться він.

Відкрити медзаклад для амбулаторного прийому вдалося буквально одразу, протягом тижня після звільнення Ірпеня. «Ми відкривали клініку, коли ще не було зв’язку й електрики, ми працювали без опалення, зі світлом від генератора. Але це була просто необхідність, тому що на той момент в Ірпені ще не працювали жодні інші медзаклади», – згадує топменеджер.

Залучення допомоги одразу від п’яти благодійних фондів

З початком війни бізнес-складова успішної комерційної мережі, за словами Вадима Шекмана, «зникла». У компанії на перший план вийшли інші цілі: допомогти якомога більшій кількості пацієнтів та по максимуму зберегти команду.

У березні в мережі працювало близько 10% всіх лікарів, послуги вже тоді надавалися частково безкоштовно, і «Добробут» зазнавав фінансових збитків. Тоді в компанії й виникла ідея: зробити соціальні проєкти на базі своїх медичних потужностей і звернутись до благодійних організацій за фінансуванням.

«Ми звернулися до міжнародних фондів і сказали, що хотіли би надавати медичні послуги на безоплатній основі й нам потрібно лише покрити наші витрати, про прибуток не йдеться. Ми повністю «біла» прозора компанія, тобто нам легко показати нашу звітність», – згадує топменеджер.

«Я був шокований, тому що від першого дзвінка до того моменту, коли ми насправді отримали ці перші гроші, пройшло лише два тижні. У світі благодійності, грантів це насправді якийсь нечувано короткий час», – підкреслює гендиректор.

Якою є модель роботи з донорськими коштами?

Загалом від усіх п’яти благодійних фондів станом на початок липня «Добробут» отримав близько 30 млн грн. Усі донорські кошти пішли на оплату комунальних послуг, витратних матеріалів і зарплати співробітникам.

У перший час, коли багато логістичних ланцюжків було зруйновано, фонди допомагали в тому числі медпрепаратами та витратними матеріалами. Надлишкову гуманітарну допомогу компанія перерозподіляла далі, безкоштовно віддаючи її державним і приватним медичним організаціям.

Ще понад 13 млн грн мережа зібрала через власний БФ «Фундація Добробут», який розпочав роботу 1 березня 2022 року. Ці гроші компанія витратила на надання медичної допомоги бійцям ЗСУ, пораненим внаслідок бойових дій, та на видання ліків і усілякі гуманітарні потреби для різних груп населення.

Така ж модель співпраці з Direct Relief та International Medical Corps, за допомогою яких мережа відновила роботу поліклінік в Ірпені та Броварах, де надавала безоплатні медичні послуги пацієнтам.

«З донорами треба говорити про підтримку української економіки»

Топменеджер наголошує, що продовжує спілкуватися з різними благодійними організаціями з приводу їх залучення, бо окрім збереження команди та допомоги пацієнтам компанія прагне до ще однієї мети: підтримати українську економіку під час війни. Він вважає, що про це треба відкрито говорити із міжнародними донорами.

«Дуже часто в таких ситуаціях зарубіжні організації привозять мобільний госпіталь з волонтерами, лікарями. Але це в українській історії взагалі не ефективно, бо в нас уже є достатньо розвинена медична система, є свої лікарі, медсестри й інший персонал, готовий працювати. Тобто найефективніше рішення – допомогти українському медзакладу надавати послуги замість того, щоб привозити мобільний госпіталь з-за кордону», – пояснює Вадим Шекман.

Приватний бізнес, наголошує він, – це не підприємці, а співробітники компаній, підтримувати яких набагато ефективніше через їхніх роботодавців. Так у людей зберігається робота та з’являються гроші, які вони витрачають в Україні.

«Умовно кажучи, якщо дуже довго у якусь країну чи місто привозити безкоштовний хліб, то рано чи пізно там зникнуть булочні, млини, фермери, які вирощують зерно. І потім відновитися вже буде неможливо. Бо в країні не буде системи чи ланцюжка, який виготовлятиме хліб. Те саме відбувається в медицині та будь-якій іншій індустрії. Тому я великий прихильник того, що в країнах з розвиненою інфраструктурою – такою, якою є Україна, – найбільш ефективна допомога відбувається через залучення внутрішніх ресурсів, компаній і співробітників, які працюють в країні», – пояснює Вадим Шекман.

