ЦЕС: понад 19 млрд грн субвенцій з 2007 по 2017 рік розподілені політично

Більше половини коштів, виділених під субвенції на соціально-економічний розвиток за період із 2007 до 2017 року, зокрема 19,1 млрд грн, або 67,17% від загальної кількості коштів, було розподілено не економічно, а політично, повідомляє Центр економічних стратегій (ЦЕС).

Як зазначається, такого висновку дійшли автори-аналітики відповідного дослідження ЦЕС.

«Наділені владними повноваженнями політики фінансують із держбюджету регіони, в облрадах яких сидять їхні однопартійці, за рахунок інших областей. Середня субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів на 1 людину в областях, де керівна партія співпадала із партією коаліції у ВРУ, майже у 2 рази більша, ніж в областях, де керівна партія не була при владі в центрі», – йдеться у повідомленні на сайті ЦЕС.

Так, аналіз останніх 10 років розподілу субвенцій засвідчив, що якщо в обласній раді при владі перебувала партія коаліції у Верховній Раді на момент ухвалення рішення про розподіл субвенції на соціально-економічний розвиток, то це збільшувало розмір субвенції, виділеної на цю область, на 31,69 грн  (тут і далі суми наведені у гривнях 2017 року)  на 1 людину (для порівняння: середньорічна субвенція складає 65,48 грн на 1 людину).

Крім того, у ті роки, коли в Україні відбувалися парламентські або місцеві вибори, на 1 людину виділялося на 57,73 грн більше, ніж у роки, коли виборів не було.

Фото: ЦЕС

Також, як зазначають аналітики, за таким самим політичним принципом розподіляє й «Укравтодор» кошти на ремонтно-будівельні роботи.

«Відповідно до наших розрахунків, якщо керівна партія в області співпадає з партією коаліції у Верховній Раді, це збільшує кількість грошей на ремонт 1000 км доріг в області на 36,5 млн грн», – зазначають у ЦЕС.

Водночас, середньорічний обсяг виконання ремонтно-будівельних робіт «Укравтодором» склав 84,7 млн грн на 1000 км дороги.

«Всього протягом 10 років на ремонт і будівництво доріг було політично розподілено 32,5 млрд грн, або 26% від загальної кількості грошей, виділених на ремонтно-будівельні роботи. Однак якщо розподіляти кошти пропорційно до протяжності доріг, їх може бути недостатньо для капітального ремонту», – зазначають експерти. 

Відповідно, в розподілі коштів Дорожнього фонду потрібне середньострокове цільове планування –  кошти слід спрямувати на інфраструктуру, яка б максимально пришвидшила економічне зростання. Якщо встановлювати план фінансування будівництва і ремонту доріг в областях на декілька років вперед, то він буде більш ефективним, ніж ситуативний розподіл коштів, залежно від того, хто при владі.

Водночас, на думку аналітиків, існує альтернатива субвенції на соціально економічний розвиток – Державний фонд регіонального розвитку. «Його мета є майже такою самою, як і мета субвенції на соціально економічний розвиток. Однак, спрямування коштів із Державного фонду відбувається на основі чітких критеріїв – чисельності населення та валового регіонального продукту, а не ситуативного голосування парламентарів», – пояснюють вони.

Відповідно до методології дослідження, політичний ефект від виборів та від співпадіння правлячої партії на локальному рівні з центральними партіями коаліції на чисельність населення областей, де згадані ефекти були присутні, було перемножено.

Загальний обсяг субвенції з 2007 по 2017 рік склав 25,6 млрд грн у гривнях 2017 року.

Первинна ціль субвенції – економічно-обґрунтована підтримка у регіонах інфраструктурних проектів.

Нагадаємо, на 2018 рік субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад становитиме 1,9 млрд грн.

Як писав Mind, Кабінет міністрів виділить у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво/реконструкцію палаців спорту.

Децентралізація виступає одним з головних напрямів того «пучка» реформ, який запропонували уряди, сформовані парламентською більшістю у 2014-2017 роках.  Завершується вже четвертий рік реформування територіальної системи органів влади, а головної мети – суттєвого збільшення податкових та неподаткових надходжень до бюджетів територіальних громад, особливо сільських, – так і не досягнуто. Коли децентралізація дозволить збільшити надходження до місцевих скарбниць можна дізнатись із матеріалу Mind «Залишатися на місцях: як і чим наповнити бюджети громад».