НАТО залишило абсолютно незахищеним регіон Чорного моря – Reuters
Причина – розбіжності в самому Альянсі і небажання провокувати Путіна

Коли Росія напала на Україну, найближче військове судно одного з основних союзників НАТО знаходилося у Середземному морі. Останній військовий корабель НАТО залишив Чорне море – що межує з Росією, Україною та членами НАТО Туреччиною, Болгарією та Румунією – понад місяць тому.
З того часу жоден великий військово-морський союзник НАТО не патрулював ці морські води, пише Reuters. Тим часом, згідно з заявами Turkishnavy.net та Міноборони Росії, 16 кораблів російського військово-морського флоту, у тому числі ракетні кораблі та судна, здатні десантувати танки, увійшли до Чорного моря.
Поки НАТО намагається відреагувати на вторгнення Росії в Україну, основним незахищеним флангом є Чорне море. Незважаючи на заявлену рішучість стримувати Росію, альянсу не вдалося завадити їй зміцнити свою присутність у регіоні.
Основна причина: розбіжності між членами з приводу того, чи варто кинути виклик російському військово-морському флоту в цьому районі, що свідчить про відсутність послідовної стратегії НАТО щодо Чорного моря, згідно з джерелами Reuters серед дипломатів, представникі розвідки та служб безпеки, а також військових.
За їх словами, це включає небажання деяких членів НАТО, зокрема Туреччини, погоджуватись на морське патрулювання, щоб не провокувати Москву. Іншими факторами є бюджетні обмеження та наявність інших пріоритетів у основних союзників НАТО, додали вони.
Російська військово-морська присутність у Чорному морі, яка дає як військовий, так і економічний вплив на Україну, порушувала морську торгівлю в регіоні ще до вторгнення. Судячи з даних комерційних суден, опублікованих Reuters, останніми тижнями в українських портах різко скоротився рух суден. Після атаки у четвер Україна призупинила роботу своїх морських портів.
«Це схоже на удава на шиї України, який стискає, стискає і стискає, – сказав відставний адмірал США Джеймс Фогго, який майже десять років до 2020 року командував флотами США та НАТО у Європі. – НАТО потрібна морська стратегія».
Україна не є союзником НАТО і альянс не зобов'язаний її захищати, пише агентство.
У четвер генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в нападі на Україну брали участь російські військово-морські сили, а також повітряні та наземні сили. Виступаючи перед ЗМІ, він сказав, що НАТО має понад 120 кораблів союзників «від крайньої півночі до Середземного моря» і понад 100 літаків у стані підвищеної готовності.
Раніше цього місяця Столтенберг заявив, що безпека Чорного моря має «життєво важливе стратегічне значення» для альянсу. Три члени НАТО плюс два близькі партнери, включаючи Україну, мають прибережні кордони.
НАТО зосередилося на наземних наступах. Альянс планує розмістити наземні бойові підрозділи загальною чисельністю близько 4000 осіб у причорноморських країнах Румунії та Болгарії, а також в Угорщині та Словаччині, що межують з Україною. Крім того, Сполучені Штати направляють майже 3000 додаткових військовослужбовців до сусідніх з Україною Польщі та Румунії.
Військово-морська відповідь НАТО також впливає на здатність Заходу відстоювати свої інтереси в інших місцях, таких як Південно-Китайське море, де Пекін претендує на повний контроль.
«Якщо на очах усього світу ми не зможемо стримати Кремль, я не думаю, що китайців сильно вразить те, що ми говоримо про Тайвань або Південно-Китайське море», – заявив американський генерал у відставці Бен Ходжес, командувач армії США у Європі з 2014 по 2017 рік.
Більше про те, як Reuters висвітлює вторгнення російських військ в Україну – за посиланням.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].