Кому і яку допомогу «Добробут» надає безоплатно

З березня і на початок липня мережа надала безкоштовні медичні послуги більш ніж 20 000 пацієнтів. Ця цифра включає як тих, хто отримав стаціонарну хірургічну допомогу в Києві, так і тих, хто звернувся амбулаторно до поліклінік у Ірпені та Броварах. 

Безоплатно з перших днів війни «Добробут» надає ургентну медичну допомогу захисникам України та пораненим внаслідок бойових дій цивільним. З 1 квітня безкоштовними для пацієнтів також стали планові та ургентні операції й госпіталізації, а також ургентна допомога в приймальному відділенні.

На самому початку вторгнення рф «Добробут» надавав безоплатну допомогу не вибірково, а усім, хто звертався до клініки. Зараз ця концепція удосконалюється. «Напевне, це не зовсім справедливо. Але зрозуміло, що допомоги на всіх не вистачить, тому хочеться все-таки надавати її тим, хто дійсно потребує. Є люди в різному фінансовому становищі, тому це чесно, якщо ті люди, які мають змогу оплатити свою медичну допомогу, оплачують її», – зауважує топменеджер.

Кількість клієнтів зменшилась, а портрет пацієнта змінився

На початку війни потік пацієнтів «Добробуту» скоротився більш ніж у 20 разів. Якщо в лютому 2022-го за послугами мережі звернулось 55 000 людей, то в березні, коли працював лише один медичний центр мережі, – 2500. У квітні, після відновлення роботи деяких поліклінік «Добробуту», ситуація покращилась, і цей показник зріс до 9200 клієнтів (тобто у шість разів менше за довоєнний).

«Це насправді природньо. Бо велика кількість сімей із дітьми виїхала, відповідно, педіатрія постраждала, напевно, найбільше з точки зору кількості пацієнтів. До того ж достатньо багато людей менше думають про своє здоров’я зараз, про якісь планові речі, про свої хронічні захворювання, і в основному звертаються за ургентною допомогою, з тим, що от треба прямо тут і зараз», – пояснює Вадим Шекман.

Щодо портрету пацієнта, то він теж змінився. До війни клієнтами «Добробуту» були люди різного віку – починаючи від новонароджених і закінчуючи літніми людьми, про яких дбала патронатна служба мережі. Через те, що скоротилася кількість дітей серед пацієнтів компанії (на 9%), середній вік її клієнта трохи збільшився.

До яких лікарів найчастіше звертаються під час війни?

Структура запитів на послуги спеціалістів з війною також змінилася. За результатами червня найбільш затребуваними серед дорослих пацієнтів стали консультації акушера-гінеколога (11% проти «довоєнних» 6%), зросла частка звернень до невропатологів (11% проти 7%) та урологів (7% проти 4%).

У дітей лідером серед фахівців залишається лікар-педіатр і почастішали звернення до неврологів (6% проти 3%).

Надання меддопомоги загалом змістилось більше в бік ургентної та життєво необхідної, а також вищим попитом користуються саме медичні послуги, а не, скажімо, доглядові. Наприклад, до центру косметології та дерматології мережі клієнти частіше звертаються по послуги дерматології, а не косметології.

Ринок приватної медицини скоротився у 3–4 рази

Серед великих операторів на ринку приватної медицини попит впав у 3–4 рази. Деякі дрібні клініки закрились на початку війни і досі не відкриваються. «Якщо там працювало 1–2 лікарі й вони кудись поїхали, то вона, відповідно, і не працює», – пояснює топменеджер і додає, що «Добробут» роботу не припиняв.

Вадим Шекман вважає, що залежно від того, як довго триватиме війна і в якому економічному становищі знаходитиметься Україна, певна кількість маленьких приватних клінік не витримає і закриється остаточно. Великі оператори, на його думку, продовжать роботу.

Підтримати приватні клініки і таким чином забезпечити доступ якомога більшої кількості пацієнтів до медичних послуг, на переконання топменеджера, могла би держава. За аналогією з тим, як це роблять донори: оплативши роботу лікарів та витратні матеріали.

«Нам не потрібен прибуток, ми готові працювати просто на покритті витрат, які нам допомогли би надавати послуги. Виділити якісь групи, можливо, пацієнтів, для яких не вистачає потужностей чи спеціалістів [у державних лікарнях], які у нас є», – зазначає співрозмовник Mind.

Ціни зростуть, дохід упав, а плани розвитку на паузі

Наразі «Добробут» не змінює цін на послуги, однак через інфляцію та здорожчання пального рано чи пізно зробить це. Вадим Шекман запевняє, що ціни зростуть «на дуже невеликий відсоток», щоб лише покрити збільшення витрат.

