Міністерство інфраструктури оцінило концесію портів у $300 млн

Проектний офіс з державно-приватного партнерства (ДПП) при Мінінфраструктури (МІУ) завершив розробку попереднього ТЕО проектів ДПП для трьох державних об'єктів: портів «Ольвія» і «Херсон» та поромного термінала порту «Чорноморськ». На думку представників МІУ, робота, що тривала з жовтня 2016 року, дозволила зробити висновок: усі три об'єкти є привабливими з комерційної точки зору, і розробляти далі повноцінно їхні ТЕО має сенс. Фахівці офісу озвучили суму, яку планується залучити у вигляді інвестицій при передачі цих об'єктів у концесію – $300 млн.

Співробітники офісу з ДПП, створеного в жовтні 2016 року, є лише кураторами процесу підготовки пре-ТЕО, розповів Юрій Гусєв, його керівник. Оцінку підприємств робили партнери – голландська компанія Royal Haskoning, британська Atkins для перших двох портів, «Український інститут майбутнього» («УІБ») – для проекту поромного термінала. Консультантів допомогли відібрати донори програми: розробку пре-ТЕО для «Ольвії» профінансував ЄБРР, для «Херсона» – Світовий банк. Зацікавити міжнародну організацію «Чорноморськом» не вдалося, але надати підтримку зголосилися «УІБ» і «Центр транспортних стратегій».

«Ці об'єкти були відібрані, бо ми інтуїтивно розуміли, що вони привабливі. Тепер оцінка показала, що ми не помилилися», – каже Гусєв. Перед цим декілька місяців консультанти проводили інвентаризацію майна об'єктів і вивчали їхні фінансові показники. Цифри, які демонструватимуться майбутнім інвесторам, виглядають непогано: операційна рентабельність за всіма трьома об'єктами позитивна, для двох з них вона навіть перевищує 40%. Визначено ринкові частки портів. Найвища з трьох об'єктів вона у поромного термінала: 71% внутрішнього ринку за вантажними автомобілями і 95% – за залізничними вагонами. Усі три об'єкти показали зростання виручки за останні три роки. Так, в «Ольвії» за цей період чистий дохід збільшився з $15 млн до $21 млн, у «Херсоні» – з $8 млн до $10 млн, на поромному терміналі – з $3,3 млн до $5,6 млн.

У той же час, як розповів проектний менеджер офісу Тарас Бойчук, не все в портах так райдужно. Наприклад, термінал «Чорноморська» показав себе як неефективне підприємство: його потужності завантажені лише на 40% – маючи потенціал майже в 5 млн тонн, він переробляє 1,8 млн. Термінал має великі території, які не використовуються або використовуються нераціонально. Головна причина недозавантаження – нездатність менеджменту налагодити чіткий графік відправлення поромів, вважають в МІУ. З цієї причини термінал втрачає вантажопотоки на користь конкурентів. «Крім того, кількість персоналу абсолютно не відповідає тому обсягу перевалки, який він забезпечує. На терміналі працює 300 осіб», – додає Бойчук.

Персонал – це проблема й інших об'єктів: у «Ольвії» працює 700 осіб, в «Херсоні» – 730. «І це дуже делікатна ситуація, оскільки МІУ не хоче, щоб у ході ДПП цих людей було звільнено. Можливо, інвестору буде висунуто умову зберегти чисельність персоналу протягом певного часу або забезпечити програму перепідготовки», – уточнює Бойчук.

Не знайдено поки рішення і стосовно особливої спеціалізації порту «Ольвія», який традиційно використовувався як порт з перевалки вантажів подвійного призначення. І наразі через нього відправляє продукцію на експорт «Укроборонпром». Частка цієї продукції в загальному обсязі перевалки порту незначна, запевняє Гусєв. «Проте «Укроборонпром» має плани динамічного зростання і нарощування поставок. І поки що в них свій погляд на розвиток порту. Але впевнений, що до того часу, коли ми будемо розсилати інвесторам наші пропозиції, спільне рішення буде знайдено», – говорить він.

Поки на базі «Ольвії» передбачається два проекти – один brownfield, тобто концесія на базі наявної інфраструктури, а другий greenfield – створення нових потужностей з нуля. Перший оцінюється в $45 млн, другий – у $250 млн. Потенційний обсяг інвестицій, який зможе залучити Херсонський порт, – $30 млн, вважають у МІУ. Для поромного термінала потрібні не стільки інвестиції, скільки ефективний управлінець, тому для нього обсяг інвестицій оцінений у незначні $5 млн.

Експерти обережно висловлюються щодо перспектив пошуку концесіонерів на даному етапі. «Ці проекти однозначно мають зерно привабливості. Інше питання, яким чином і на яких умовах буде структуровано державно-приватне партнерство, і чи не вплине це на рентабельність для приватних інвестицій. Проблемою залишаються і роздуті штати, які не відповідають сучасним вимогам продуктивності праці. Загалом, це було лише перше наближення – детальніше кожен проект має розглядатися під час повноцінного feasibility study (економічна оцінка доцільності. – Ред.) і бажано за участі зацікавлених інвесторів», – зазначає керівник «ЦТС-Консалтинг» Андрій Шкляр.

У Проектному офісі зазначають, що наступний етап – розробка повноцінного ТЕО кожного з проектів. Завершити її планується до кінця року, і вже на початку наступного можуть бути оголошені концесійні конкурси. «Зараз ми ведемо переговори з донорами про продовження фінансування з їхнього боку», – повідомляє Гусєв.

В ЄБРР не дали точної відповіді щодо того, чи буде продовжено фінансування проектів. Але, як запевнив прес-секретар банку Антон Усов, тема портів і залучення приватних інвестицій в їхній розвиток залишається цікавою і актуальною для фінустанови. «Наша делегація відвідала цілий ряд портів. Так, нам цікаві ці проекти, ми вивчаємо можливості пошуку комплексних рішень для портів і терміналів», – зазначив Усов.

На думку офісу при МІУ, на даний момент для залучення інвесторів є дві основні перешкоди. По-перше, відсутність готових деталізованих концесійних проектів, які можна було б подати на розгляд інвесторів. Цю функцію якраз взяв на себе проектний офіс. По-друге, відсутність зрозумілого законодавства в області концесії. Розробкою проекту закону про концесії наразі займається британська юридична компанія Hogan Lovells. Її як розробника залучив ЄБРР, який також фінансує процес законотворчості. Вона ж колись розробляла концесійне законодавство для Грузії. Протягом року проект закону має надійти на розгляд Кабміну, який у свою чергу винесе закон у парламент на голосування.

Нагадаємо, Проектний офіс при Мінінфраструктури, з чисельністю персоналу в сім осіб, почав роботу в жовтні 2016 року. Ініціатором і основою офісу стала приватна некомерційна організація EasyBusiness. Фінансування офісу ведеться не з бюджету, а за рахунок коштів американського фонду Western NIS Enterprise Fund.