Ердоган топить турецьку економіку в кредитах
ВВП країни зростає, але через нестачу забезпечення кредитів зростає й інфляція
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, чий рейтинг через два роки після президентських виборів опустився нижче 50%, намагається нав’язати свою політичну волю не тільки внутрішнім ворогам, а й вільній ринковій економіці. Він серйозно ризикує стабільністю своєї країни, наповнюючи економіку кредитами, які створюють ілюзію короткочасного зростання, пише Bloomberg Businessweek.
«Турецька економічна політика міцно зав’язана на політиці, а політика – на волі Ердогана та його партії АКР (Партія справедливості та розвитку)», – зазначає Найджел Ренделл з Medley Global Advisors у Лондоні.
Після минулорічного невдалого перевороту Туреччина розширила державні гарантії, в результаті чого близько 50 млрд лір кредитів було надано майже 300 тисячам підприємств, при цьому не вистачає прозорості щодо того, як вони витрачаються. Уряд також вклав близько $200 млрд активів у державну скарбницю. Таким чином, уряд може брати позики на своїх частках в компаніях, таких як Turkish Airlines та Turk Telekom, вкладаючи їх у дорогі інфраструктурні проекти. Це ще більше збільшить бюджетний дефіцит, який, за прогнозами, вже найвищий з 2010 року.
Зростання кількості кредитів у Туреччині
Чиновники навіть пропонували банкам сек'юритизувати їх загальну кредитну картку на суму $515 млрд для фінансування більшої кількості кредитів у лірі, хоча вони вже на 50% перевищують усі депозити в національній валюті – це більше, ніж у будь-якій іншій економіці.
Хоча 22%-вий приріст кредитування сприяє загальному зростанню економіки на 5%, що Ердоган оголосив своєю заслугою, – це також зумовлює двозначні цифри інфляції в країні.
Банки підвищили ставки на кредити для населення до 15%, аби ті залишалися вигідними.
Експерти зазначають, що Ердоган та його союзники намагаються обійти структурні «обмеження на пропозицію» в економіці, включаючи невелику кількість внутрішніх заощаджень, низький рівень освіти та дефіцит кваліфікації, при цьому захищаючи неефективні галузі. Таке нехтування, разом із накопиченням боргу, ризикує зробити Туреччину вразливою до зовнішніх шоків, зазначає видання.
Нагадаємо, 22 травня Туреччина та Росія скасували взаємні санкції, підписавши відповідний документ. Путін на зустрічі з Ердоганом 3 травня заявив, що відносини Росії з Туреччиною повністю відновилися після кризи.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
