В Росії набрав сили закон про суверенний Рунет

Сьогодні, 1 листопада, вступила в силу велика частина поправок до законів «Про зв'язок» та «Про інформацію, інформаційні технології та захист інформації», які отримали неофіційну назву закон про «суверенний Рунет». Про це повідомляє «РБК».

Його автори – сенатори Андрій Клішас і Людмила Бокова, а також депутат Андрій Луговий – позиціонують його, як документ, який повинен захистити російський інтернет в разі виникнення загроз ззовні.

Згідно з даними національної програми «Цифрова економіка», витрати на реалізацію закону повинні скласти більше 30 млрд руб ($468,6 млн), з яких 20,8 млрд руб ($324,8 млн) має піти на закупівлю обладнання.

Всі оператори зв'язку в країні повинні встановити на свої мережі спеціальне обладнання, надане «Роскомнадзором».

У разі виникнення загроз цілісності, стійкості і безпеки функціонування інтернету відомство зможе управляти маршрутизацією трафіку через це обладнання.

Зазначене обладнання також буде фільтрувати трафік, обмежуючи доступ користувачів до заборонених на території Росії ресурсів.

Повинен бути створений реєстр точок обміну трафіком, вводяться обмеження на підключення мереж зв'язку до таких точках.

Власники мереж зв'язку, інтернет-компанії та інші гравці ринку повинні брати участь в навчаннях, які будуть проводити раз на рік.

До 1 січня 2021 року має бути створена національна система доменних імен, яка буде дублювати список доменних імен і номерів автономних систем, делегованих російським користувачам.

Уряд мав затвердити нормативно-правові акти, які уточнювали б багато положень закону. Наприклад, список загроз, при яких управління мережею має переходити «Роскомнадзор», перелік обладнання, яке повинно використовуватися та інші. Згідно з графіком, затвердженим віце-прем'єром Максимом Акімовим в травні, до 1 серпня повинно було бути розроблено і прийнято 29 актів. Потім держава повинна була закупити обладнання і встановити його на мережі операторів.

За словами джерела видання в уряді, деякі підзаконні акти вже прийняті, багато з них перебувають на реєстрації в Мін'юсті РФ, а решта – «у високому ступені готовності». Зокрема, уряд затвердив постанову про правила взаємодії власників технологічних мереж зв'язку з органами держбезпеки.

Однак на мережах операторів поки не встановлено обладнання, призначене для централізованого управління трафіком і його фільтрації (Deep Packet Inspection; DPI). Поки воно проходить тестування. Лабораторні випробування різних систем фільтрації трафіку почалися ще в серпні 2018 року на мережі «Ростелекома». За результатами цих тестів одним з кращих було визнано обладнання від компанії «РДП.РУ», яке в подальшому Роскомнадзор запропонував протестувати «МТС», «Мегафон» і «Вимпелкому» (бренд «Білайн»).

Співрозмовник «РБК» в уряді стверджує, що умовою підключення обладнання буде збереження якості зв'язку.

«Ключова умова для використання спеціального обладнання – це недопущення негативного впливу для кінцевого користувача. Без виконання цих вимог ідея установки DPI втрачає свою актуальність, і ніхто свідомо на такі ризики не піде», – сказав він.

Нагадаємо: Держдума РФ прийняла закон про ізоляцію рунету 16 квітня 2019 року.

Раніше законопроект, який передбачає відокремлення російського сегмента інтернету від глобальної мережі вже був схвалений 5 міністерствами та відомствами країни: «Мінкомзв’язку», «Россвязі», «Роскомнадзором», Федеральною службою охорони та Федеральною службою з ескортного та технічного контролю. Законопроект про «суверенній інтернет» підтримали й представники російської інтернет-галузі – сервіси Mail.ru та «Яндекс».

Також у квітні минулого року верхня палата російського парламенту схвалила закон про ізоляцію російського сегмента інтернету.

Путін підписав закон 2 травня, чинності він набере 1 листопада 2019 року.