До повномасштабного вторгнення компанія планувала йти в регіони, ставати національною мережею. Також «Добробут» мав на меті побудувати великий реабілітаційний центр, зокрема для догляду пацієнтів після інсультів.

Від проєктів розвитку мережа не відмовилась, але відклала їх до закінчення війни. «Акціонери ніколи не виймали дивіденди з компанії, усі дивіденди і доходи завжди спрямовувалися на подальший розвиток, відкриття нових підрозділів, госпіталів, клінік тощо. Плюс ми позичали гроші в банках. Зрозуміло, сьогодні навряд чи якийсь банк дасть гроші на додатковий розвиток. Самі ми також не дуже заробляємо, тому доводиться відкладати проєкти», – розповідає Вадим Шекман.

«Ми, як і раніше, віримо в те, що все ж станемо національним оператором, працюватимемо в усіх великих та середніх містах України, а сьогоднішня війна – це тимчасове ускладнення», – додає він.

Інтернатура й освітні проєкти

У травні «Добробут» відкрив новий набір до інтернатури, у липні оголосив донабір на деякі спеціальності. Сотні студентів подали заявки: попри війну конкурс виявився досить великим – 6–10 людей на місце залежно від спеціальності.

«Ми дуже віримо в те, що ми як госпіталь повинні продовжувати розвивати систему медицини. І «Добробуту» також завжди були потрібні якісно підготовлені лікарі. Ніхто тобі краще не підготує фахівців, ніж ти сам. Інтерни – це майбутнє», – говорить Вадим Шекман.

Інтернатура поки що заочна. Зараз мережа в процесі отримання ліцензії на очну форму. Сама програма є частиною освітнього проєкту «Академія Добробут».

Коли російські війська були близько до Києва, інструктори симуляційного центру «Добробуту» проводили тренінги з надання домедичної та медичної допомоги і зупинки кровотеч. Для військових, волонтерів і вчителів мережа за кошти благодійників і далі проводить безоплатні навчання з меддопомоги в умовах воєнного стану.

Також на компанію вийшли сирійські лікарі, які провели для українських колег тренінги з дитячої травми й онлайн-навчання із сортування пацієнтів в умовах хімічної й біологічної атаки та надання меддопомоги в таких випадках. У партнерстві з ізраїльськими колегами «Академія Добробут» організувала й провела онлайн-лекторій про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), а також – тиждень з обізнаності про мозок в межах щорічної міжнародної ініціативи Brain Awareness Week.

Як війна вплине на здоров’я нації?

На запитання, чи погіршиться стан здоров’я українців через війну, Вадим Шекман відповідає, що, по-перше, ми зіткнемось із хворобами, які напряму асоціюються зі стресом (наприклад, хвороби серця і судин, щитоподібної залози тощо). «У період сильного стресу організм реагує так, що людина менше почувається хворою, ніж є насправді. Потім, коли стрес відпускає, ці всі речі виходять назовні», – пояснює топменеджер.

По-третє, через те, що українці менше звертаються до лікарень, первинна діагностика серйозних захворювань, наприклад в онкології, може відбуватися пізніше. «Чим пізніше вона стається, тим складніше, довше і менш ефективне лікування», – зазначає Вадим Шекман.

Водночас топменеджер сподівається, що українці не стануть надміру заощаджувати на походах до лікарів після війни, незалежно від економічного становища. «Після ковіду і після війни, мабуть, люди починають цінувати своє здоров’я, життя. І, можливо, навпаки, будуть частіше звертатися за превентивними якимись речами, які їм допоможуть подовжити життя і покращити здоров’я», – сподівається він.

Що очікує на медичну сферу і Україну після перемоги?

Пройшовши випробування війною, бізнес, на думку Вадима Шекмана, навчиться бути більш гнучким і адаптивним. Ринок медицини, на його переконання, має стати конкурентним, щоб якість медпослуг в Україні зросла. «Мені хотілося б, щоб люди більше розуміли, що медицина – це не благодійність, а це саме послуга, яку вам надають за ті гроші, які платите або ви напряму, або за вас платить держава. Тобто ви маєте право вимагати більшого», – пояснює співрозмовник Mind.

У державі, вважає топменеджер, після перемоги настане період активного розвитку. «Він, можливо, буде на початку болючим, але в результаті з перспективою приходу до Європейського Союзу, з грошима на відновлення, буде епоха бурхливого відродження», – зазначає він.