Болгарія та Хорватія позбавились від монополії «Газпрому»

На початку 2021 року на газовому ринку Південно-Східної Європи відбулися три події, які матимуть довгострокові наслідки для бізнесу «Газпрому» в цьому регіоні і в цілому на ринку ЄС. Як повідомляє DW, російські ЗМІ зосередились тільки на одному з них – на запуск  поставок російського газу в Сербію через Болгарію по «Балканському потоку», який став продовженням другої нитки газопроводу «Турецький потік».

Між тим кількома годинами раніше, Болгарія стала отримувати природний газ з Азербайджану по добудованому кілька тижнів тому трансадріатичному газопроводу (TAP). Щоб підкреслити значимість цієї події, болгарський прем'єр-міністр Бойко Борисов відвідав 1 січня компресорну станцію на кордоні з Грецією, де заявив: «Відсьогодні – повна диверсифікація!». Тим самим він проголосив закінчення монополії «Газпрому» на болгарському ринку.

Третьою вкрай важливою подією став початок комерційної експлуатації нового плавучого терміналу з прийому зрідженого природного газу (СПГ) біля острова Крк в Хорватії. Судно-регазифікатор прийняло танкер з американським СПГ і початок закачувати блакитне паливо в національну газотранспортну систему, з'єднану з європейською. Таким чином Хорватія, яку досі практично монопольно забезпечував «Газпром», відтепер зможе не тільки диверсифікувати своїх постачальників, але і виступати в ролі експортера газу, наприклад, в Угорщину і в Україні.

Якщо взяти до уваги показники за 2019 рік, найбільшими покупцями російського газу на Балканському півострові були Хорватія (2,82 млрд куб. м), Греція (2,41 млрд куб. м) і Болгарія (2,39 млрд куб. м). Сербія (2,13 млрд куб. М) – на четвертому місці в регіоні.

Проєктна потужність вже зданого в комерційну експлуатацію хорватського СПГ-терміналу – 2,6 млрд куб. м в рік. Таким чином, Хорватія буквально відразу знайшла теоретичну можливість майже повністю відмовитися від послуг «Газпрому». Експерти видання вважають, що вона це навряд чи зробить, однак обсяги газу, що закуповується у РФ, можуть помітно скоротитися. Окрім того, з появою конкуренції, з’явиться тиск на цінову політику. При цьому «Газпрому» доведеться конкурувати не тільки на самому хорватському ринку. Значна або навіть основна частина продукції пришвартованого біля острова Крк СПГ-терміналу, швидше за все, піде на експорт. Вважається, що головним покупцем стане Угорщина, хоча серед потенційних клієнтів називають і Україну.

Якщо початок комерційної експлуатації СПГ-терміналу означає для «Газпрому» втрату монопольного становища в Хорватії і посилення конкуренції в Угорщині, то в результаті пуску так званого Південного газового коридору російський постачальник позбувся монопольного становища в Болгарії і зіткнеться тепер з ростом конкуренції в Греції, а також Італії. Причому боротися в цьому випадку доведеться не зі скрапленим газом з, припустимо, Катару, Алжиру або США, а з більш вигідним трубопровідним газом з Азербайджану.

Нагадаємо: 31 грудня Азербайджан повідомив про початок комерційного постачання газу до Європи.