Безкінечна війна батальйону підтримки
Точка зору

Безкінечна війна батальйону підтримки

Про що може розповісти комбат саперів

Безкінечна війна батальйону підтримки

Дивуюсь, що комбат у розмові поводиться максимально чесно. Здивований, бо вперше бачимо одне одного. З іншого боку, це дає змогу стовідсотково сконцентруватись на його розповіді. Чому ні? Людина готова говорити, і кожна деталь його розповіді допомагає відтворити картину повномасштабної війни з самого її початку.


День 24 лютого 2022 року співрозмовника, кадрового офіцера, не ошелешив. Чекав, коли ворог почне: надто оглушливим було затишшя. Як у приказці про затишшя перед бурею. Йому навіть снився початок широкомасштабних бойових дій.

Колонка почалась з чесності недаремно. Він прогнозував Україну у вогні – ще до перших ракет. І спротив нашого народу також. Проте надто грізною йому, вихованому в дитинстві на серіалі «Кадети», видавалася військова машина Кремля – як тут встояти?

Проте це цивільні, яким пощастило зустріти 24.02.2022 в тилу, могли довго міркувати на цю тему. Комбат такої розкоші не мав. Треба було захищати двох доньок, а вже тепер – і новонародженого сина. Тож зібрав людей: досвідчених, перевірених, готових йти за ним у вогонь та воду, бо словом він не розкидається і якщо дає, то тримає його. Коротко пояснив, що треба робити.

І ворог відчув наслідки, коли ці самі люди підірвали міст під Миколаєвом, куди уже готувалася увійти танкова колона росіян, а згодом збирали своїх загиблих в «Урали». Багато набралося – дві повні машини.

Досі не повідомив: він групу саперів очолював. Тих, хто не має права на помилку і зважує кожен свій крок. Тих, для кого на нулі завмирає життя і дуже тонко відчувається межа між ним та смертю. Страшна межа, яка все одно не бере в полон. Навпаки – підштовхує робити роботу, від якої залежить шлях інших підрозділів. Бо прокласти його має інженерна група.

Точно знаю, що комбат не любить футбол. Хоча вступив до львівської сухопутки, а не харківського авіаційного, після відвідин матчу на місцевій «Арені». Чи грає в шахи – не уточнив. Але в буквальному сенсі це неважливо. Бо його батальйон підтримки розігрує важливіші партії. Там шахівницю замінює мінне поле, а фігури – бойові снаряди.

Ця партія не закінчиться навіть тоді, коли Росія знесилиться і не зможе продовжувати війну. Бо рік ведення бойових дій для саперів коштує двадцяти. Саме стільки часу потребуватиме розмінування землі, на якій дали відсіч кривавому ворогу.

Матеріал рубрики «Точка зору» є відображенням особистої думки автора й може не збігатися з точкою зору редакції Mind. Він не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Ініціатива публікації, як правило, надходить з боку автора.

Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія. Матеріали в рубриці «Точка зору» можуть бути опубліковані як на комерційній, так і на безоплатній основі.

Основна вимога – суспільна значущість теми та відкрита публічна позиція автора.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло