Дайджест kmbs alumni: про зону відчуження, розвиток інтелекту та вплив пандемії на бізнес
Найцікавіше на платформі у вересні
У рамках співпраці з Києво-Могилянською бізнес-школою та, зокрема, спільнотою її випускників Mind пропонує своїм читачам ознайомитися з найцікавішими матеріалами, що публікувалися на платформі kmbs аlumni протягом вересня.
kmbs news
Школа розвитку мислення Cowo.guru презентувала перевидання перекладу «Медитацій» Рене Декарта у Львові. Захід відбувся на запрошення відкритого майданчика, де відбуваються філософські діалоги, – Cafe philosophique Lviv.
«За важливу та тривалу працю завдячуємо нашим фахівцям – Олегу Хомі (переклад та укладання), Андрію Баумейстеру (переклад), які уможливили здійснення ініціативи», – йдеться в повідомленні.
Школа впродовж останніх місяців організувала та провела понад три екскурсії Харковом. На прогулянках з Олександром Савчуком учасники пірнали у світ візій та ідей трьох харків’ян – титанів української культури: Василя Кричевського, Стефана Таранушенка та Юрія Шевельова. Натомість зустріч з екскурсоводом і художником Максимом Розенфельдом була присвячена харківським родинам меценатів.
Лектор школи Cowo.guru, доктор філософських наук Андрій Баумейстер розповів, що біль та хвилювання частково формують світогляд, оскільки внаслідок отримання емоцій людина набуває життєвого досвіду.
«Світогляд дійсно перетворюється в теорію, але це і психологія, і педагогіка. Це в жодному разі не відбивання того, який світ насправді. Це ж не тільки теорія, а й ще емоційна, чуттєва, практична сторона людини», – пояснив він.
Баумейстер додав, що індивід може сам не формувати світогляд, але в нього є багато інстанцій, що формують – школа, церква, культура.
Акція пам’яті Георгія Гонгадзе відбулася 16 вересня в Києві. Учасники згадали, який внесок Георгій Гонгадзе зробив у розвиток української журналістики.
Під час акції було озвучено звернення правозахисних та медійних організацій до української влади із закликом прозоро розслідувати вбивство Гонгадзе та інших українських журналістів.
Також посольство США в Україні закликало українську владу притягти до відповідальності вбивць журналіста Георгія Гонгадзе.
Advisory Board kmbs Alumni у вересні працював над перевіркою ідеї зі створення Alumni kmbs Residence – простора для випускників kmbs для відпочинку та взаємодії, де вони могли б розміщатися на декілька днів. У ролі експертів Advisory Board були випускники kmbs із різних галузей, з різноманітним досвідом та експертизою. Зокрема, на заході випускники обговорювали, яким має бути «місце сили» інтелектуальної бізнес-спільноти випускників kmbs.
Експерти Advisory Board kmbs Alumni були в гостях у власника Carnegie Cafe, випускника kmbs Михайла Стрижко. Учасники зустрічі обговорили ключові фактори успіху ресторанного бізнесу та його ризики. Колеги разом генерували ідеї щодо розвитку підприємства. Стрижко поділився реальним досвідом відкриття власного ресторану.
Благодійний фонд «Старенькі» у вересні продовжив знайомити користувачів соцмереж із підопічними пенсіонерами. Фонд розповів про артистку цирку Валентину Миколаївну, якій волонтери привозять їжу.
«Валентина Миколаївна в повітряному мистецтві, можна сказати, самоучка: до того взагалі вона не була гімнасткою, «тільки танцювала у балеті». А потім вийшла заміж і довелося робити спільні циркові номери з чоловіком. Адже такі були правила, бо тоді був Союздержцирк і, щоб бути разом із коханим та їздити разом, треба було «урвати» спільний номер. Без спільних номерів була б вічна розлука», – розповіли волонтери.
kmbs openmind
Пандемія допомогла багатьом компаніям зруйнувати бар’єри між управлінцями та працівниками. Неформальне спілкування, що для деяких людей є простішим в онлайн-форматі, дозволило їм відчути єднання з колегами та керівниками. Водночас інші управлінці побачили, що між ними та підлеглими звелися нові «віртуальні стіни». У такі моменти на перший план виходить особливий – «людський» – тип лідерства.
