Мінфін: запровадження ПнВК поки що можливе тільки для малого та середнього бізнесу з річним доходом до 200 млн грн

Реальною можливістю для запровадження податку на виведений капітал  (ПнВК) без загрози фіскальній стійкості поки можливе тільки для малого та середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн грн і використанням компенсатора у вигляді умовної сплати авансом ПнВК в розмірі 50% від суми податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2018 рік.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Міністерства фінансів щодо результатів засідання Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, на якому обговорювався відповідний законопроект, який впроваджує податок на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств.

«В цьому разі 98% від всієї кількості юридичних осіб перейдуть на сплату ПнВК і отримають переваги від цього податку. Платниками податку на прибуток залишаться близько 4 500 компаній з річним обсягом доходу більше 200 млн грн, які задекларували 85% загальної суми податку на прибуток (за даними річного декларування 2017 року)», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, така модель оподаткування обговорювалась з МВФ і після важких перемовин, була погоджена як можлива.

За оцінкою Міністерства фінансів, прямі втрати бюджету у разі запровадження ПнВК для всіх чинних платників податку на прибуток підприємств з 1 січня 2019 року становитимуть 46,7 млрд грн. На додаток, Міністерство фінансів очікує, що і у 2020 році бюджетні втрати будуть значними, а фіскальні ризики залишаються високими.

«Втрати доходів бюджету внаслідок запровадження ПнВК можуть бути компенсовані або шляхом збільшенням інших податків, або шляхом зменшення державних витрат. Видаткова частина бюджету на 2019 рік також не містить таких статей, які можна було б швидко та безболісно скоротити, не зачіпаючи соціально важливих сфер, таких як медицина, освіта, оборона та інші», – пояснюють у Мінфіні.

У той же час, пропозиція авторів щодо умовної сплати у 2019 році та у 2020 роках авансової суми ПнВК є конструктивною, однак на жаль, не вирішує проблеми бюджетних втрат повністю.

«Вона дозволить перекрити дефіцит 2019 року та частково дефіцит 2020 року, але при цьому виникне суттєва переплата з ПнВК на наступні роки. Тобто вирішення проблеми фактично переноситься на наступні періоди», – зазначається у повідомленні.

Так, щоб не поставити під загрозу програми співробітництва з МВФ та макроекономічну стабільність, необхідну бізнесу для розвитку, вважаємо запропоновані Міністерством фінансів уточнення до моделі Законопроекту № 8557 від 5 липня.2018 року, – «єдино можливим на сьогодні варіантом, який дозволить запровадити податок з 2019 року для більшості платників податків та зберегти підтримку з боку міжнародних інституцій».

Нагадаємо: раніше у Мінфіні зазначали, що ПнВК з'явиться в проекті бюджету на 2019 рік до другого читання, коли буде узгоджена остаточна версія і прийнятий відповідний закон.

Про те, як переконати МВФ у необхідності запровадження зазначеного податку, читайте у матеріалі Mind «Біг по колу: чому МВФ вважає податок на виведений капітал злом».