Україна готується до механізму прикордонного вуглецевого регулювання
Єврокомісія подасть пропозиції щодо CBAM влітку і від того, до яких галузей буде застосовуватись цей механізм і в якому розмірі, буде залежати реакція України.
Україна готується до механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM). Як повідомляє пресслужба Міненерго, про це заявив заступник міністра енергетики з питань євроінтеграції Ярослав Демченков під час круглого столу «Якщо завтра GreenDeal?».
Урядовці спільно з представниками бізнес-асоціацій та експортерів обговорювали, наскільки країна та бізнес готові до таких трендів, як Європейський зелений курс, механізм транскордонного вуглецевого регулювання та воднева енергетика.
Питання приєднання України до «зеленого переходу» – це не просто «мода».Країна має рухатись в одному напрямку з розвиненими країнами, щоб не втратити конкурентоздатність економіки.
Уряд і Міненерго спільно з бізнес-спільнотою мають працювати над низкою завдань. Це, в першу чергу, розроблення довгострокових стратегій, які враховують мету Європейського зеленого курсу досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. А також – створення конкурентних і прозорих енергетичних ринків, ліквідація боргової кризи та її причин, створення нових стимулів для розвитку відновлюваної енергетики, високоманеврової генерації та систем накопичення енергії.
Інвесторів усе більше цікавлять не тільки відсотки та швидкість повернення інвестицій, але й сталість цих інвестицій – зокрема, ESG-фактори (екологічні, соціальні та управлінські).
«Зелений перехід» означає свідоме інвестування в сучасні сталі технології. Це значні кошти, тому для досягнення амбітних цілей необхідне залучення сталого та доступного фінансування.
Український уряд готується до механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) та планує відповідні заходи. Єврокомісія подасть пропозиції щодо CBAM влітку. Від того, до яких галузей буде застосовуватись цей механізм і в якому розмірі, буде залежати і реакція України.
У «зеленому переході» України важливу роль буде відігравати воднева енергетика. ЄС прийняв Водневу стратегію для кліматично-нейтральної Європи до 2050 року. У цій стратегії Україна – пріоритетний партнер завдяки потенціалу з виробництва «зеленого» водню та наявної газотранспортної інфраструктури, об’єднаної з ЄС.
Більше про те, які країни, міста та компанії найактивніше зреагували на виклики сьогодення читайте в матеріалі Mind «Топ-10 регіональних центрів, які очолили перегони за лідерство в енергопереході».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
