Москва обмежує казахстанським вугільникам вихід на український ринок
РФ заблокувала половину заявок на імпорт вугілля із Казахстану в Україну

З липня по жовтень казахстанські вуглевидобувні компанії заявляли поставки вугілля в Україну через територію РФ в обсязі 775 800 тонн, але Мінекономрозвитку РФ погодило поставку всього 320 100 тонн. Про це свідчать дані Асоціації гірничодобувних і гірничо-металургійних підприємств (АГМП) Казахстану, передає Deutsche Welle.
Нафта і вугілля – два важливих для Казахстану експортних товари. Обидва зіткнулися цього року при транзиті через Росію з серйозними проблемами. Перш за все, навесні, виявилася забрудненою хлоридами казахстанська нафта, яка прокачується через систему трубопроводів «Дружба». Потім, влітку, через новий етап санкційної війни між Росією і Україною почалися перебої з поставками казахстанського вугілля на український ринок.
РФ з 1 червня допускає його поставки до України лише за спеціальними дозволами. В результаті втрати казахстанських вугільників від російських експортних обмежень, за оцінкою міністерства торгівлі та інтеграції Казахстану, складають щомісяця $11 млн. У Нур-Султані побоюються, що деякі підприємства можуть опинитися на межі зупинення.
Через зволікання з узгодженням дозволених обсягів і зриви у постачанні деякі українські покупці і зовсім відмовилися від вугілля з Казахстану, пишуть казахстанські ЗМІ з посиланням на міністерство торгівлі. Одночасно від обмежень експорту вугілля до України втрати понесли казахстанська залізниця і бюджет країни, повідомив заступник глави АГМП Максим Кононов.
Своєю чергою російський ринок відчуває зараз, зокрема через санкційні війни з Україною, надлишок вугілля. Як наслідок, в Росії впав попит на вугілля з Казахстану, хоча довгий час він був дуже затребуваним. Проблеми казахстанських експортерів посилюються тим, що швидко знижується попит на енергетичне вугілля в Європі.
У цій ситуації зростає значення саме українського ринку. Але доступ до нього, на думку опитаних DW експертів, залежатиме від результатів подальших переговорів казахстанської і російської сторін.
Тому в середині жовтня уряд Казахстану виніс проблему вугілля на розгляд Євразійської економічної комісії (ЄЕК), регулюючого органу ЄАЕС. Казахстанська сторона наполягає, що російські обмеження є бар'єром у взаємній торгівлі.
Заступник голови правління національної палати підприємців «Атамекен» Євгеній Больгерт у розмові з виданням зазначив, що якщо в ЄЕК визнають нинішні обмеження торговим бар'єром, то їх слід або скорегувати, або зовсім скасувати, оскільки вони, за його словами, «не створюють нічого, крім незручностей і збитків для компаній».
Тим часом «Російська залізниця» знизила тарифи на транзит казахстанських вантажів в напрямку портів в країнах Балтії для експорту в ЄС. Російські ЗМІ з посиланням на аналітиків пишуть, що це може бути пов'язано з бажанням РФ надати компенсацію Казахстану за втрати, пов'язані з Україною.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].