Перспективи гривні складні, але не безнадійні – прогноз ICU

Політична невизначеність у зв’язку з виборами складає ключову загрозу для гривні у цьому році. Таку думку висловив керівник підрозділу з корпоративного аналізу інвестиційної групи ICU Олександр Мартиненко.

«Ситуація небезнадійна, але досить складна ... Другий квартал буде найбільш уразливим до ризиків для національної валюти », – сказав він у середу у Києві  в ході Українського валютного форуму, організованого компанією BankOnline.

За прогнозами ICU, курс гривни очікується на кінець першого кварталу на рівні 27,2 грн/$, другого – 27,3 грн/$, третього – 28,1 грн/$ и на кінець року – 28,8 грн/$.

За його словами, девальваційні ризики формує можливість зміни економічної політики після виборів, погіршення ситуації на зовнішніх фінансових ринках, падіння попиту на держоблігації, зниження цін на метали, Brexit, торгові війни, протекціонізм, скорочення прямих іноземних інвестицій.

Разом з тим, підтримують гривну жорстка монетарна і стримана фіскальна політики, зниження цін на нафту і газ, уповільнення споживчого попиту, зростання переказів від трудових мігрантів та зменшення репатріації дивідендів.

У групі підрахували, що у 2019 році репатріація дивідендів зменшиться на 14% до $3 млрд, тоді як грошові перекази трудових мігрантів зростуть на 11%, до $12,2 млрд. Дефіцит поточного рахунку у поточному році може знизитись до 3,3% від ВВП.

Разом з тим, для розрахунків за боргами уряду доведеться багато залучати на ринку, що може стати досить складним завданням.

О.Мартиненко підкреслив, що найбільш складними місяцями щодо виплат стануть травень та вересень, коли доведеться сумарно віддати  $2,4 млрд та $1,9 млрд відповідно.

«Чим ближче ми підходимо до виборів тим гірше стає попит інвесторів на валютні облігації і, в принципі, є побоювання, що в уряду вже виникають складнощі з тим, щоб розрахуватися за валютними облігаціями на початок березня», – підкреслив він.

За його словами, за найсприятливішого сценарію уряд проведе розміщення єврооблігацій до кінця першого півріччя. При цьому, на думку експерта, уряд буде змушений підвищувати дохідність за облігаціями.

Разом з тим, головний експерт Ради Національного банку України (НБУ) Віталій Шапран у ході форуму висловив думку, що сприятлива ситуація на ринку зернових та металургійної продукції, а також зниження цін на нафту підтримують гривну.

«У поточній ситуації я не думаю, що нас найближчим часом очікують якісь цінові шоки ... за умови відсутності цінових шоків на зовнішніх ринках і за сприятливої ситуації з імпорту ми будемо мати певний час для того, щоб курс був відносно стабільним», – сказав він.

При цьому, за його словами, Україні потрібно пройти складний період жорсткої монетарної політики заради оздоровлення: високі ставки, серед іншого, сприяють поверненню коштів у банківську систему та відповідно поступово підвищують монетизацію.

«Половина країни критикує НБУ за монетарну політику таргетування інфляції. Політика досить жорстка ... Період високих ставок – це як ліки. Ми повинні через цей період пройти», – відзначив він.

Разом з тим, він визнав, що рівень монетизації (співвідношення депозитів до номінального ВВП) суттєво знизився в останні роки як наслідок, зокрема, чистки у банківському секторі: з 45,84% у 2014 році, до 26,91% у 2018 році. Як наслідок – НБУ фіксує істотне збільшення обсягу коштів поза банками, здебільшого у інвалюті.

У зв’язку з цим, він зазначив, що збереження іноземної валюти вдома вже перестало бути вигідно: у  2017 році девальвація гривні склала 3,2% зр інфляції 13,7%, а у 2018 укріплення гривні сталося на 1,32% за росту споживчих цін на 9,8%.