Єврокомісія перегляне захисні заходи щодо металопродукції – МЕРТ

Європейська комісія 17 травня 2019 року порушила перегляд захисних заходів щодо металопродукції, йдеться у повідомленні на сайті Мінекономрозвитку із посиланням на офіційне повідомлення Комісії.

Даний перегляд буде проводитись у стислі терміни і має завершитись до 30 вересня 2019 року.

У зв’язку із цим Єврокомісія встановила наступні терміни для подачі коментарів та доказів, зокрема, протягом 15 днів з дати публікації зацікавлені сторони мають можливість надати Єврокомісії свої коментарі та докази, зазначаючи при цьому, до якого саме пункту із п’яти питань відноситься така інформація.

Крім того, сторони мають право надати свої контр-коментарі протягом 7 днів з дати подання базових коментарів.

У той же час, можливість продовження термінів буде надаватись у виключних випадках і лише на 3 дні.

«Мінекономрозвитку буде брати участь у даному перегляді і запрошує усіх зацікавлених виробників до співпраці з метою посилення позиції України та досягнення кращого результату у даному перегляді», – наголошують у міністерстві і додають, що з даного питання необхідно звертатись до Департаменту торговельного захисту Мінекономрозвитку за тел. 596-68-50.

Відповідно до вказаного повідомлення Єврокомісії у ході перегляду будуть розглядатись п’ять питань.

По-перше, це розмір тарифної квоти для окремих товарів, що зумовлено тим, що ряд країн вичерпали свої індивідуальні квоти досить швидко. Так, Туреччина вичерпала свої індивідуальні квоти для категорій 5, 13, 16, 17 і 25; Росія – в категоріях 13 і 16; Китай – в категоріях 4B і 15. Єврокомісія буде аналізувати причини, що призвели до подібних тенденцій та наскільки рівень встановлених квот є обґрунтованим. Зокрема, проводитиметься дослідження чи відбулося це внаслідок збільшеного попиту на ринку ЄС або через практику, пов’язану з накопиченням складських запасів, чи у зв’язку із дією обмежувальних заходів на сталеву продукцію на зовнішніх ринках та переорієнтацією товаропотоків на європейський ринок.

По-друге, це витіснення традиційних постачальників з ринку. Для певних категорій товарів квота була швидко вичерпана за рахунок імпорту з однієї або декількох країн, що зумовило витіснення традиційних постачальників і обмежило вибір споживачів. Це стосується категорій товарів 4B, 13 і 16. Комісія буде розглядати, чи ця обставина негативно впливає на інтереси Союзу, зокрема, щодо необхідності підтримувати традиційні торговельні потоки.

По-третє, можливі негативні наслідки для партнерів, з якими ЄС має преференційний режим торгівлі. Комісія буде розглядати, чи спричинило застосування захисних заходів будь-які істотні ризики для сталого та економічного розвитку країн-партнерів, з якими ЄС має преференційний режим торгівлі, що завдає шкоди інтеграційним цілям угод з ЄС.

Четверте питання – оновлення списку країн, що розвиваються. Ряд країн, що розвиваються, в тому числі Україна, виключені з-під дії захисних заходів у зв’язку із незначними поставками за деякими категоріями товарів. Єврокомісія має на меті переглянути список виключених з-під заходів країн відповідно до останніх показників імпорту.

П’яте - інші зміни обставин, які можуть вимагати коригування рівнів чи розподілу тарифної квоти. Зацікавлені сторони також можуть порушити інші питання, для інших категорій товарів, окрім вже згаданих, у разі наявності змін обставин що зумовлює необхідність коригування рівня або розподілу тарифної квоти у конкретних категоріях товарів. Зацікавлені сторони мають надати достатньо обґрунтовані докази на підтримку своїх вимог.

Як нагадують у МЕРТ, 2 лютого 2019 року ЄС застосував остаточні захисні заходи щодо сталевої продукції у формі індивідуальних та глобальних тарифних квот для усіх країн. Після вичерпання квоти до імпорту сталевої продукції застосовується захисне мито у розмірі 25%. Україна отримала індивідуальні квоти за 12-ма категоріями товарів, що відповідають історичним обсягам поставок, враховуючи зростання попиту в країнах ЄС. За 2-ма категоріями товари з України ввозяться до ЄС в рамках глобальної квоти, ще за 12-ма категоріями   Україна була виключена з-під заходів як країна, що розвивається.

Раніше не застосовувати обмежувальні заходи щодо української металопродукції вирішила Туреччина.