Лот. Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Волиньторф» (код за ЄДРПОУ 00426302), за адресою: Волинська обл., Маневицький р-н, с. Прилісне, вул. Сойне, 15.
Що продається. Два заводи комплексу ДП «Волиньторф» - одного з найбільших в Україні підприємств по виробництву торфобрикетів. (До складу ДП «Волиньторф» входять торфозаводи с.Прилісне та у Маневичах Волинської області ЄДРПОУ: 25084009). 109 будівель, споруд та передавальних пристроїв загальною площею понад 21 тис. кв. м.
Працююче підприємство. Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) за період 2020-2022 р. 355 064 тис. грн, в тому числі експортної – 309 тис. грн. Основна номенклатура продукції як для вітчизняного ринку так і на експорт - брикети торфові.
На підприємстві працює 302 людей, а на балансі перебуває 164 транспортні засоби. Також до складу держпідприємства «Волиньторф» входить відокремлений підрозділ «Маневицький торфозавод».
На Волині знаходяться найбільші поклади торфу в Україні.
Спецдозволи. Підприємство має спецдозволи на користування надрами на родовищах «Засвіття Ситнелюк» (на 18 років) і «Сойне» (19 років).
Інформвація ФДМУ: тут.
Аналіз. Волиньторф - підприємство у селі Прилісне Камінь-Каширського району яке займається виробництвом торф’яних (паливних) брикетів, які наразі випускаються в декількох форматах:
- Насипом
- У поліпропіленовій упаковці
- У вакуумній упаковці
- В біг-бег упаковці
Продукція. Щодоби на ДП виробляють майже 200 тонн торфобрикету. Торік на підприємстві видобули орієнтовно 250 тисяч тонн торфу, – за даними директора підприємства Івана Киричика.
Торфобрикети високої енергії згоряння, виготовлені за сучасною технологією з якісного торфу мають ряд виняткових споживчих якостей. ТВЕЗи добре розпалюються і рівномірно довго горять в будь-яких печах і камінах. Покращують горіння вологих дров і вугілля. Одна тонна цього палива еквівалентна по виділенню тепла 4 кубометрам якісних дров. Теплота згоряння одного кілограма даного палива еквівалентна 4,9 КВт-год електричної енергії, що можна порівняти з вугіллям.
Продукція використовується комунальними службами для опалення різних державних структур і житлових будинків.
Фахівці заводу відзначають, що за час повномасштабної війни продаж торфобрикету зріс на третину. Раніше паливо експортували у Польщу, Словаччину, а зараз реалізовують лише в Україні.
Торфобрикет нині в Україні виробляють на п'яти заводах, два з них у складі "Волиньторфу", за даними Суспільного.
Доходи. За даними «Аналітичної довідки про роботу Фонду державного майна України та приватизацію державного майна у І кварталі 2023 року» Волиньторф був серед тих компаній, які забезпечили найбільші прибутки. За вказаний період компанія отримала 7,348 млн грн. - або 21,8 % загальної суми прибутку держпідприємств, вийшовши таким чином на 1 місце списку ФДМУ.
2 місце посів ДП «Морський торговельний порт Усть Дунайськ» із 6,838 млн грн.. Та третьому із результатом 6,723 млн грн опинився ДП «Рівнеторф», який у липні, як писав Mind, продали за 205 млн грн.
Виробничий процес. Торф для переробки заготовляють на спеціальних ділянках з травня до вересня. Процес виробництва торфобрикетів контролюють працівники за спеціальним пультом управління. Після сушки готовий торфобрикет потрапляє на стрічку просто неба, звідки вже надходить на склад готової продукції.
Робота підприємства під час війни. За даними Укрторф з початку воєнної агресії росії в Україну ДП «Волиньторф» працювало в штатному режимі забезпечуючи інфраструктуру регіону і населення паливом та навіть провело капітальний ремонт технологічного обладнання заводів.
Серед існуючих проблем підприємства Укрторф називає недостатність виробничих площ та кадрів, а також проблеми з продовженням спецдозволів.
Незважаючи на проблеми та попри повномасштабну війну підприємство ні на день не припиняло роботу.
