ВР ухвалила за основу законопроект про конфіскацію незаконно набутого майна держпосадовцями

ВР ухвалила за основу законопроект про конфіскацію незаконно набутого майна держпосадовцями

Депутати мають намір запровадиди кримінальну відповідальність за незаконне набуття державними посадовцями активів, що коштують більше 15 000 неоподатковуваних мінімумів

ВР ухвалила за основу законопроект про конфіскацію незаконно набутого майна держпосадовцями
Фото: Twitter/verkhovna_rada

Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (1031). За таке рішення проголосували 316 народних депутатів, проти – 0, утрималось – 38, передає кореспондент Mind.

Законопроектом пропонується вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування інституту про визнання необґрунтованими активів  осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх стягнення в дохід держави, особливості позовного провадження у справах про визнання  необґрунтованими активів  осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх стягнення в дохід держави.

У зв’язку з цим передбачається запровадження у Цивільному кодексі окремої підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів.  

Також пропонується доповнити Кримінальний кодекс положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на п’ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

«Зокрема, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність різниці між їхньою вартістю та законними доходами цієї особи. У разі визнання судом достатньої доведеності цих фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача», – уточнюється обов’язок доказування в пояснювальній записці.

Позов пред'являється щодо набутих протягом чотирьох років до дня набрання чинності законом, які перебували на день набрання чинності вказаним законом у власності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або у власності чи володінні іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула їх за рахунок чи вказівкою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо різниця між вартістю активів і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним законом.

Питання виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості покладається на НАБУ та САП, а у визначених законом випадках – ДБР та ГПУ.

Право на звернення до суду з відповідним позовом надається прокурорам САП (крім справ, де відповідачем є посадові особи НАБУ та прокурори САП. У таких випадках право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам Генпрокуратури).

Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду, що, в свою чергу, буде гарантією неупередженого розгляду таких справ.

Визначається, що стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому законом   «Про виконавче провадження», крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому законом   «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Фактично існуюча сьогодні «відсутність кримінальної відповідальності за незаконне збагачення нівелює роль системи електронного декларування у попередженні та виявленні корупції, оскільки для суб’єктів декларування відсутні правові перешкоди для декларування незаконно набутого майна. Крім того, на сьогодні декларування може бути використано для легалізації активів, набутих незаконним шляхом», – йдеться в пояснювальній записці.

Нагадаємо, як раніше писав Mind, 10 вересня ВР ухвалила в першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло