«Інтерпайп» скаржиться на різкий ріст цін на електроенергію для промисловості

В останній тиждень березня в Україні зафіксоване різке зростання цін на електроенергію для промислових споживачів. Тариф зріс з 1,3 грн за кВт-годину до безпрецедентних 1,68 грн за кВт-годину, або на 35% по відношенню до лютого. Про це повідомляє пресслужба компанії «Інтерпайп».

Підвищення ціни суперечить усім економічним індикаторам: вартість енергоносіїв (нафти, природного газу, вугілля) по всьому світу впала до рекордних позначок. Тарифи на електроенергію у всіх країнах світу відчутно знизилися.

В Україні була рекордно тепла зима, промислове виробництво знизилося, а, відповідно, зменшилося і споживання е\е. За таких умов підвищення тарифу виглядає абсурдним, бо на сьогодні ціна на е\е в Україні вдвічі вище, ніж в країнах Європи, вважають в «Інтерпайпі».

Спочатку НКРЕКП ввела додаткову пікову годину, що призвело до зростання цін на 10%. Потім НЕК «Укренерго» обмежило імпорт електроенергії з Росії і Білорусі, а наприкінці березня НАЕК «Енергоатом» в односторонньому порядку обмежив відпуск е\е, що продається по PSO-зобов’язанням, на адресу ДП «Гарантований покупець», і почав продаж на ринку «на добу наперед» (РНД) за максимальною ціною «прас-кепа». І на 30 березня ціна е\е зросла на 35% по відношенню до лютого.

«Інтерпайп» закликає прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля і НКРЕКП вжити необхідні регуляторні заходи для стабілізації ринку електроенергії, і недопущенню підняття цін на е\е одним з ключових гравців – НАЕК «Енергоатом».

«Де промисловість не зміг добити корон вірус, її доб’є тариф на електроенергію. На фоні пандемії COVID-19 уряди Європи і США розробляють плани підтримки промисловості, запроваджують додаткові інструменти стабілізації бізнесу. В Україні ситуація протилежна. Ми, як бізнес, вирішуємо проблеми доставки співробітників, забезпечення їх засобами захисту, купуємо обладнання для локальних лікарень. І все це на тлі падіння обсягів замовлень, – заявив Денис Морозов, директор з економіки та фінансів «Інтерпайп». – У відповідь отримуємо 35%-ий ріст цін на е\е, і, як наслідок, значне погіршення нашої конкурентоспроможності на ринку, що падає».

З початком весни в Україні різко збільшилося виробництво електроенергії «зеленими» станціями, особливо найбільш дорогими – сонячними. Оскільки за законом Україна зобов’язана викупати перш за все «зелену» енергію, то регулятор НЕК «Укренерго» почав обмежувати іншу генерацію – вугільну та атомну. У будні дні найдешевша атомна генерація була обмежена на 500 МВт, а у вихідні 28-29 березня – на 900 МВт, фактично 1 блок АЕС.

Борг ДП «Гарантований покупець» перед НАЕК «Енергоатом» на кінець лютого складав 2,8 млрд грн. Компанії підписали угоду і затвердили графік погашення боргів. Проте, графік не виконувався, а розрахунки за березень склали лише 40%. Саме тому «Енергоатом» з 29 березня зменшив постачання електроенергії на адресу «Гарантованого покупеця». У квітні НАЕК постачатиме «ГарПок» 40% від запланованих  обсягів.

«Наголошуємо, що обмеження продажу не загрожує виконанню «Гарантованим покупцем» своїх зобов’язань із забезпечення доступності електричної енергії для населення. За розрахунками, обмежений обсяг електричної енергії, який буде надходити до «Гарантованого покупця» від «Енергоатому», достатній для постачальників універсальних послуг і забезпечення ними потреб населення», – йдеться у прес-релізі «Енергоатом».

Критична ситуація вимагає від Компанії вжиття усіх можливих заходів задля забезпечення належного рівня безпечної експлуатації ядерних установок, що є безумовним пріоритетом у діяльності «Енергоатома».

Нагадаємо, 24 березня т.в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Павло Павлишин подав у відставку. 31 березня уряд призначив на цю посаду Петра Котіна, генерального директора Запорізької АЕС.