Вчені виміряли найкоротшу одиницю часу, яка складає одну трильйонну мільярдної секунди
Зептосекунда - це час, необхідний частці світла, щоб перетнути молекулу водню
Німецьким вченим вдалося виміряти найкоротшу одиницю часу. Як повідомляє LiveScience, це часовий проміжок, який необхідний частці світла, щоб перетнути молекулу водню. Цей час становить 247 зептосекунд.
Зептосекунда – це одна трильйонна мільярдної секунди, або десяткова точка, за якою слідують 20 нулів і одиниця.
Вперше дослідники занурились у сферу зептосекунд в 2016 році, тоді вони використали для цього спеціальні лазери для вимірювання часу з кроком до 850 зептосекунд.
Ця точність – величезний крок вперед в порівнянні з роботою, що отримала Нобелівську премію 1999 року, в якій час вперше вимірювався в фемтосекундах, які складають мільйонні частки мільярдних часток секунди.
Ці фемтосекунди потрібні для розриву і утворення хімічних зв'язків. Але для проходження світла через одну молекулу водню потрібен ще менший часовий проміжок, який отримав назву зептосекунда. Її виміряли в Університеті Гете. Фізик Рейнхард Дьорнер відзначив, що її було вивчено за допомогою рентгенівських променів і прискорювача частинок.
Дослідники встановили енергію рентгенівських променів так, щоб один фотон або частка світла вибили два електрона з молекули водню. (Молекула водню складається з двох протонів і двох електронів.) Фотон відштовхнув один електрон від молекули, а потім інший. Це створило хвильову реакцію, яка називається інтерференційної картиною, яку Дьорнер і його колеги могли виміряти за допомогою інструменту, званого реакційним мікроскопом для реакційної спектроскопії іона імпульсу віддачі з холодною мішенню (COLTRIMS). Цей інструмент по суті є дуже чутливим детектором часток, який може реєструвати надзвичайно швидкі атомні і молекулярні реакції. Мікроскоп COLTRIMS реєстрував як інтерференційну картину, так і положення молекули водню протягом усієї взаємодії.
Вченим вдалося засікти час, який знадобився на цей процес. На це пішло в цілому 247 зептосекунд з деяким простором для маневру, який залежав від відстані між атомами водню усередині молекули в точний момент, коли пролетів фотон.
Результати були детально описані 16 жовтня в журналі Science.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
