НАБУ виграло суд в «Укрзалізниці»

В середу, 20 червня, Касаційний господарський суд відмовив у задоволенні скарг в. о. начальника філії «Центр управління промисловістю» «Укрзалізниці» Володимира Харлана та ТОВ «Корпорація КРТ» у справі про визнання недійсним договору поставки кріплень для «Укрзалізниці» за 152 млн грн. Про це повідомляють «Наші гроші».

Згідно з повідомленням, йдеться про договір від 10 листопада 2015 року. Він був укладений без проведення тендерних процедур між ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (УПП УЗ») та ПАТ «Коростенський ЗБШ» на поставку кріплень до шпал за 151,73 млн грн.

1 грудня до преамбули договору внесли зміни. Тоді покупцем по договору стала «Укрзалізниця» в особі в. о. начальника філії «Центр управління промисловістю» Володимира Харлана. В частині реквізитів покупця змінили інформацію відповідно до цього і доповнили договір специфікацією на суму 10,68 млн грн.

Згідно з матеріалами справи, Коростенський ЗБШ закупив кріплення у приватних підприємств – «Корпорації «КРТ», Металургійного комбінату «Азовсталь», Єнакіївського металургійного заводу, Дніпропетровського стрілочного заводу, Дружківського заводу металевих виробів, «Сєверсталь-метизу», що постачали продукцію не Коростенському ЗБШ, а відразу кінцевому споживачу – колійним станціям залізниці. Різниця між цінами закупівлі сягнула 26,71 млн грн.

Рішення ВГСУ щодо відхилення касаційних скарг Володимира Харлана та ТОВ «Корпорації «КРТ» завершило друге судове коло розгляду справи, з якою НАБУ прийшло до суду в січні 2017 року.

Детективи позивалися до «УПП УЗ», «Укрзалізниці» та «Коростенського ЗБШ» про визнання спірного договору недійсним і наполягали, що його укладення без проведення тендеру суперечить інтересам держави, а підписання додаткової угоди до договору відбулося з перевищенням повноважень.

Відповідачи грунтували захист на тезах, згідно з якими з набуттям чинності нового Господарського процесуального кодексу України НАБУ втратило право подавати до суду позови про визнання недійсними угод, а також, що «УПП УЗ» уклало спірний договір під час власної комерційної діяльності, а отже – мало право не слідувати тендерній процедурі.

Детективи зі свого боку пояснювали, що «УПП УЗ» засноване на державній власності і при купівлі товарів для залізниці є «замовником», адже в цьому випадку не керується мотивом прибутковості.

При першому розгляді справи у 2017 році суди першої та другої інстанцій дійшли до висновку, що «УПП УЗ» на момент укладення спірного договору не було «замовником» у розумінні закону «Про здійснення державних закупівель», тож підстав для визнання угоди недійсною немає. Потім, у серпні минулого року, справу розглянув суд касаційної інстанції, зауваживши, що попередні суди не дослідили обставин, за яких укладався договір, його мету, предмет та умови.

У ході другого судового кола, суд першої інстанції прийняв рішення на користь НАБУ та САП. «УПП УЗ», «КРТ», «Коростенський ЗБШ» та Володимир Харлан подали апеляційні скарги, відхилені судом.

В «УПП УЗ» наполягали, що фінансування договору здійснювалося за рахунок власних коштів підприємства, однак, не змогли це підтвердити, а детективи встановили, що у 2015 році діяльність залізниць, у тому числі «УПП УЗ», була збитковою, і «УПП УЗ» покрило придбання за рахунок коштів Державної адміністрації залізничного транспорту. Підставою для їх перерахування було рішення ради «Укрзалізниці».

Касаційний господарський суд постановив відхилити скарги Харлана та «Корпорації КРТ», залишивши без змін рішення судів першої та другої інстанції.