По даним на квітень на підприємстві працює 300 людей. З вересня минулого року за словами Івана Киричика. було мобілізовано майже 10% працюючих – на фронт пішли 27 чоловіків. У 2019 році працюючих було більше, 400.
Енергонезалежність. У березні 2023 року на підприємстві встановили промисловий дизель-генератор потужністю 850 кіловатів і вартість п'ять мільйонів гривень. Пристрій дасть можливість безперебійно працювати під час відімкнення електроенергії.
Аспекти:
Дозволи на видобуток та ділянки із торфом. Одна з головних проблем Волиньторфу – проблеми із отриманням дозволів на використання торф’яних родовищ існує мінімум з 2017 року. За даними місцевих ЗМІ представники місцевої ОДА відмовлялися поновлювати договори оренди, мотивуючи свою позицію положеннями Земельного кодексу. На думку представників «Волиньторфу» таким чином «ОДА блокує роботу підприємства», відзначало видання Волинські новини.
У 2018 проблеми продовжувалися. Як писало тоді місцеве видання «Під прицілом» «проблема полягала в тому, що підприємство мало щороку отримувати дозвіл на розробку ділянок багатих торфом. Втім Волинська обласна державна адміністрація необхідних документів не надає. Справа в тому, що ласе підприємство давно знаходиться у сфері інтересів деяких "бізнесменів" і стоїть у списку на приватизацію. Тому не дивно, що "Волиньторф" і партнерські торфозаводи вже 10 років не можуть отримати дозволів на видобуток копалин», наголошувалося у статті.
Відео сюжет на цю тему від місцевого ТРК Аверс можна подивитися тут.
Суперечки навколо приватизації або відмови від неї. Розмови про необхідність або неможливість приватизації точилися з початку 2000х. Підприємство неодноразово то включали у приватизаційні списки, то виключали з них. Ще у 2015 директор «Волиньторфу» Іван Киричик стверджував, що підприємство вже 8 років хочуть виставити на продаж.
У 2013 місцеві жителі виходили на протести проти зміни керівництва і особисто директора Олександра Шульги, перекриваючи міжнародну автотрасу Київ-Ягодин. Робітники просили захисту від рейдерства у нардепа Ігоря Єремеєва, а потім і проти нього. (Чим закінчилася історія – нижче).
Ситуацію ускладнювало й те, що з 2014 по 2017 роки Волинська ОДА не виділила земель для видобутку торфу для ДП «Волиньторф». Торфи горіли, а голова Прилісненької ОТГ Ігор Терещенко звинувачував Волинська ОДА у недбалості і безгосподарності.
У 2018 «Волиньторф» хотіли приватизувати у рамках роздержавлення Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф», але стикнулися із протестами місцевих депутатів. Потім ДП попало у списки об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2016—2017 роках, але голова Волинської ОДА Володимир Гунчик запевнив, що «Волиньторф» не будуть приватизувати – і все це «маячня», (хоча потім цю цитату намагалися спростувати).
Але вже на початку 2018 ДП «Волиньторф» попало у перелік держпідприємств великої і малої приватизації. У червні депутати вже Маневицької районної ради звернулися з проханням до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, народних депутатів від Волинської області виключити ДП «Волиньторф» з переліку. У липні 2018 ДП "Волиньторф" включили до списку, які не підлягають приватизації.
Проте згодом рішення було переглянуто.
У 2019 році вже новий голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко звернувся з листами до Президента і Прем'єр-міністра з проханням виключити державне підприємство "Волиньторф" з переліку об'єктів приватизації.
А наступного 2020 обласні депутати просили передати «Волиньторф» у спільну власність територіальних громад у звернені до КМУ.
Останній (ймовірно) раунд цього протистояння може завершитися незабаром.
Підприємство планували приватизувати ще до кінця 2022 року. Стартова ціна, за інформацією ДП Івана Кирилика, сягала 190 мільйонів грн.
