mind
Біг по колу: чому МВФ вважає податок на виведений капітал злом

Біг по колу: чому МВФ вважає податок на виведений капітал злом

І як переконати Фонд у зворотному

Цей матеріал також доступний російською
Біг по колу: чому МВФ вважає податок на виведений капітал злом
Фото: pixabay

Швидше за все, бізнес у 2019 році не отримає податку на виведений капітал. Навіть попри те, що президент Петро Порошенко на зустрічі з підприємцями 31 жовтня вкотре заявив, що він двома руками «за» ПнВК. Але аж надто сильним є опір з боку Міністерства фінансів та Міжнародного валютного фонду.

Що обіцяє українська влада? Петро Порошенко присвятив податку на виведений капітал більшу частину своєї промови. Воно й зрозуміло. Адже і Мінфін, і той же Порошенко присягалися підприємцям, що ПнВК у 2019 році однозначно буде. Але вже листопад, держбюджет-2019 за 2–3 тижні піде на друге читання, а згадки про новий податок в ньому немає. А ось план надходжень з податку на прибуток у 2019 році – 102 млрд грн.

Тому платників податків потрібно якось заспокоїти. І президент на зустрічі з бізнесом всіляко намагався це зробити.

Голова держави заявив, що не має наміру відходити від ідеї впровадження ПНвК і сподівається, що вона буде реалізована за першої можливості. При цьому Порошенко повідомив, що з боку МВФ немає безапеляційного заперечення податку на виведений капітал, і Фонд перейшов до його сприйняття. «Ключові питання – бюджетні ризики, компенсатори і прийнятна модель, яка влаштує всі сторони. І парламент, і уряд, і бізнес», – уточнив Порошенко.

Водночас президент повідомив, що бізнес-спільнота і профільні асоціації вийшли з ініціативою, щоб їх представники були залучені до процесу переговорів з міжнародними організаціями та в обговорення питання ПнВК на парламентському комітеті з питань податкової та митної політики. «Щоб донести аргументацію і в той же час переконати, що фіскальних втрат не буде», – пояснив Порошенко. При цьому він пообіцяв, що як тільки питання з ПнВК вирішиться – його відразу ж розгляне Національна рада реформ.

Чому МВФ проти? Головна причина, з якої МВФ чинить спротив впровадженню податку на виведений капітал, – це втрати бюджету через скасування податку на прибуток і відсутність затверджених компенсаторів, які зможуть ці втрати перекрити. Щоправда, як говорять автори законопроекту №8557 про ПнВК, Мінфін явно перебільшує.

«З квітня 2018 року Світовий банк і МВФ вивчали модель податку на виведений капітал. Я не знаю, з ким конкретно від української сторони вони спілкувалися. Але у них склалося стійке негативне ставлення до даної моделі. Деякі заяви представників СБ взагалі не витримують жодної критики. Їх можна пояснити виключно нерозумінням моделі або отриманням недостовірної інформації. Наприклад, твердження про те, що ПнВК вигідний малому колу осіб, це взагалі про що?», – розповідає співавтор законопроекту Олександр Шемяткін.

Шемяткін запевняє, що компенсатори не просто є, вони з лишком перекриють ті втрати, які «малюють» в уряді. Нагадаємо, що розмір недонадходжень до бюджету, озвучений Мінфіном, складає близько 40 млрд грн у перший рік дії нового податку.

За словами Шемяткіна, перетікання на 2019 рік сум податку на прибуток, які будуть сплачені за IV квартал 2018 року, складе 28 млрд грн; авансовий платіж – 45 млрд грн (про нього – нижче); безпосередньо надходження від податку на виведений капітал за три квартали 2019 року – 23 млрд грн. Разом майже 100 млрд грн. Цих коштів достатньо навіть за найпесимістичнішого сценарію, який озвучував голова офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а нині – в. о. заступника голови ДФС Євген Бамбизов: 80 млрд грн втрат у перший рік впровадження нового податку.

Крім цього, автори ПнВК запропонували ще кілька компенсаторів, які в сумі можуть дати понад 150 млрд грн додаткових надходжень. Це легалізація азартних ігор і впровадження оподаткування грального бізнесу (+ 6–10 млрд грн), впровадження електронних акцизних марок на алкоголь (+ 10 млрд грн), верифікація одержувачів субсидій і пенсій (+ 15–20 млрд грн), індексація загального фонду державного бюджету (+ 40–100 млрд грн). «Але з цих компенсаторів нічого не підтримали. Отже на даному етапі про них можна забути», – каже Шемяткін.

Які ще варіанти пропонуються? На даний момент, окрім концепції ПнВК, закладеної в законопроекті №8557, існує кілька альтернативних моделей цього податку.

Мінфін пропонує фіскально-нейтральну модель, яка, за ідеєю, не призведе до втрат бюджету. Суть у тому, щоб впровадити ПнВК тільки для компаній, чий річний оборот не перевищує 200 млн грн. Такий варіант, як вважають у міністерстві, влаштує МВФ.

«За інформацією Міністерства фінансів, МВФ може погодитися на введення ПнВК з наступного року в іншому, ніж це передбачено законопроектом №8557, форматі – поетапно для окремих категорій платників», – пояснює Ніна Южаніна, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики.

Втім, цю модель відразу ж забракували представники профільних асоціацій. Але натомість Європейська Бізнес Асоціація (EBA) запропонувала свій варіант. Впровадити ПнВК паралельно з фіскалізацією економіки, яка передбачає суттєве розширення сфери застосування касових апаратів, повне переведення бізнесу на безготівкові розрахунки, жорсткі санкції за порушення у сфері онлайн-торгівлі. Тобто ПнВК в обмін на те, щоби бізнес перестав ховати гроші, працювати в «тіні» і платити заробітну плату в «конвертах».

«Ми не проти ПНвК. Але у нас є дослідження, які показують, що проблема не в податку на прибуток, а в податках на зарплату», – пояснила позицію асоціації її голова Ганна Дерев'янко.

До слова, фіскалізацію давно лобіює Мінфін. І його представники натякнули, що якщо вже виводити бізнес на «чисту воду», то заодно непогано б звернути увагу на третю групу єдиного податку, аж до її скасування. Але цю ідею вже категорично відкинув сам Порошенко. Зате пропозицію щодо фіскалізації сприйняв з великим ентузіазмом.

Де шукати компроміс? Третя модель, яка з великою ймовірністю може задовольнити і бізнес, і уряд, і МВФ – це впровадження ПнВК за умови, що компанії заплатять у 2019 році цей податок авансом в розмірі 50% надходжень податку на прибуток за 2018 рік. Тобто близько 45 млрд грн. Це саме та сума, яка зможе перекрити втрати, озвучені Мінфіном.

Причому, якщо вірити висновкам Союзу українських підприємців, бізнес на такий варіант згоден. Тепер слово за Мінфіном і Міжнародним валютним фондом.

Питання лише в тому, скільки часу займуть консультації і зустрічі, про які говорив Порошенко. Адже профільний комітет пообіцяв озвучити остаточне рішення МВФ щодо ПнВК 6 листопада. Тобто через кілька днів. Якщо цього не відбудеться, то ймовірність того, що проект держбюджету-2019 буде підготовлено до другого читання з урахуванням податку на виведений капітал, дуже низька.

«Бюджет у першому читанні вже прийнятий. І максимум, на що можна розраховувати, це на заміну податку на прибуток податком на виведений капітал в дохідній частини бюджету. Але тільки після того, як приймуть ПнВК», – вважає Олександр Шемяткін.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті