Голова Конституційного суду став власником землі в окупованому Криму
Однак він не вніс це в декларацію

Голова Конституційного суду України (КСУ) Олександр Тупицький у 2018 році розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку в окупованому Криму у свою власність. Про факт придбання землі свідчить офіційний документ, отриманий з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації, повідомляють «Схеми».
Тупицький ще до окупації Криму Росією у 2014 році володів маєтком і землею під ним в Кореїзі поблизу Ялти. У липні 2018 року Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м у громадянина РФ Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького ні за 2018, ні за 2019 не згадується про те, що він став власником ще одного об'єкта нерухомості.

Подання суб'єктом декларування свідомо недостовірних відомостей у декларації – це порушення статті 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний суд України на чолі з Тупицьким визнав такою, що не відповідає Конституції України.
Крім того, договір купівлі-продажу землі в Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його показала Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії РФ. При цьому, для українських чиновників законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території», пояснює юрист, член Громадської ради чесноти Роман Маселко.
«Схеми» розшукали продавця ділянки. Володимир Рисятов повідомив, що Тупицький його сусід в Кореїзі – їх вілли розташовані поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов. І пояснив, що вони з Тупицьким домовилися оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту «продажу не було».
«Там ніякого продажу, нічого там не було. Продаж то ми оформили договором, але ця земля була не моя. Ось так я скажу», – розповів він.


При цьому, юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватися як незаконним.
Нагадаємо, КС скасував е-декларації, незаконне збагачення та ще низку антикорупційних норм.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) о 18 годині 28 жовтня закриває реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].