На думку бізнес-письменника та спікера Джеймса Ештона, саме таке лідерство матиме попит у постпандемічну епоху. Насамперед йдеться про розвинений емоційний інтелект. Такі лідери уважно слухають тих, хто їх оточує, визнають власні помилки, автентично спілкуються та серйозно ставляться до свого обов’язку піклуватися про колег та інших стейкхолдерів. Є категорія управлінців, для яких характеристики «людського» лідерства є природними.
Джеймс Ештон стверджує, що для опанування такого лідерського стилю варто сфокусуватися на трьох вміннях: цінувати лояльність, опановувати слухання та розуміти, що менше – це насправді більше.
Працювати на ринку, де потреби клієнта стрімко змінюються, – неабиякий виклик. Саме із цим щодня має справу компанія «Бітрікс24», яка спеціалізується на автоматизації та оптимізації бізнесу. Директор компанії, випускник Executive MBA kmbs Дмитро Суслов розповів про те, як він розвиває партнерську мережу та формує маркетингову стратегію, а також про те, як вплинув на бізнес карантин.
Суслов зауважив, що компанія ставить собі за мету зростати максимально швидкими темпами й захоплювати якомога більшу частку ринку. Це складно, адже ринок активно змінюється. І навіть бути найвпізнаванішою CRM-системою – недостатньо. Команда має реагувати на будь-які зміни й впроваджувати нові технології, які виникають.
Торік навесні компанія буквально за два тижні оновила модуль відеодзвінків, суттєво поліпшивши їх до HD-якості та усунувши тогочасні обмеження щодо кількості учасників відеоконференцій. Цей крок «вистрілив», адже клієнти більше не мали потреби переходити на Zoom чи інші подібні сервіси, а могли використовувати «Бітрікс24» ще й для групових дзвінків та нарад. На думку Суслова, на бізнес карантин вплинув лише позитивно. Компанія сформувала спецпропозицію для підтримки малого та середнього бізнесу. Це допомогло продовжувати зростати, навіть коли багато сфер зупинилося. А ті, хто скористався пропозицією, отримали продукт на вигідніших умовах.
Люди звикли вважати, що інтелект, тобто здатність думати й навчатися, є запорукою гарної ментальної форми: він дозволяє розв’язувати складні проблеми й робити це швидко. Проте професор Вортонської школи бізнесу Адам Ґрант упевнений, що в сучасному світі набагато важливішими є вміння переосмислювати те, що ви знаєте, і «розучуватися».
Більшість людей пишаються своїми знаннями та досвідом, а також залишаються вірними своїм переконанням і думкам. У стабільному світі це дійсно мало б сенс: там ми отримували б винагороду за вірність власним ідеям. На жаль, ми живемо в іншому, турбулентному, світі. Тому, на думку автора, маємо витрачати не менше часу на переосмислення, ніж витрачаємо на мислення.
Найбільшу користь приносить не повторне осмислення відповідей, а рішення, що це варто зробити. Ще одна проблема, яка заважає нам реалістично дивитися на себе, – нестача метакогнітивних навичок, тобто вміння розмірковувати про наше мислення. Наприклад, Ґрант пише, що ми не усвідомлюємо, коли переоцінюємо себе, а коли – недооцінюємо. Допомогти може «поживний елемент», необхідний нашому розуму, – скромність.
Майбутнє зони відчуження ще не визначене, а її теперішнє сповнене викликів, запитань та потенціалу, реалізувати який не під силу одній організації чи навіть державі. Ексголова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук розповів про зону відчуження.
Зона відчуження – це не лише ядерний об’єкт ЧАЕС, а ще 265 000 га. Тут функціонує майже десяток державних підприємств, на яких працюють майже 7000 осіб. Проте лише 5% «належать» людям: вони ведуть там господарську діяльність, а решта зони відчуження належить сама собі, і перебування людини на цій території законодавчо обмежене. Зона відчуження в майбутньому залишатиметься так само стратегічно сегментованою: найближча територія навколо ЧАЕС, де розташовуються всі промислові об’єкти поводження з радіоактивними відходами, – це територія спеціального промислового використання. Жити на ній заборонено, можливе лише короткострокове контрольоване перебування для виконання робіт. А решта території навколо – це Чорнобильський біосферний радіаційно-екологічний заповідник.
Створення поза межами 10-кілометрової зони Чорнобильського заповідника було свідомим кроком влади. Коли ця зона стала заповідником, уже було зрозуміліше, як із нею поводитися: охороняти рослинність і тварин, допускати науковців для досліджень. Отже, зараз зона відчуження розвивається у двох напрямах: заповідник та промислове використання.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