Рік тому, у вересні минулого 2022 року Волинська ОВА наполягала на виключенні "Волиньторфу" з переліку об'єктів на приватизацію. До неї приєдналася й
У листопаді Міністерство Енергетики України ініціювало припинення процедури приватизації державного підприємства "Волиньторф". Але вже у січні 2023-го Уряд ухвалив рішення щодо призупинення приватизації державного підприємства "Волиньторф" та передачу його під управління Міненерго. Але нещодавно ФДМУ повідомив, що ЄМК ДП «Волиньторфу» знову виставляють на торги, хоча дату аукціону ще не опубліковано.
Позиція місцевої влади. Керівництво заводу та місцева влада та громада весь цей час виступають проти приватизації, мотивуючи це можливим підвищенням цін на опалення для людей. Торфяними брикетами, які виготовляє ДП, опалюються будівлі та комунальні підприємства області. Вони наголошують, що майже в усіх закладах бюджетної сфери Волинської області встановлено твердопаливні котли, і це дає змогу відмовитися від споживання природного газу і як наслідок суттєво зекономити кошти, відзначалося на сайті Прилісненської громади. «В разі приватизації підприємства буде створено приватного монополіста, адже іншої альтернативи опалення в області немає. Однозначно буде підвищена ціна на продукцію, адже вартість одиниці теплоти згоряння брикетів торфових в п’ять разів дешевша від одиниці теплоти одержаної від спалювання природного газу».
Корупційний скандал та $750 млн. У квітні 2023 року НАБУ повідомило про підозру колишньому директору Волиньторфу. Мова йшла про виведення з підприємства майже 5,6 млн грн обігових коштів дев'ять років тому, повідомили в НАБУ і САП.
«Досудовим розслідуванням встановлено, що для заволодіння майном ДП наприкінці 2013 - початку 2014 року колишній директор «Волиньторфу» уклав три договори на купівлю цінних паперів за кошти державного підприємства у сумі 5,570 млн грн. При цьому в день придбання указані цінні папери були одразу продані керівником ДП, але кошти від їх продажу до державного підприємства так і не надійшли.
Слідством зібрані достатні докази, які свідчать про те, що указані особи незаконно заволоділи вищевказаними коштами під виглядом виконання угод із цінними паперами, використовуючи рахунки низки юридичних осіб.
Зауважимо, що указане провадження лише у 2021 році було передано до НАБУ за підслідністю від іншого органу досудового розслідування», відзначали у САП.
«Кваліфікація: ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України», повідомляла прес служба НАБУ.
Прізвище екс-директора не було названо, але за даними Антикор у той час підприємством керував Сергій Голоюх. За даними Volga.Lutsk (екс-директор Сергій Голоюх був призначений 2013-го, раніше працював на Луцькому спиртогорілчаному комбінаті і вважається людиною з команди нардепа та співвласника паливно-промислової групи «Континіум» Ігоря Єремеєва. (До групи входили такі гіганти як Торговий дім «Континент Нафто Трейд» (мережа WOG), «Вест Ойл Груп», ТД «Континіум-Галичина», "Молочна компанія «Галичина» та збанкрутілий нині «Золотий екватор» тощо).
За даними Наші Гроші, яке посилається на видання «Під прицілом», «Волиньторфом» у 2013 році придбав сертифікатів на 6 млн грн. у КУА «Прайм тайм». Цінні папери держпідприємство в той же день продало «Пром-газ-інвесту», яке згодом стало ТОВ «Сетерус» з групи Єремєєва. Останнє гроші «Волиньторфу» за цінні папери не повернуло, обіцяючи розплатитись до кінця 2014 року. Контракт укладено після призначення новим директором ДП «Волиньторф» Сергія Голоюха. Невдовзі після цієї оборудки Голоюха звільнився з посади.
З того часу тягнулися судові процеси. У 2021 році справу було передано до НАБУ.
У 2023 році після закінчення слідства НАБУ передав справу до Антикорупційного суду, який визначив Сергію Голоюху запобіжний захід у вигляді 402 600 грн застави з покладанням низки обов'язків. У серпні Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід, обраний колишньому директору державного підприємства «Волиньторф» Голоюху.
Ігор Єремєєв загинув впавши з коня у 2015 році. Наразі діяльність ТОВ «Сетерус» припинено. На останок слід зазначити, що долар у 2014 році коштував близько і 6 мільярдів грн. дорівнювали $750 млн.
